Постанова № 19034894, 13.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2011 р. (16:40) Справа №2а-4728/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність № 41 від 20.01.2011 року,

           ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.07.2011 року,

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 11.09.2011 року,

ОСОБА_4, довіреність № б/н від 30.05.2011 року,

відповідача – ОСОБА_5, довіреність № 17075 від 15.08.2011 року,

ОСОБА_6, довіреність № 2729 від 04.03.2011 року,

ОСОБА_7, довіреність № 2355 від 28.02.2011 року,

                              ОСОБА_8, довіреність № 621110/10-0 від 18.04.2011 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м.Керч,

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, м.Керч,

про визнання протиправними та скасування рішення,

Обставини справи: ДП «Керченський морський торговельний порт» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ в м. Керчі АР Крим про скасування податкового повідомлення – рішення №0000059301 від 13.04.2011р. в частині нарахування зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 10107,24 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2526,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкової про заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 011.07.2009р. по 30.06.2010р. на суму 10107,24 грн. є безпідставними, оскільки л’яльні води, які залишаються у танках суден з метою стійкості суден, мають розглядатися як утилізовані, внаслідок чого портом не перевищенні дозволені норми.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив, що перевіркою встановлено заниження збору за розміщення л’яльних вод за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. на суму 10107,24 грн., оскільки не припустимо використання в якості вантажу для стійкості суден будь-яких забруднюючих речовин.

В обґрунтування правової позиції відповідачем надані додаткові заперечення відносно правомірності висновків перевірки та детальний розрахунок розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища.

27.09.2011р. позивачем, у зв’язку з наявністю описки в адміністративному позові, надані уточнення позовних вимог, згідно яких останній просить скасувати податкове повідомлення – рішення №0000592301 від 13.04.2011р. в частині нарахування основного зобов’язання із збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 10107,24 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2526,81 грн.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свободи та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

В період з 27.10.2010р. по 07.12.2010р. ДПІ в м.Керч АР Крим проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки було складено акт №7/23-1/01125554 від 05.01.2010 року (а.с.10-22), в якому зазначено, зокрема порушення п.4 та п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМ України від 01.03.1999р. №303 і п.6 п.п.6.1 та п.п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.09.1999р. №162/379, в результаті чого встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. всього на загальну суму 15312,84 грн., в тому числі:

-          за 3 квартал 2009р. - в сумі 3638,46 грн.;

-          за 4 квартал 2009р. – в сумі 6052,94 грн.;

-          за 1 квартал 2010р. – в сумі 1382,40 грн.;

-          за 2 квартал 2010р. в сумі 4239,04 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, відповідачем 26.01.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052301 про визначення суми основного податкового зобов’язання в сумі 15312,84 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 11484,63 грн.(а.с.9).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленнями-рішеннями позивачем була подана до податкової відповідна скарга.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА в АР Крим прийнято рішення №1276/10/25-023 від 06.04.2011р. (а.с.23-29) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2011р. №0000052301 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 7656,42 грн.

У зв’язку з чим, 13.04.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592301 (а.с.7) про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 19150,05 грн., в тому числі за основним платежем 15312,84 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3828,21 грн.

Не погодившись з рішеннями органів податкової служби, прийнятими в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про часткове оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування основних зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції чинній на момент винесення спірних правовідносин) збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності).

Постановою КМ України від 01.03.1999р. №303 затверджено Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (далі – Порядок №303, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), згідно п.2 якого збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема за розміщення відходів.

Як зазначено в акті перевірки, та не заперечується сторонами, Республіканським комітетом АР Крим по екології і природним ресурсам ДП «Керченський морський торговельний порт» надані дозволи на розміщення відходів та одержані ліміти на утворення та розміщення виробничих і побутових відходів:

-          на 2009р. ліміт №430150 від 01.09.2008р. терміном дії з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., в тому числі л’яльні води (клас небезпеки 3) у кількості 65,0 тон для тимчасового розміщення на території підприємства з подальшою утилізацією на підприємстві;

-          на 2010р. ліміт №430150 від 10.08.2010р. терміном дії з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., в тому числі л’яльні води (клас небезпеки 3) у кількості 65,0 тон для тимчасового розміщення на території підприємства з подальшою утилізацією на підприємстві.

На підставі наданих до перевірки довідок про розміщення на теплоходах-збірниках л’яльних та фекальних вод, встановлено заниження нарахування збору за розміщення відходів забруднюючих речовин:

-          по теплоходу «Акватрейдер» л’яльних вод за 3 кв. 2009р. в кількості 89,5 тон.;

-          по теплоходу «С 311» л’яльних вод за 4 кв. 2009р. в кількості 58,22 тон.;

-          по теплоходу «С 311» л’яльних вод за 2 кв. 2010. в кількості 90,5 тон.

В розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища, наданих в ДПІ в м.Керч АР Крим, нарахований збір за розміщення л’яльних вод в наступній кількості:

–          за 4 кв. 2009р. в кількості 41,19 тон.;

–          за 2 кв. 2010р. в кількості 21,5 тон.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України, визначені Закон України «Про відходи», згідно ст.1 якого під відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п.2.22 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №199 від 09.07.1997р., л'яльні води це води, які утворюються внаслідок конденсування вологи на бортових поверхнях судна, від пропусків в місцях фланцьових сполучень трубопроводів, від пропусків крізь тріщини в корпусі судна. Л'яльні води машинних відділень містять в собі нафту, мазут, мастила.

З аналізу наведених норм слідує, що л'яльні води є відходами в розумінні Закону України «Про відходи».

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про відходи» під розміщенням відходів розуміється зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. В свою чергу, під зберігання відходів розуміється тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення), якими є місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Як зазначалося вище, Республіканським комітетом АР Крим по екології і природним ресурсам ДП «Керченський морський торговельний порт» надавалися дозволи на розміщення відходів у 200р. та 2010 роках (а.с. 35-36), в яких зокрема надано дозвіл на розміщення (тимчасове розміщення на підприємстві із наступною утилізацією у себе) рідини, яка містить нафтопродукти (л'яльні води) у кількості 65 тон на рік.

Під час розгляду справи представником позивача надані пояснення щодо порядку визначення обсягу задекларованих показників розміщення відходів, згідно яких показники за 4 кв. 2009р. в кількості 41,19 тон. та за 2 кв. 2010р. в кількості 21,5 тон., є залишком зданих л’яльних вод на очисну станцію, але не очищених, на кінець звітних періодів. Крім того, надані пояснення щодо призначення теплоходів «Акватрейдер» та «С 311», які є збірниками л’яльних вод та залишок не злитих до очисної станції таких вод залишається для стійкості суден, об’єм якого в кожному випадку визначається капітаном судна.

Згідно лімітів №430150 на утворення та розміщення відходів на 2009-2010 роки (а.с.33-34), Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт» надані наступні ліміти у відповідних періодах:

-          на утворення відходів (л’яльних вод) – 2484,9 тон на рік;

-          на розміщення відходів (л’яльних вод) – 65,0 тон на рік;

-          на утилізацію на власній території (л’яльних вод) – 24119,9 тон на рік.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про відходи» під утилізацією відходів розуміється використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Відходами як вторинною сировиною є відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови.

Таким чином, тимчасове залишення у танках суден л’яльних вод з метою стійкості суден, не є їх утилізацією, оскільки в подальшому такі води в будь-якому випадку підлягають передачі до очисної станції, де і відбувається їх утилізація. У зв’язку з чим, висновок податкової щодо фактичного об’єму розміщення відходів за 2-ге півріччя 2009р. на рівні 147,72 тон. і за 1-ше півріччя 2010р. на рівні 90,5 тон. є правомірним.

Відповідно до п.8 Порядку №303 у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку у десятикратному розмірі.

В наданих додаткових запереченнях відповідачем наведено детальний розрахунок розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища, який за 2009 рік становить 7601,54 грн. та 2010р. – 3062,40 грн. При цьому, донараховані суми збору за забруднення навколишнього природного середовища розраховані із врахуванням норматив збору за тону відходів, коефіцієнту розташування місця розміщення відходів, коефіцієнту характеру устаткування місця розміщення відходів і коефіцієнту кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, та жодних заперечень щодо вірності арифметичних дій позивачем не висловлювалося.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§          з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§          безсторонньо (неупереджено);

§          добросовісно;

§          розсудливо;

§          з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§          з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§          своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України при прийнятті оскаржуваного рішення, а також правомірність висновків податкової щодо заниження позивачем збору за забруднення навколишнього природного середовища, суд приходить до висновку відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 13.10.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 18.10.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.