Постанова № 19034798, 30.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2011 р. (15:56) Справа №2а-11805/10/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 26.08.2011 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 5904 від 19.08.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13117,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 02.02.2010 року № 0000222301/0.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.09.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.03.2011 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2011 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим провадження по справі закрито в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13117,00 грн.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 30.08.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Парк-отель «Марат» правомірно, на підстав Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту було віднесено суму у розмірі 13117,00 грн. за податковими накладними, отриманими від ПП ОСОБА_3, та в подальшому заявлено вказану суму до бюджетного відшкодування у жовтні 2008 року. Позиція позивача обґрунтована тим, що законодавством України платник податку не зобовязаний перевіряти чи виконує його постачальник вимоги податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість до бюджету. На підставі зазначеного вище, представник позивача просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 року № 0000222301/0.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем неправомірно до бюджетного відшкодування заявлено суму податку на додану вартість, сплаченого відповідно до податкових накладних, складених ПП ОСОБА_3, оскільки за результатами проведеної зустрічної перевірки не підтверджено факт сплати контрагентом позивача податку на додану вартість до бюджету України на суму 13117,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 13.03.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 065081 від 13.03.2006 року (а.с.9).

Позивачем 27.10.2006 року отримане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00517925 від 27.10.2006 року (а.с.10).

В порядку податкової звітності позивачем 20.11.2008 року до Державної податкової інспекції в м. Ялта подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, яку зареєстровано в податковому органу за № 99249 (а.с.33-34).

Згідно з додатком 3 до податкової декларації, сума бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року становить 93793,00 грн. (а.с.36).

Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим 26.01.2010 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Парк-отель «Марат» (ЄДРПОУ 34121601) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків СПД ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1, м. Красноперекопськ) за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 96/23-11/34121601 від 27.01.2010 року (а.с.12-16), в якому зазначено про порушення позивачем п. 1.8, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило завищення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування в сумі 13117,00 грн.

Так перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 уклав угоду (контракт) з ТОВ «Парк-отель «Марат» за № 01.10/07 від 01.10.2007 року про поставку товару (овочі, фрукти).

На виконання умов угоди субєктом господарювання постановлено товари, на що виписано (оформлено) податкові накладні а загальну суму 65585,00 грн. без ПДВ, ПДВ 13117,00 грн., у тому числі:

№ 1 від 02.09.2008 року на суму 4775,60 грн. без ПДВ, ПДВ 955,12 грн.;

№ 3 від 03.09.2008 року на суму 3594,60 грн. без ПДВ, ПДВ 718,92 грн.;

№4 від 05.09.2008 року на суму 4860,00 грн. без ПДВ., ПДВ 972,00 грн.;

№ 5 від 05.09.2008 року на суму 2523,50 грн. без ПДВ, ПДВ 504,70 грн.;

№ 11 від 09.09.2008 року на суму 4463,50 грн. без ПДВ, ПДВ 892,70 грн.;

№ 13 від 12.09.2008 року на суму 5470,80 грн. без ПДВ, ПДВ 1094,16 грн.;

№ 14 від 13.09.2008 року на суму 13480,10 грн. без ПДВ, ПДВ 2696,02 грн.;

№ 17 від 16.09.2008 року на суму 4460,10 грн. без ПДВ, ПДВ 892,02 грн.;

№ 19 від 19.09.2008 року на суму 1842,50 грн. без ПДВ, ПДВ 368,50 грн.;

№ 22 від 23.09.2008 року на суму 2276,60 грн. без ПДВ, ПДВ 455,32 грн.;

№ 24 від 26.09.2008 року на суму 14171,00 грн. без ПДВ, ПДВ 2834,20 грн.;

№ 27 від 29.09.2008 року на суму 3666,70 грн. без ПДВ, ПДВ 733,34 грн.

Розрахунки між СПД ОСОБА_4 та ТОВ «Парк-отель «Марат» проводилася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобовязань відповідно періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року. Але згідно бази даних співставлення обробки податкових зобовязань «Контрагенти» сплати до бюджету грошовими коштами по вказаним деклараціям не відбулося.

Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261).

Згідно відповіді на запит ДПІ в м. Сімферополі № 1233/7/23-4 від 05.02.2009 року посадовими особами ПП «Кримторг» господарські і правові відносини з СПД ОСОБА_4 засновуються на усній домовленості. ПП «Кримторг» відвантажило товар та виписало податкові накладні на суму 174659,78 грн., в тому числі ПДВ 29109,97 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобовязань відповідно періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року. Але згідно бази даних співставлення обробки податкових зобовязань «Контрагенти» сплати до бюджету грошовими коштами по вказаним деклараціям не відбулося.

Перевіркою встановлено, що ПП «Кримторг» є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ «Кримспецпоставка» (ЄДРПОУ 34415855).

Згідно відповіді на запит ДПІ в м. Сімферополі № 3615/7/23-4 від 25.03.2009 року посадовими особами ТОВ «Кримспецпоставка» господарські і правові відносини з ПП «Кримторг» засновуються на підставі договору купівлі-продажу № 15 від 10.03.2008 року.

ТОВ «Кримспецпоставка» виписано податкову накладну № 1457 від 01.09.2008 року на загальну суму 196001,68 грн., у тому числі ПДВ 32666,95 грн. на продукти харчування.

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена до податкових зобовязань відповідно періоду, відображена у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідає даним податкової декларації з ПДВ відповідного періоду. Але згідно бази даних співставлення обробки податкових зобовязань «Контрагенти» сплати до бюджету грошовими коштами по вказаній декларації не відбулося.

ТОВ «Кримспецпоставка» є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП «Пріватекспрес»» (ЄДРПОУ 34835842).

Згідно відповіді на запит ДПІ в м. Сімферополі № 6743/7/23-4 від 02.06.2009 року по ланцюгу до виробника: ПП «Пріватекспрес» ТОВ «Кримспецпоставка» ПП «Кримторг» ТОВ «Парк-отель «Марат» встановлено, що керівником ПП «Пріватекспрес» є ОСОБА_5 з 16.01.2007 року. Відповідно до установчих документів юридична адреса підприємства: м. Сімферополь, проспект Перемоги,211-а. Згідно бази АІС РПП стан підприємства 8 відсутність за місцезнаходженням. На запит ДПІ в м. Сімферополі № 13291/10/23-7 від 20.03.2009 року філія «Кліринговий дом» відповів про відсутність руху грошових коштів по рахунку ПП «Пріватекспрес». Керівник, бухгалтер та засновник ОСОБА_5 виписаний до Російської Федерації 21.12.2006 року. Згідно бази даних ДПІ у м. Сімферополі по ПП «Пріватекспрес» декларації на прибуток за півріччя 2008 року та додатку К1 основні засоби відсутні та довідки 1-ДФ за ІІІ квартал 2008 року на підприємстві чисельність працюючих складала 0 осіб.

На підставі зазначеного вище, ДПІ в м. Ялта АР Крим зроблено висновок про нікчемність правочину за ланцюгом постачання до виробника: ПП «Пріватекспрес» ТОВ «Кримспецпоставка» ПП «Кримторг» СПД ОСОБА_4 ТОВ «Парк-отель «Марат».

Крім того, відсутність сплати податку на додану вартість до бюджету за податковими накладними, виписаними СПД ОСОБА_4, за висновками податкового органу, позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування за даними податковими накладними.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 96/23-11/34121601 від 27.01.2010 року, позивачем було подано на нього заперечення (а.с.17).

За результатами розгляду заперечення позивача податковим органом 30.01.2010 року прийнято рішення 1884/10/23-4, яким підтверджено висновки щодо порушення вимог податкового законодавства, зафіксовані в акті перевірки (а.с.19-20).

На підставі даних акту перевірку відповідачем 02.02.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 13117,00 грн. (а.с.18).

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту Наказ № 165).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Наказу № 165 під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Податковий облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності.

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Однак, суд зауважує, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обовязково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_4 (постачальником) та ТОВ «Парк-отель «Марат» (покупцем) укладено договір поставки продукції (а.с.100-102).

Відповідно до п. 1.6 цього договору право власності на поставлену продукцію переходить до покупця в момент отримання продукції від постачальника за накладною (товарно-транспортною накладною). Оплата здійснюється в розмірі повної вартості продукції шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника (п.6.1 Договору).

Фактичне відвантаження товару за договором від 10.08.2008 року згідно з видатковими накладними № 93 від 02.09.2008 року, № 95 від 03.09.2008 року, № 96 від 05.09.2008 року, № 97 від 05.09.2008 року, № 101 від 09.09.2008 року, № 103 від 12.09.2008 року, № 104 від 13.09.2008 року, № 107 від 16.09.2008 року, № 109 від 19.09.2008 року, № 111 від 23.09.2008 року, № 113 від 26.09.2008 року та № 116 від 29.09.2008 року підтверджується даними, зафіксованими у довідці № 850/17-1/НОМЕР_1 від 15.12.2008 року, яка складена за результатами невиїзної документальної перевірки СПД-фізичної особи ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з ТОВ «Парк-отель «Марат» за вересень 2008 року (а.с.114-117).

Факт сплати позивачем коштів за договором поставки від 10.08.2008 року у загальній сумі 65585,00 грн. (в тому числі ПДВ 13117,00 грн.) підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ «Парк-отель «Марат» у КФ ВАТ «АТБ Банк» (а.с.118-128).

Даний факт також підтверджено висновками перевірки, зафіксованими в акті № 96/23-11/34121601 від 27.01.2010 року.

За результатами проведеної господарської операції СПД ОСОБА_4 було складено (виписано) наступні податкові накладні (а.с.22-32):

№ 1 від 02.09.2008 року на суму 5730,72 грн., в тому числі ПДВ 955,12 грн.;

№ 3 від 03.09.2008 року на суму 4313,52 грн., в тому числі ПДВ 718,92 грн.;

№4 від 05.09.2008 року на суму 5832,00 грн., в тому числі ПДВ 972,00 грн.;

№ 5 від 05.09.2008 року на суму 3028,20 грн., в тому числі ПДВ 504,70 грн.;

№ 11 від 09.09.2008 року на суму 5356,20 грн., в тому числі ПДВ 892,70 грн.;

№ 13 від 12.09.2008 року на суму 6564,96 грн., в тому числі ПДВ 1094,16 грн.;

№ 14 від 13.09.2008 року на суму 16176,12 грн., в тому числі ПДВ 2696,02 грн.;

№ 17 від 16.09.2008 року на суму 5352,12 грн., в тому числі ПДВ 892,02 грн.;

№ 19 від 19.09.2008 року на суму 2211,00 грн., в тому числі ПДВ 368,50 грн.;

№ 22 від 23.09.2008 року на суму 2731,92 грн., в тому числі ПДВ 455,32 грн.;

№ 24 від 26.09.2008 року на суму 17005,20 грн., в тому числі ПДВ 2834,20 грн.

Судом перевірено перелічені податкові накладні на відповідність вимогам законодавства та встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Відповідно до витягу з реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Парк-отель «Марат» (а.с.21) податкові накладні, складені СПД ОСОБА_4 на виконання умов договору поставки від 10.08.2008 року, отримані у вересні 2008 року.

Враховуючи зазначене вище, сума у розмірі 13117,00 грн., сплачена за податковими накладними, що отримані від СПД ОСОБА_4, згідно з приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 була включена позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2008 року.

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

На підставі зазначеного вище, позивачем до ДПІ в м. Ялта АР Крим 20.11.2008 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (а.с.33-34), до якої позивачем також було додану розрахунок суми бюджетного відшкодування (а.с.36) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в сумі 93793,00 грн. (а.с.37).

Як зазначалось вище, за висновками податкового органу позивачем неправомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, сплачену за договором поставки від 10.08.2008 року, у розмірі 13117,00 грн., оскільки:

по-перше, правочин за ланцюгом постачання до виробника: ПП «Пріватекспрес» ТОВ «Кримспецпоставка» ПП «Кримторг» СПД ОСОБА_4 ТОВ «Парк-отель «Марат» є нікчемним, у звязку з недостовірними даними, внесеними контрагентами до установчих документів та, відповідно, до документів, складених за результатами здійснення господарських операцій (відсутність за місцезнаходженням, недостовірні дані про керівника підприємства, відсутність штатних працівників, засобів виробництва та ін.).

При цьому, відповідач не заперечує факт того, що правочин, який було укладено безпосередньо між позивачем та його постачальником (посередником) СПД ОСОБА_4 має реальний характер (покупцем отримано товар, проведено його оплату та використано у подальшій господарській діяльності). Позиція відповідача обґрунтована тим, що СПД ОСОБА_4 в даній господарській операції виступає посередником, постачальником є ПП «Кримторг». Однак, при проведенні документальної перевірки СПД ОСОБА_4 від 15.12.2008 року, не були представлені документи, які підтверджують оплату за даною господарською операцією (пояснення по справі, а.с.113).

по-друге, перевіркою встановлено, що сума у розмірі 13117,00 грн. не була сплачена контрагентом позивача (СПД ОСОБА_4.) до бюджету.

Судом було перевірено доводи відповідача та встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Суд зазначає, що ст. ст. 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» передбачені обвязки та права платників податків, однак вказаними нормами не передбачено ані право, ані обовязок платника податку при укладенні цивільно-правових угод перевіряти дані контрагента щодо його державної реєстрації.

Крім того, відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

При цьому, законодавцем не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування. Єдиною та достатньою підставою для отримання суми бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Відтак, приймаючи до уваги, що доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару за договором поставки від 10.08.2008 року, суд вважає помилковими висновки відповідача щодо порушення відповідачем вимог податкового законодавства, у звязку з чим необґрунтованим є зменшення суми бюджетного відшкодування позивача на 13117,00 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 02.02.2010 року № 0000222301/0.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.02.2010 року № 0000222301/0.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.08.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 05.09.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 02.02.2010 року № 0000222301/0.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» (98662, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе,60, корпус 5; ЄДРПОУ 34121601) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.