Постанова № 190297, 12.10.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2006 р. 16:50 Справа № АС-42/404-06

вх. № 9996/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача - Любімий О.М. (дов.)

відповідача - Онопрієнко Л.М. (дов.), Цигура О.П. (дов.)

по справі за позовом ТОВ "Аероміст-Харків", м. Харків

до ДПІ у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання неправомірними дій, зобов"язання надати висновок

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 01.08.06р. №0003881503/0 повністю, визнати фактичні дії відповідача під час проведення камеральної перевірки неправомірними, визнати фактичні дії відповідача під час зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2006 року неправомірними та зобов'язати відповідача надати до Державного казначейства України висновок про відшкодування податку на додану вартість за травень 2006 року у сумі, визначеній у податковій декларації.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.06р. відповідачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з ПДВ позивача за травень 2006р., за результатами якої складено акт перевірки №2010/15-221 та винесене спірне податкове повідомлення-рішення №0003881503/0 від 01.08.06р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9855,15грн.

Як зазначено в акті перевірки та у відзиві на позову, підставою такого зменшення став висновок відповідача стосовно порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: в декларації з ПДВ за травень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду склала від"ємие значення у розмірі 26784,0 грн. Таким чином, на думку відповідача, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді відповідно до податкових накладних внесених до реєстру такого періоду, а саме: фактична сума сплати по податковим накладни, що внесені до реєстру за квітень 2006р. склала 12 501,85 грн., тому різниця повинна включатись до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано документального підтвердження оплати товарів (послуг) включених в податковий кредит минулого періоду, тобто придбаних у квітні 2006р.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що дії відповідача в частині проведення камеральної перевірки та рішення за результатами перевірки порушують охоронювані законом права та інтереси позивача. Згідно з приписами пп. в) пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляються арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

З викладених вище вимог вбачається, що під час камеральної перевірки відповідач має право керуватись лише даними податкової декларації, наданої позивачем та у разі, якщо у декларації виявлено арифметичні або методологічні помилки відповідач має право самостійно визначати, суму податкових зобов'язань позивача.

Фактичні обставини (зміст акту перевірки та оскаржуваного рішення) вказують на те, що під час проведення перевірки відповідач не виявив арифметичних або методологічних помилок у декларації за травень 2006 року та не визначив суму податкового зобов'язання позивачу, що вказує на неправомірність дій відповідача під час проведення камеральної перевірки та ухвалення оскаржуваного рішення.

Також позивач вказує на те, що ним в квітні місяці 2006р., що є попереднім податковим періодом до травня 2006р. фактично сплачено постачальникам товарів суму ПДВ в розмірі 30458,0грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

По заявленим позивачем вимогам щодо неправомірності дій відповідача в частині проведення камеральної перевірки суд зазначає, що спірна перевірка відповідачем проводилась у відповідності до п.п.7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яка вказує на той випадок, коли платник податків прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, то протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На підставі вказаної норми закону ДПА України розробило рекомендації та відповідним наказом ДПА України від 18.08.05р. № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" ввело їх в дію. Згідно вказаних рекомендацій - документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування - це перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов"язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, наявність терміну камеральна є невід*ємною складовою визначення невиїздної перевірки, що здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до п.З Методичних рекомендацій підрозділи, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість (далі -підрозділи адміністрування ПДВ), протягом 30 днів, наступних за днем надходження податкової декларації до податкового органу, проводять документальну невиїзну перевірку.

З метою проведення такої перевірки доцільно отримати від платника ПДВ завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів, отриманих і виданих податкових накладних, форми та порядок ведення яких встановлено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" (у редакції наказу ДПА України від 30.06.2005 р. N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 р. за N 769/11049), за попередній податковий період, в якому фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), та податковий період, в якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ.

Таким чином, відповідач під час проведення перевірки діяв у спосіб, встановлений чииним законодавством, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Стосовно решти позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п.п.7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 ст.7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з наведеної норми закону, чинним законодавством передбачено особливу умову для відшкодування сум ПДВ - це сума податку, яка фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді, тобто враховуються всі платежі, які сплачені продавцям товарів (послуг) в такому періоді, і не залежить тільки від сплати сум ПДВ саме по податковим накладним, які внесені до реєстру такого попереднього періоду, оскільки покупець міг отримати товар від продавця з відстрочкою платежу, що передбачено ЦК України при укладанні угод, та отримати податкову накладну по першій події, а сплатити вартість такого отриманого товару уже в іншому періоді. Тобто, від суми ПДВ по податковим накладним, які внесені до реєстру у відповідний податковий період, залежить тільки розмір податкового кредиту за такий період, а не сума його відшкодування, що передбачено п.п.7.5.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, позивачем в квітні місяці 2006р. фактично сплачено продавцям товарів у складі вартості товарів (послуг) суму ПДВ в розмірі 30458,0грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями з відміткою банківської установи та розрахунком суми бюджетного відшкодування за травень 205р., тому бюджетному відшкодуванню підлягає сума 22357,0грн.

Відповідно до п.п. 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону україни "Про податок на додану вартість" після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0003881503/0 від 01.08.2006р., визнання дій відповідача щодо зменшення суми ПДВ до відшкодування ПДВ за травень 2006р. неправомірними та зобов"язання надати висновок на відшкодування ПДВ за травень 2006р., обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 71, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова № 0003881503/0 від 01.08.2006р.

Визнати дії ДПІ у Київському районі м.Харкова щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Аероміст-Харків", код 32030759, за травень 2006 р. неправомірними.

Зобов"язати ДПІ у Київському районі м.Харкова надати до органу Державного казначейства України висновок про відшкодування ТОВ "Аероміст-Харків", код 32030759, податку на додану вартість за травень 2006р. у сумі 22357,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ "Аероміст-Харків", код 32030759, державне мито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 17.10.2006р.

Суддя Яризько В.О.