Рішення № 19027269, 20.06.2011, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

20.06.2011

Справа № 2-322/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 р. Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого суддіШестака О. І.

за участю секретаряТріщук К.В., Демченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом засновника приватного підприємства „Харківагротеххарчопром” та товариства з обмеженою відповідальністю „ДваЮ” ЛТД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправними вимог відповідача по виплаті виплат та заборону їх здійснення в супереч порядку встановленого законом, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

встановив:

09.09.2009 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними вимоги відповідачки по отриманню допомоги по тимчасовій непрацездатності, повному розрахунку у звязку із звільненням, а також про внесення запису в трудовій книжці про звільнення без дотримання визначеної законодавством процедури нарахування, оформлення та звільнення. Також просив заборонити відповідачці вчинення всупереч порядку, встановленому законом, дій для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум розрахунку, що можуть порушити право власності позивача та стягнути.

В ході слухання справи ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги та просив, крім вимог, заявлених раніше, зобовязати відповідачку відшкодувати майнову та немайнову (моральну) шкоду, завдану її неправомірними діями.

На підтвердження своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачка звернулась до прокуратури з заявою, в якій вказувала, що не може отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності, повний розрахунок у звязку із звільненням, а також не може отримати запис в трудовій книжці про звільнення. Проте відповідачка не повідомляла його про лікування, не надавала листки непрацездатності з відмітками лікувальної установи, не ставила офіційно вимогу їх оплатити. Також відповідачкою не надавалась офіційна заява про звільнення. Отже провести розрахунок за вказаними обставинами не вбачається можливим. Крім того, відповідачка, виконуючи обовязки бухгалтера, оформлюючи трудову та бухгалтерську документацію, незаконно вилучила свою трудову книжку та контракт із документації, а також правовстановлюючі документи на майно підприємства, замінила ключ від сейфа бухгалтера, тому у нього не має можливості внести запис в трудову книжку.

Також позивач посилався на те, що відповідачка, виконуючи обовязки директора, головного бухгалтера та касира в ПП „Харківагротеххарчопром” і такі ж обовязки в ТОВ „ДваЮ” ЛТД, зловживаючи своїм посадовим становищем, умисно допустила протизаконні дії, що завдали майнову шкоду ПП „Харківагротеххарчопром”, оплативши навчання свого сина в Харківському національному університеті радіоелектроніки. Проте договір про оплату навчання в підприємстві та учбовому закладі відсутні, рахунки, на які посилається відповідачка відсутні, студент після навчання в підприємстві не працював.

У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про доручення до матеріалів справи копії акту від 30.09.2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД про відсутність документації про організацію охорони праці, забезпечення пожежної безпеки, документів про проходження навчання, а також відсутність ведення господарської діяльності; копії наказу №3 від 30.09.2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД про звільнення директора; копії акту від 30.09.2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД про відсутність директора на робочому місці, а також відсутність документації підприємства; копії акту від 30.09.2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД про відмову директора в ознайомленні з наказом, відмові внести записи до трудової книжки та виплатити повний розрахунок при звільненні, про укриття документів, відсутність даних про передачу своїх повноважень та відсутність на робочому місці; відсутність копії розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000010 за серпень 2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копї платіжної відомості №14 на видачу заробітної плати за серпень 2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії видаткового касового ордеру ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії платіжної відомості №24 на видачу заробітної плати за липень 2007 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000015 за липень 2007 р.ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії розрахунково-платіжної відомості №НЗП-000011 за вересень 2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії видаткових касових ордерів ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії платіжної відомості №15 на видачу заробітної плати за вересень 2008 р. ТОВ „ДваЮ” ЛТД; копії акту про відсутність на роботі директора ПП „Харківагротеххарчопром” від 14.11.2008 р.; копії акту ПП „Харківагротеххарчопром” від 21.11.2008 р. про відсутність господарської діяльності, документів про організацію охорони праці, забезпечення пожежної безпеки, документів про проходження навчання; копії наказу №14 від 21.11.2008 р. ПП „Харківагротеххарчопром” про звільнення директора; копії акту від 21.11.2008 р. ПП „Харківагротеххарчопром” про відмову директора в ознайомленні з наказом, відмову внести запис до трудової книжки та виплатити повний розрахунок про звільненні, про укриття документів, відсутність передачі своїх повноважень та відсутність на робочому місці; копії акту від 15.10.2008 р. про порушення режиму лікування робітником ОСОБА_2 в період звільнення від роботи відповідно до наданих листків непрацездатності; копії акту від 07.11.2008 р. про порушення режиму лікування робітником ОСОБА_2 в період звільнення від роботи відповідно до наданих листків непрацездатності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. В останнє судове засідання він не зявився. Надав додаткові письмові пояснення і просив закінчити розгляд справи у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в ході слухання справи проти задоволення позовних вимог заперечувала і звернулася до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, в якій просила стягнути з ПП „Харківагротеххарчопром” та ТОВ „ДваЮ” ЛТД невиплачену заробітну плату за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року, грошову компенсацію за невикористану відпустку, а також середній заробіток за період затримки розрахунку з 20.05.2009 р. по 12.05.2010 р. Також просила зобовязати ОСОБА_1 звільнити її з займаної посади та внести відповідні відомості в трудову книжку, зобовязати засновника вказаних підприємств здати звітність по персоніфікації до Пенсійного фонду, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за один місяць, та відшкодувати завдану їй моральну шкоду.

На підтвердження своїх вимог, посилалась на те, що 06.01.2000 року вона була прийнята на посаду головного бухгалтера до ПП „Харківагротеххарчопром” та ТОВ „ДваЮ” ЛТД, засновником яких являється ОСОБА_1 З жовтня 2008 року знаходилась на лікарняному у звязку із травмою позвоночника. У травні 2009 року подала засновнику заяву про звільнення та лікарняні листи, та проте він відмовився приймати їх, тоді вона надіслала їх поштою. На день її звільнення відповідачем по зустрічному позову була нарахована заробітна плата по лікарняним листам, але виплачувати її він відмовився.

В подальшому в судові засідання ОСОБА_2 не зявлялась, причину суду не повідомляла, з останнього відомого місця її проживання вона вибула, про зміну місця проживання суд не повідомила, надіслані на її адресу повістки повернулись до суду без вручення, на розміщене в газеті „Слобідський край” повідомлення про час і місце слухання справи ОСОБА_2 не відреагувала. Оскільки у разі відсутності заяви сторони про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться справу розглянуто у відсутності відповідачки, її зустрічний позов залишено без розгляду.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява засновника приватного підприємства „Харківагротеххарчопром” та товариства з обмеженою відповідальністю „ДваЮ” ЛТД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправними вимог відповідача по виплаті виплат та заборону їх здійснення в супереч порядку встановленого законом з урахуванням її доповнень та уточнень підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство „Харківагротеххарчопром” засновано ОСОБА_1 та зареєстровано 23.12.1999 р. відповідно до рішення Харківської міської ради за №Ю0016622.

ОСОБА_2 була прийнята на посаду виконуючого обовязки директора ПП „Харківагротеххарчопром” з 22.06.2001 р. відповідно до наказу №2 від 22.06.2001 р. В подальшому, після спливу строку, відповідно до якого громадянин може бути виконуючим обовязки, обіймала посаду директора ПП „Харківагротеххарчопром” до моменту її звільнення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДваЮ”ЛТД засновано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та зареєстровано 03.05.1994 р. відповідно до розпорядження Виконкому Дзержинської районної ради №164/6.

ОСОБА_2 була прийнята на посаду директора ТзОВ „ДваЮ”, ЛТД з 22.06.2001 р. відповідно до протоколу загальних зборів ТзОВ „ДваЮ”ЛТД, №02 від 07.05.2002 р. наказу №12 від 07.05.2002 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Московського міжрайонного МСЕК №525 було визначено групу інвалідності ОСОБА_2 на підставі акту огляду №525 та доданих до нього документів (11.05.2010-13.05.2010р.), в тому числі виписного епікризу №1753 з 3-ого неврологічного відділення міської клінічної лікарні №7, виписки з амбулаторної картки (Міська поліклініка №11 Московського району м. Харкова), лікарняних листків непрацездатності, виданих КУОЗ міською поліклінікою №11 Московського району м. Харкова, а саме: серії АБІ №514264 від 23.10.2008 р., серії АБІ №597720 від 06.10.2008 р., серії АБІ №654562 від 18.01.2009 р., серії АБХ №068170 від 03.02.2009 р., серії АБХ №069194 від 10.03.2009 р. та продовження цього листка непрацездатності - серії ААФ №075644 від 11.04.2009 р., серії АБХ №267136 від 12.04.2009 р. серії АБХ №267957 від 16.05.2009 р., серії АБІ №515759 від 09.12.2008 р. (продовження листка непрацездатності серії АБІ №508174, виданого МКБЛ №25) та листок непрацездатності серії АБІ №508174, виданого Міською клінічною багатопрофільною лікарнею №25.

В матеріалах справи міститься лист головного управління охорони здоровя Харківської обласної державної адміністрації та „Обласного центру медико-соціальної експертизи” вих. №746 від 13.10.2010 р., яким надано до суду медико-експертну справу ОСОБА_2 та, окрім іншого, повідомлено суд, що 20.05.2009 р. комісією Московського МСЕК м. Харкова ОСОБА_2 визнана інвалідом ІІІ групи по категорії „загальне захворювання” на 1 рік, при черговому переогляді 17.05.2010 р. інвалідність ОСОБА_2 встановлена безстроково. Крім того, у відповідності до листа Мінохорони здоровя України від 02.08.2010 р. за №16.02-63 була створена комісія по перевірці обґрунтованості видання лікувальними закладами лікарняних листків та встановлення інвалідності ОСОБА_2. Рішенням комісії за результатами проведеної перевірки листки непрацездатності, що були видані ОСОБА_2, були визнані такими, що видавалися обґрунтовано, а група інвалідності такою, що встановлена згідно чинного законодавства.

Відповідно до висновків призначеної судом судово-медико-соціальної експертизи Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) від 14.02.2011 р. №31 „При аналізі даних медичної документації (оригіналів стаціонарних історій хвороб) лікування больового синдрому та тазових порушень не відповідає стандартам (відсутність призначення відповідного медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування цих розладів) у історіях хвороб №2460 та №1753, що є підставою для сумнівів і наявності цих синдромів. Цей факт є підставою для встановлення необґрунтованості видачі листків тимчасової непрацездатності за діагнозом „Компресионно-ишемическая каудомиелопатия... з болевим синдромом и тазовыми расстройствами”. При експертній оцінці вищезазначених даних медичної документації із залученням фахівців-неврологів ДУ „Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” виявлені невідповідності фактів обєктивізації стану хворої та адекватності встановлення клінічного діагнозу, що призвело до дефектів первинної клінічної та, надалі, клініко-експертної діагностики. Таким чином, функціональні зміни, що вказані у клінічному діагнозі („компрессионно-ишемическая каудомиелопатия”) викликають значні сумніви та не є обєктивізованими, тому встановлення групи інвалідності не є правомірним”.

Крім того, у висновку зазначено, що „...наявна медична документація із діагнозом „компрессионно-ишемическая каудомиелопатия...” не відповідає неврологічному статусу (при наявності у діагнозі блоку „...міелопатія...” за необхідним є наявність спінальних автоматизмів та ознак центрального парезу, наявність трофічних уражень нижніх кінцівок), також є відсутньою параклінічна обєктивізація ступеня рухових розладів (з використанням електронейроміографії), визивають сумнів наявність тазових порушень (невідповідність соматичного та неврологічного статусу та відсутність патологічних змін загального аналізу сечі)), що відображені у стаціонарних історіях хвороб. Спостерігається невідповідність стану структурних змін оперетково-крижового нижньогрудного відділу хребта (згідно даних МРТ від 13.11.2008 відсутність факту наявності стенозу хребцевого каналу попереково-крижового та нижньогрудному рівні та компресії внутрішньоканальних структур, а також візуалізації протрузій та гриж дисків вказаної локалізації) та клінічного діагнозу („компрессионно-ишемическая каудомиелопатия…”). При порівнянні оцінці даних рентгенологічного та магнітно-резонансного дослідження хребта присутні невідповідності у визначенні рівня компресивного перелому (за даними МРТ поеперкоко-крижового відділу хребта (№17882 від 13.11.2008) та даними спонділографічного дослідження L1, у клінічних діагнозах Th12). Окрім цього у медичних картах стаціонарного хворого №518, №2460 та №1753 наявні дані щодо стійкого больового синдрому поперекової локалізації, при цьому у історіях хвороби №2460 та №1753 відсутні призначення препаратів знеболюючої дії, як засобу його купування, як у період стаціонарного лікування, так і в рекомендаціях при виписці із стаціонару. Також у вищезазначених історіях хвороби спостерігається дослівне повторення соматичною та неврологічного статусів, що визиває сумніви щодо обєктивності відображення неврологічного статусу.”

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та основи соціальної захищеності інвалідів в Україні регулюються низкою законодавчих актів.

Так, зокрема, відповідно до ст..ст. 2,3 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р, №875-ХІІ встановлено, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті. Інвалідність як міра втрати здоровя визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоровя України.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоровя України від 7 квітня 2004 р. №183, рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клініко-функціональних, соціально-педагогічних, соціально-побутових та професійних факторах. При цьому враховуються характер захворювання, ступінь вираженості порушених функцій організму, в тому числі, що значно впливають на професію, ефективність лікування, та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний та трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах реабілітації та соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта та професійна підготовка, вік, необхідність і можливість працевлаштування.

На виконання норм Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 03.12.2009 р. за №1317 „Питання медико-соціальної експертизи”, якою було затверджено Положення про медико соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Положення про медико-соціальну експертизу визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі-особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Відповідно до п. 23,24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоровя. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоровя надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, облсної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянутих з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково - дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи рішення комісії Московського МСЕК м. Харкова від 20.05.2009 р., яким ОСОБА_2 визнана інвалідом ІІІ групи по категорії „загальне захворювання” на 1 рік, та додаткове рішення за результатами переогляду від 17.05.2010 р., яким інвалідність ОСОБА_2 встановлена безстроково, є дійсними на час розгляду справи. Дані рішення позивачем не були оскаржені у встановленому законом порядку.

Клопотання позивача, яке надійшло до суду 21.03.2011 р. про залучення в якості співвідповідачів КУОЗ Міська клінічна лікарня №7, КУОЗ Міська поліклініка №11 Московського району м. Харкова, КУОЗ Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25, Московська міжрайонна МСЕК, ДУ „Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, було залишено без задоволення, оскільки позовні вимоги позивача не містять вимог щодо оскарження рішень і дій зазначених установ.

Позовні вимоги засновника приватного підприємства „Харківагротеххарчопром” та товариства з обмеженою відповідальністю „ДваЮ”ЛТД ОСОБА_1 про визнання протиправними вимог ОСОБА_2 про отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, заборону вчинення в супереч порядку, встановленому законом, дій виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум розрахунку, що можуть порушити право власності позивача задоволенню не підлягають, т.я. для вирішення питання про обґрунтованість та необґрунтованість вимог ОСОБА_2 позивачеві необхідно оспорити у встановленому порядку ті рішення і акти, на підставі яких ОСОБА_2 заявляє свої вимоги, які, за думкою позивача, порушують його права. Враховуючи висновки судово-медико-соціальної експертизи Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) від 14.02.2011 р. №31, а саме „при експертній оцінці вищезазначених даних медичної документації із залученням фахівців-неврологів ДУ „Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” виявлені невідповідності фактів обєктивізації стану хворої та адекватності встановлення клінічного діагнозу, що призвело до дефектів первинної клінічної та, надалі, клініко-експертної діагностики. Таким чином, функціональні зміни, що вказані у клінічному діагнозі („Компрессионно-ишемическая каудомиелопатия”), викликають значні сумніви та не є обєктивизованими, тому встановлення групи інвалідності не є правомірним”, суд розяснює позивачу право звернутися до суду у встановленому законом порядку з відповідним позовом.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними вимог ОСОБА_4 по повному розрахунку у звязку із звільненням, а також про внесення запису в трудову книжку про звільнення без дотримання визначеної законодавством процедури нарахування, оформлення та звільнення, то вони не можуть бути задоволені, оскільки кожен громадянин має право звертатися у встановленому законом порядку до будь-яких установ з приводу захисту своїх прав та інтересів, навіть якщо таке порушення є удаваним. Обґрунтованість таких звернень вирішує в межах своєї компетенції відповідний орган, якому воно адресовано. Якщо при цьому прийняте рішення зачіпає інтереси інших осіб, останні можуть його оскаржити у встановленому законом порядку.

Що стосується позовних вимог по стягненню з ОСОБА_2 завданої ПП „Харківагротеххарчопром” і ТОВ „ДваЮ” ЛТД матеріальної шкоди в розмірі 14492,99 грн.; моральної шкоди у розмірі 1500,00 грн., судом під час розгляду даної справи було встановлено наступне:

Відповідач, виконуючи обовязки директора, головного бухгалтера та касира в ПП „Харківагротеххарчопром” оплатила за кошти підприємства навчання свого сина ОСОБА_5 в Харківському національному університеті радіоелектроніки за періоди: 2-ге півріччя 2002 року суму у розмірі 2440,00 грн., 2-ге півріччя 2003 року 2440,00 грн., 1-ше півріччя 2005 року 3500,00 грн., 2-ге півріччя 2005 року 4100,00 грн.. Що загалом становить 12400,00 грн..

Згідно матеріалів справи договір про оплату навчання між підприємством та учбовим закладом відсутній, студент після навчання в підприємстві не працював.

Крім того, в матеріалах справи містяться квитанції, оплачені ПП „Харківагротеххарчопром” для відновлення правовстановлюючих документів підприємства, втрачених в період виконання ОСОБА_2 обовязків директора, головного бухгалтера та касира в ПП „Харківагротеххарчопром”, в загальній сумі у розмірі 1738,25 грн..

Відповідно до ст.1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів ст.130, 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

Як вбачається з наданих до суду уставних документів ПП „Харківагротеххарчопром” і ТОВ „ДваЮ” ЛТД, ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду обом підприємствам.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями завдала майнової шкоди ПП „Харківагротеххарчопром” у загальному розмірі 14138,25 грн.

Судом було встановлено, що в той же період, ОСОБА_2 виконувала обовязки директора, головного бухгалтера та касира за сумісництвом і в ТОВ „ДваЮ” ЛТД.

В матеріалах справи містяться квитанції, оплачені ТОВ „ДваЮ”, ЛТД для відновлення правовстановлюючих документів підприємства, втрачених в період виконання ОСОБА_2 обовязків директора, головного бухгалтера та касира в ТОВ „ДваЮ”, ЛТД, в загальній сумі у розмірі 274,74 грн.

Таким чином, з вини ОСОБА_2 завдана майнова шкода ПП „Харківагротеххарчопром” у загальному розмірі 274,74 грн.

Згідно зі ст.1167 ЦКУ моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її задала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що на підтвердження своїх позовних вимог в частині завдання ОСОБА_2 моральної шкоди ПП „Харківагротеххарчопром” і ТОВ „ДваЮ”, ЛТД, первісним позивачем не було надано доказів, в цій частині первісних позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст.ст.132. 134 КЗпП України, ст.1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212215, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги засновника приватного підприємства „Харківагротеххарчопром” та товариства з обмеженою відповідальністю „ДваЮ” ЛТД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправними вимог відповідача по виплаті виплат та заборону їх здійснення в супереч порядку встановленого законом, стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства „Харківагротеххарчопром” (м. Харків, вул.Гарібальді,8,кв.93, код ЄДРПОУ 30658160, р/р 260030182959800 в Ф-ї „Слобожанське РУ” ПАТ Банк „Фінанси та кредит”, МФО 350697) суму матеріальної шкоди у розмірі 14138,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ДваЮ” ЛТД (м. Харків, пров.Фанінський,3, код ЄДРПОУ 22636187, р/р 26001018297980 в Ф-ї „Слобожанське РУ” ПАТ Банк „Фінанси та кредит”, МФО 350697) суму матеріальної шкоди у розмірі 274,74 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів.

Головуючий