Постанова № 19026868, 21.10.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2011 р. Справа №11/83/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Щепанська Г.А. , судді Бригінець Л.М.

при секретарі Риштун О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від 06.09.2011 року у справі №11/83/2011/5003

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Тетра ПАК"

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут"

про стягнення 30 218,58 грн.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області №11/83/2011/5003 від 06.09.2011 року (суддя Матвійчук В.В.) позов задоволено та стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (код 30807701, вул.Фрунзе, 45, м.Калинівка, Калинівський район, Вінницька область) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Тетра ПАК" (код 20016121, вул. Межигірська, 82, м. Київ) - 30 218 грн. 58 коп. - заборгованості по орендній платі; 302 грн. 19 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договором оперативної оренди №51-07-73OD від 03.10.2007 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт посилається на те, що застосування єврового еквіваленту для розрахунків між підприємствами на території України є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому формування ціни орендної плати у євро не може застосовуватись сторонами у договорі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №11/83/2011/5003 від 04.10.2011 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від 06.09.2011 року у справі №11/83/2011/5003.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Тетра ПАК" подало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в судове засідання 21.10.2011 року не з'явились. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Судова колегія вважає, що неявка представників не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Вінницької області від 06.09.2011 року у справі №11/83/2011/5003.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представника позивача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Тетра ПАК" (позивач, за договором Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оперативної оренди №51-07-73OD.

Предметом договору оперативної оренди є надання обладнання Орендарю в оперативне орендне користування і для комерційної експлуатації протягом строку оренди (пункт 3.1 договору).

Згідно п.3.2 договору Орендар використовуватиме і належним чином експлуатуватиме обладнання протягом строку оренди від дати підписання Акта введення обладнання в експлуатацію.

При доставці обладнання сторони повинні скласти акт приймання (п.4.2. договору).

Відповідно до п.13.1 договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2007 року, якщо інше не встановлено письмовою угодою сторін. Даний договір вважається автоматично продовженим на один рік у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити договір. Дане повідомлення повинно бути відправлено не менше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення терміну оренди.

Відповідно до п.5.1 договору сторони передбачили, що за використання обладнання, Орендар, починаючи з місяця підписання договору виплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 5007 грн., включаючи ПДВ., в місяць.

Пункт 5.2 договору передбачає, що орендна плата підлягає зміні у разі збільшення курсу євро. В такому випадку Орендодавець виставляє додатковий рахунок (кредит ноту) на різницю, спричинену зміною курсу обміну гривні на євро. У випадку встановлення додаткового рахунку - такий рахунок має бути сплачений Орендодавцем протягом 5 робочих днів з дати його виставлення. (п. 5.3. договору).

Згідно п.5.4. сторони погодили, що виставлення Орендодавцем додаткових рахунків є підтвердженням зміни орендної плати та також є підставою для зміни заборгованості та фіксує суму зміни такої заборгованості. Якщо протягом 3 робочих днів дана сума, згідно рахунку (кредит ноти) не буде письмово оскаржена, тоді заборгованість вважається узгодженою.

В п.5.6. договору зазначено, що Орендодавець виставлятиме орендарю рахунки-фактури на сплату орендної плати на щомісячній основі. Орендна плата нараховується щомісячно згідно акта виконаних робіт.

Відповідно до п.5.7. договору Орендар повинен здійснювати переказ платежів орендної плати протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунків Орендодавцем, але не пізніше 5 банківських днів з початку місяця, наступного за розрахунковим.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу в оперативне орендне користування обладнання, визначене в додатку №1 до договору.

Як свідчать матеріали справи відповідачем виконувались зобов'язання за договором не належним чином, в результаті чого з останнього за рішенням господарського суду Вінницької області від 09.04.2010 року у справі №9/41-10 стягнуто 77 608,62 грн. боргу по орендній платі за період з березня 2009 року по січень 2010 року.

У 2010 році відповідач продовжував не сплачувати орендну плату. Позивач, як наймодавець, відповідно до ст. 82 Цивільного кодексу України та ст.11 договору, листом від 28.05.2010 року за №51 повідомив відповідача про відмову від договору, який є розірваним з моменту одержання відповідачем даного повідомлення - 30 травня 2010 року.

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.2010 року по справі 14/87-10 відповідач повернув обладнання позивачу, про що 07.09.2010 року між сторонами підписано акт повернення.

Згідно пункту 13.1. договір діє до його припинення, тобто до 30 травня 2010 року.

Як встановлено судом відповідач в період з 01 січня по 30 квітня 2010 року не сплачував орендної плати. Окрім того, відмовився підписати акти виконаних робіт за користування обладнанням в квітні 2010 року.

05.07.2011 року позивач направив відповідачу лист за №109 з пропозицією про підписання акту виконаних робіт за квітень 2010 року.

Даний лист відповідач, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 12.07.2011р., проте залишив без відповіді та задоволення.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що всього за період з 01 січня по 30 квітня 2011 року позивачем виставлено рахунки-фактури на суму 30 218,58 грн., які відповідачем не сплачені.

Наведене стверджується:

- договором оперативної оренди за № 51-07-73 OD від 03.10.2007р. з додатками;

- копіями рішень у справах №9/41-10 та 14/87-10;

- рахунками-фактури №1830020708 від 29.01.2010р., №1830021079 від 26.02.2010р., №1830021580 від 31.03.2010р, №1830021961 від 30.04.2010р.;

- актами виконаних робіт № 1830020708 від 29.01.2010р., № 1830021079 від 26.02.2010р., № 1830021580 від 31.03.2010р., № 1830021961 від 30.04.2010р.;

- розрахунком ціни позову та ін.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До договору оперативної оренди №51-07-73OD від 03.10.2007р. застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про підставність та обґрунтованість заявлених вимог позивача, оскільки відповідач продовжував користуватись обладнанням та в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року не сплачував орендної плати, доказів погашення заборгованості суду надано не було.

Посилання скаржника на те, що застосування єврового еквіваленту для розрахунків між підприємствами на території України є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому формування ціни орендної плати у євро не може застосовуватись сторонами у договорі не може бути прийняте колегією суддів до уваги, оскільки є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Жодних обмежень можливості співвідношення курсу іноземної валюти до національної валюти при проведенні індексації плати за надання майна в користування не передбачено.

Також, як свідчать матеріали справи, питання зміни орендної плати та механізм цієї зміни встановлений договором. При цьому щомісячна зміна орендної плати відбувалась за взаємним погодженням шляхом підписання актів виконаних робіт.

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 06.09.2011 року у справі №11/83/2011/5003 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 06.09.2011 року у справі №11/83/2011/5003 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від 06.09.2011 року у справі №11/83/2011/5003 - залишити без задоволення.

2. Справу №11/83/2011/5003 направити до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Щепанська Г.А.

Суддя Бригінець Л.М.

01-12/14524/11