Постанова № 19025828, 25.10.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.

Справа № 5024/1259/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лавренюк О.Т., Савицького Я.Ф.

(Склад колегії змінено на підставі розпорядження голови суду Балуха В.С. за № 627 від 24.10.2011р.)

при секретарі судового засідання: Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Андросюк І.С.

від відповідача: Шульман З.В., Князєва Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна”

на рішення господарського суду Херсонської області від 22 серпня 2011 року

у справі №5024/1259/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна”

до Горностаївського районного споживчого товариства

про стягнення 772 000грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Горностаївського районного споживчого товариства (відповідач) про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 272 000грн. та матеріальної компенсації моральної (немайнової) шкоди в розмірі 500 000грн.

21.07.2011р. позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно Горностаївського районного споживчого товариства.

Ухвалою 21.07.2011 господарського суду Херсонської області відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у зв’язку з необґрунтованістю доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

11.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” звернулось до суду першої інстанції повторно з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно Горностаївського районного споживчого товариства, усього 34 об’єкта нерухомості, які розміщенні у селах Горностаївського районну

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2011р. (суддя Немченко Л.М.) в задоволені позовних вимог та заяви про забезпечення позову відмовлено.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно Горностаївського районного споживчого товариства, суд першої інстанції в рішенні суду зазначає, що відповідно до ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав доказів щодо утруднення виконання рішення в майбутньому. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що перелічене в заяві майно належить відповідачеві на праві власності та, що не може бути забезпечений позов про стягнення грошових коштів шляхом накладення арешту на нерухоме майно у зв’язку з чим судом відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Рішення суду вмотивоване матеріалами справи, доводами представників сторін та нормами матеріального права, а саме: ст.ст. 22, 23, ч. 3 ст.386, ст. 1166 Цивільного кодексу України та зазначено, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які господарські зобов’язання, отже є безпідставним обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди нормами законодавства, які регулюють правові відносини щодо стягнення збитків, що витікають з неналежного виконання договірних господарських зобов’язань. Взагалі обґрунтування нормами Господарського кодексу України в даному випадку недоречно, адже сторони у справі не приймали будь-яких господарських зобов’язань один перед одним.

Також, судом першої інстанції відмовлено в задоволені позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за недоведеністю.

Що стосується моральної (немайнової) шкоди та приниження ділової репутації позивача господарським судом зазначено, що позивачем також не доведено у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, що відповідач наніс йому моральні збитки, що мали для нього негативні наслідки.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна”, не погодившись із висновками місцевого господарського суду, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить: рішення господарського суду Херсонської області від 22.08.2011р. в зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права –скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Також, в апеляційній скарзі ТОВ „Торговий Дім „Україна” просить задовольнити заяву про забезпечення позову від 11.08.2011р., за вих. № 482 та накласти арешт на нерухоме майно відповідача у вигляді 34 об’єктів, які перелічені у даній заяві (а.с. 74). Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи, судом неправильно застосовані норми процесуального законодавства, а саме ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені судом положення не спростовують, а навпаки підтверджують обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що до спірних правовідносин не застосовуються норми ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України. На думку скаржника, зі змісту ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України слід вважати, що підставою для стягнення збитків є порушення учасником господарських відносин господарського зобов’язання або встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності. В даній нормі статті ніяким чином не зазначено, що зазначені господарські зобов’язання мають бути тільки договірними. Більш того, апелянт посилався на ст.174 ГК України щодо виникнення господарських зобов’язань.

Щодо притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності скаржник зазначає, що у складі правопорушення є вина відповідача, оскільки будучи обізнаним про те, що будівля торгового центру є власністю позивача, він не уклав з позивачем відповідного договору оренди та не звільнив будівлю.

Разом з тим, апелянт зазначає, що необґрунтованими є висновки місцевого суду про недоведеність ні розміру упущеної вигоди, ні факту її наявності, оскільки доказами реальності намірів сторін за договором передати торгівельний центр в оренду, є договір оренди, який укладений між ТОВ „Торговий Дім „Україна” та ТОВ „БПК „Промінвест”, який свідчить про реальність намірів передати торговий центр в оренду.

Також, скаржник зазначає, що 17.09.2008р. господарським судом Херсонської області було відкрито провадження по справах №№ 2/444-пн-08, 2/445-пн-08, 2/446-пн-08, 2/447-пн-08, 2/448-пн-08 за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” до осіб, які займали на той час приміщення будівлі торгового центру про спонукання вчинити певні дії, а саме приміщення будівлі торгового центру. Отже, ТОВ „Торговий Дім „Україна” доведено реальність намірів щодо передачі торгового центру в оренду, а висновки суду в даному випадку є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Щодо моральної шкоди скаржник зазначає, що ТОВ „Торговий Дім „Україна”, будучи юридичною особою, суб’єктом господарювання є учасником господарських та інших суспільних відносин. Реалізовуючи свої права, як учасника господарських відносин ТОВ „Торговий Дім „Україна” має власну ділову репутацію, яка базується на професіоналізмі, порядності, взаємоповазі до інших учасників, відповідність діяльності вимогам закону, звичаях ділового обороту. При цьому, на перше місце підприємством ставиться дотримання домовленостей досягнутих між учасниками господарських відносин, майбутніми контрагентами, а також сумлінне виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, невиконання ТОВ „Торговий Дім „Україна” взятих на себе зобов’язань щодо передачі будівлі торгового центру в користування ТОВ „БПК „Проімнвест”, згідно договору від 01.09.08р., яке сталося з вини відповідача, стало суттєвим приниженням ділової репутації позивача як перед Орендарем так і серед інших потенційних контрагентів. Сам факт порушення права власності позивача, неможливість використання ним своєї власності, та невиконання позивачем взятих на себе господарських зобов’язань призвело до приниження ділової репутації позивача, що спричинило немайнову шкоду.

У відзиві на апеляційну скаргу Горностаївське районне споживче товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги та просило суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення від 22.08.2011р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 08 серпня 2008р. ПСП „Україна” за договором купівлі-продажу передало у власність ТОВ „Торговий Дім „Україна” нежитлову будівлю торговий центр в с. Ольгине по вул. Леніна 29/Б.

04 червня 2009р. зазначене нерухоме майно було продано за договором купівлі-продажу фізичній особі Мірошніченко О.В..

Судом першої інстанції встановлено, що з 08.08.2008р. по 04.06.2009р. торгівельний центр був у власності ТОВ „Торговий Дім „Україна”, але фактично користуватися даною будівлею підприємство можливості не мало з вини відповідача (Горностаївського районного споживчого товариства). Відповідач, вважаючи себе власником протягом вищезазначеного часу, здавав приміщення будівлі третім особам для здійснення торгівельної діяльності, в підтвердження чого у матеріалах справи наявні завірені копії договорів оренди, які були укладені між відповідачем та третіми особами (а.с. 12-26)

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2008р. між ТОВ „Торговий Дім „Україна” (орендодавець) та ТОВ „Будівельно-промислова компанія „Промінвест” (орендар) уклали договір оренди будівлі, відповідно до умов зазначеного договору ТОВ „Торговий Дім „Україна” зобов’язувалось протягом 5 днів з моменту підписання договору передати в користування орендаря будівлю торгового центру. За користування будівлею Орендар був зобов’язаний сплачувати на користь ТОВ „Торговий Дім „Україна” орендну плату в розмір 30 000 грн. щомісячно. Проте, фактично передати будівлю торгового центру в користування ТОВ „Будівельно-промислова компанія „Промінвест”, позивач не мав можливості, оскільки в його приміщеннях здійснювали торгівельну діяльність приватні підприємці та відокремленні підрозділи Горностаївського районного споживчого товариства на підставі договорів оренди укладених з відповідачем.

Апелянт ТОВ „Торговий Дім „Україна” вважає, що у зв’язку з незаконним використанням відповідачем приміщення торгівельного центру позивач отримав збитки у вигляді втраченої вигоди у сумі 272 000грн., оскільки було позбавлено можливості здавати власне майно в оренду та отримувати орендну плату в розмірі 30 000 грн. протягом дев’яти місяців з 02.09.2008р. по 03.06.2009р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2011р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволені позовних вимог у зв’язку з неправильним застосуванням позивачем норм матеріального права та недоведеністю позовних вимог.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між позивачем та відповідачем відсутні відповідні господарські зобов’язання, які витікають із неналежного виконання договірних господарських зобов’язань.

Правовідносини щодо стягнення збитків, які витікають із порушення цивільних прав, мають бути врегульовані за правилами ст.ст. 22, 23, ч. 3 ст. 386 ЦК України та глави 82 ЦК України, а саме ст. 1166 ЦК України, які регулюють спірні правовідносини.

Оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, а саме, позивачем укладено договір купівлі-продажу спірного приміщення з ПСП „Україна”, а не з відповідачем по справі, тому правовідносини по стягненню збитків не можуть грунтуватися на ст. ст. 224, 225 ГК України.

Довід апелянта про необхідність застосування ст. 174 ГК України та відповідно ст.ст. 224, 225 ГК України щодо виникнення спірних правовідносин, які на його думку, є господарським зобов’язанням є безпідставним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства України, тому не приймається судом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не наведено належних доказів в підтвердження наявності збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 272 000грн..

Більш того, довід апелянта про необґрунтованість висновку місцевого суду про недоведеність розміру упущеної вигоди та факту її наявності не заслуговує на увагу суду, так як наявність договору оренди, укладеного між позивачем та ТОВ „Будівельно - промислова компанія „Промінвест”, відповідно до якого недоотримана щомісячна орендна плата в розмірі 30 000грн. за період з 01.09.2008р. по 03.06.2009р., що складає 272 000 грн., є неналежним доказом, оскільки апелянтом не доведено, що в 2008-09р.р. у с. Ольгівці Горонстаївського району орендна плата за використання торгового центру могла складати суму 30 тис. грн..

Твердження апелянта про наявність відкритих проваджень по справах №№ 2/444-пн-08, 2/445-пн-08, 2/446-пн-08, 2/447-пн-08, 2/448-пн-08 у господарському суді Херсонської області за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” до осіб, які займали на той час приміщення будівлі торгового центру про спонукання вчинити певні дії, а саме приміщення будівлі торгового центру, підтверджені доданими до апеляційної скарги відповідними процесуальними документами суду, які свідчать про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” про спонукання вчинити певні дії.

Також судова колегія звертає увагу, апелянта, що у відповідності до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволені позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Довід апелянта про те, що суд необгрунтовано відмовив у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди є недоведеним. Оскільки, апелянтом не доведені докази фактів приниження його ділової репутації за оцінкою інших осіб. При цьому, розмір моральної шкоди не підтверджений матеріалами справи, надуманий та взагалі занадто завищений позивачем.

До того ж, з огляду на встановлення відсутності правового підгрунття для стягнення збитків з відповідача на підставі ст.ст.224,225 ГК України, судова колегія вважає, що всі інші доводи апеляційної скарги щодо недоведеності в рішенні суду ні розміру упущеної вигоди, ні факту її наявності, не заслуговують на увагу суду.

Враховуючи означене, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ „Торговий Дім „Україна”.

До того ж, з огляду на встановлення відсутності правового підгрунття для стягнення збитків з відповідача на підставі ст.ст. 224, 225 ГК України, судова колегія вважає, що всі інші доводи апеляційної скарги взагалі не заслуговують на увагу суду.

Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 34 об’єкта нерухомості.

З огляду на те, що судова колегія залишила рішення господарського суду Херсонської області про відмову в задоволенні позовних вимог без змін, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 34 об’єкта нерухомості відповідача не підлягає задоволенню.

Таким чином, оскаржуване рішення від 22 серпня 2011р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103–105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” –залишити без задоволення.

Рішення господарського суд Одеської області від 22 серпня 2011р. по справі №5024/1259/2011 залишити без змін.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Україна” про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 31 жовтня 2011року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : О.Т. Лавренюк

Я.Ф. Савицький