ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" листопада 2011 р.Справа № 15/5025/1059/11 За позовом Закритого акціонерного товариства „Хмельницький завод експериментального виробництва" м. Хмельницький
до Приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру" м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техта” м. Чернівці
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” - Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м.Київ
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 06.09.2007р. та від 12.09.2007р.
Головуючий суддяМуха М.Є.
СуддяВиноградова В.В.
СуддяДимбовський В.В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
за участю третьої особи: ОСОБА_1 - за довіреністю від 08.12.2010р. №37780/9/10
за участю третьої особи: ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.09.2010р. - представник ПАТ "Дельта Банк"
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду, в якому просить визнати недійсними договір купівлі - продажу від 06.09.2007р., укладений між позивачем та ТОВ "Техта" та договір купівлі - продажу від 12.09.2007р. укладений між ТОВ "Техта" та приватним підприємством "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру".
Представник позивача в судове засіданні не з'явився. Причин неявки суду не повідомив. Заяв щодо розгляду справи без участі представника до суду не надходило.
Відповідач 1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надав, В попередніх судових засіданнях проти позову заперечував.
Представником третьої особи - ДПІ у місті Хмельницькому у судовому засіданні надано письмове пояснення з приводу проведення виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого ПП "ЗБМ "Краса Мармуру" у декларації за листопад 2007р. у сумі 970 337 грн.
Відповідач 2 в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надав. Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ наданого на запит суду державним реєстратором виконкому Хмельницької міської ради станом на 06.07.2011р. ТОВ "Техта" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.
Представник третьої особи - ПАТ "Дельта Банк" у судовому засіданні та у поясненнях з приводу заявлених позовних вимог проти позову заперечує, звертає увагу суду, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав у позивача сплив ще у 2010 році. Крім того вказує, що з договору купівлі-продажу від 06.09.2007р. вбачається, що продавець ЗАТ „Хмельницький експериментальний завод" зобов'язався передати у власність покупця ТОВ "Техта" майно - гідравлічну бурову установку марки ТН-20, 2007 року випуску, заводський №1801, масою 54700кг., що належало продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію машини - гідравлічної бурової установки серії АБ №473966 виданого інспекцією держтехнагляду міста Хмельницького 28.08.2007р. Пунктом 2.1.1 договору передбачено обов'язок продавця притримати та забезпечити збереження майна до 08.10.2007р., а в п.п.5.1, 5.2 договору зазначено, що право власності на майно переходить до покупця у момент підписання договору і продавець не заперечує проти реєстрації майна покупцем в інспекції держтехнагляду. Прийом-передачу зазначеної гідравлічної бурової установки було проведено, про що оформлено акт прийому-передачі від 07.10.2007р. та зареєстровано в Держтехнагляді м.Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії АБ № 435693, виданого 12 вересня 2007 року.
12.09.2007р. між ТОВ „Техта" та ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру" укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ „Техта" продано, а ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру" придбано майно - гідравлічну бурову установку марки ТН-20, 2007 року випуску, заводський №1801, масою 54700кг. В п.1.2 цього договору зазначено, що майно належить продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію машини - гідравлічної бурової установки серії АБ №435693 виданого інспекцією держтехнагляду м.Чернівці 12.09.2007р. В п.п.5.1, 5.2 договору зазначено, що право власності на майно переходить до покупця у момент підписання договору і продавець не заперечує проти реєстрації майна. На думку банку позивач, хибно зазначає, що договір купівлі-продажу від 06.09.2007р., укладений між ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" та ТОВ "Техта", та договір купівлі-продажу від 12.09.2007р., укладений між ТОВ "Техта" та ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" на придбання гідравлічної бурової установки, є недійсними посилаючись на припущення зроблене в акті перевірки Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати правочини недійсними. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. Даного позову Державною податковою інспекцією у місті Хмельницькому подано не було. Вважає, що Акт Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому від 28.03.2008р. №2815/23-3/32995079 про результати виїзної планової перевірки ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року не може бути належним та безспірним доказом для оцінки дійсності чи недійсності зазначених договорів купівлі-продажу. Інших доказів позивачем не надано.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Також, звертає увагу суду на наступне, 16 жовтня 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру" укладено кредитний договір № 56ЛШ-07 (в національній валюті), відповідно до якого ПП "ЗБМ "Краса Мармуру" отримало кредит в сумі 6 480 000,00 грн. з метою придбання гідравлічної бурової установки ТН-20, 2007 року випуску, яку передано в заставу ТОВ "Укрпромбанку" відповідно до договору застави транспортного засобу № 2к56/КІІ-07, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. 16 жовтня 2007 року за реєстраційним номером 10815. Нотаріусом при посвідчені даного договору було встановлено правоздатність та дієздатність сторін, повноваження представників сторін, а також належність предмету застави на праві власності ПП "Завод будівельних матеріалів "Краса Мармуру". Крім того, в додаткових поясненнях наданих в судовому засіданні 01.11.20111р. наголошує, що відповідно до матеріалів державної реєстрації гідравлічної бурової установки марки ТН-20, 2007 р.в. заводський номер 1801 у Інспекції державного технічного нагляду Чернівецької обласної державної адміністрації випливає, що державна реєстрація здійснювалася на підставі Біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 726236 від 12.09.2007р., укладеного між ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва”та ТОВ “Техта”. Відповідно до реєстраційної справи державної реєстрації гідравлічної бурової установки марки ТН-20, 2007 р.в. заводський номер 1801, наданої Інспекцією державного технічного нагляду Хмельницької обласної державної адміністрації, державна реєстрація проводилася на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2007 року, укладеного між ТОВ “Техта”та ПП “ЗБМ “Краса Мармуру”.
Відмічає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. На думку третьої особи, ПП “Завод будівельних матеріалів “Краса Мармуру”правомірно передало в заставу ТОВ “Укрпромбанку” гідравлічну бурову установку відповідно до договору застави транспортного засобу № 2к56ЛШ-07, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучковською Т.М. 16 жовтня 2007 року за реєстраційним номером 10815. Враховуючи вищевикладене та раніше надані письмові пояснення по справі №15/5025/1059/11 право власності на гідравлічну бурову установку марки ТН-20, 2007 р.в. заводський номер 1801 набувалося на правових підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі договорів купівлі-продажу. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. В позові просить відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
06.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Хмельницький завод експериментального виробництва" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Техта” (покупець) укладено договір купівлі - продажу гідравлічної бурової установки марки ТН - 20, рік випуску 2007, заводський № 1801, маса машини 54 700кг.
Реєстрація за ТОВ "Техта" права власності на гідравлічну бурову установку марки ТН-20, 2007 року випуску, заводський №1801, двигун б/н, маса машини 54700кг., проведена Чернівецькою обласною інспекцією держтехнагляду 12.09.2007р. та видано свідоцтво серії АБ №435693.
12.09.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Техта” (продавець) та приватним підприємством „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру" (покупець) укладено договір купівлі - продажу гідравлічної бурової установки марки ТН - 20, рік випуску 2007, заводський № 1801, маса машини 54 700кг яка по акту - прийому передачі від 12.09.2011р. була передана ПП ЗБМ "Краса Мармуру".
Державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому проведено виїзну позапланову перевірку ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року та складено акт від 28.03.2008р. №2815/23-3/32995079 в якому в п.3.1.2 зазначено, що в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., підприємством завищено податковий кредит жовтня 2007 року на 1350040грн. за рахунок віднесення суми ПДВ по операції, що фактично не здійснювалась та не мала на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а саме, придбання гідравлічної бурової установки марки ТН-20 у ТОВ „Техта”, оскільки пояснення посадових осіб ТОВ „Техта” та ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” та надані ними документи щодо документального оформлення придбання, транспортування даного обладнання суперечливі, вказують на відсутність реального настання правових наслідків правочину і зроблено висновок, що такий правочин є нікчемним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невідповідність оскаржуваних договорів ч.4 ст.334, ч.1 ст.203, ч.1,3 ст.215 ЦК України. Крім того, зазначає, що відсутність реального настання правових наслідків на придбання гідравлічної бурової установки у оспорюваних договорах, укладених між позивачем та ТОВ "Техта", а також між відповідачами встановлено податковим органом у акті під час проведення перевірки.
Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне :
Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, а також має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням ст.4 Цивільного кодексу України, зміст правочину має відповідати Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу, актам Президента України у випадках встановлених Конституцією України, постановам Кабінету Міністрів України, актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Частиною третьою цієї статті Кодексу передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії договорів купівлі-продажу від 06.09.2007р. і від 12.07.2010р., судом враховується наступне:
За своєю правовою природою договір є правочином. Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З договору купівлі-продажу від 06.09.2007р. вбачається, що продавець ЗАТ „ Хмельницький експериментальний завод” зобовязався передати у власність покупця ТОВ „Техта” майно - гідравлічну бурову установку марки ТН-20, 2007 року випуску, заводський №1801, масою 54700кг., що належало продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію машини гідравлічної бурової установки серії АБ №473966 виданого інспекцією держтехнагляду м.Хмельницького 28.08.2007р. Пунктом 2.1.1 договору передбачено обовязок продавця притримати та забезпечити збереження майна до 08.10.2007р., а в п.п.5.1, 5.2 договору зазначено, що право власності на майно переходить до покупця у момент підписання договору і продавець не заперечує проти реєстрації майна покупцем в інспекції держтехнагляду.
12.09.2007р. між ТОВ „Техта” та ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ „Техта” продано, а ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” придбано майно - гідравлічну бурову установку марки ТН-20, 2007 року випуску, заводський №1801, масою 54700кг. В п.1.2 цього договору зазначено, що майно належить продавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію машини гідравлічної бурової установки серії АБ №435693 виданого інспекцією держтехнагляду м.Чернівці 12.09.2007р. В п.п.5.1, 5.2 договору зазначено, що право власності на майно переходить до покупця у момент підписання договору і продавець не заперечує проти реєстрації майна покупцем в інспекції держтехнагляду, а згідно п.п.2.1.1, 4.2 після проведення повного розрахунку протягом двох місяців, продавець в строк не пізніше двох днів повинен передати покупцеві майно за актом прийому-передачі. Акт складено 12.09.2007р.
Зазначені договори містять усі умови, які є істотними для укладення договору купівлі-продажу.
Доводи позивача щодо недійсності договорів купівлі-продажу від 06.09.2007р. і від 12.07.2010р. ґрунтуються лише на акті від 28.03.2008р. №2815/23-3/32995079 про результати виїзної позапланової перевірки ПП „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру”, проведеної Державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому, метою якої була перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено належність і допустимість доказів господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати правочин нікчемним. Пунктом 11 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україна" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.
Акт Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 28.03.2008р. №2815/23-3/32995079 про результати виїзної планової перевірки приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру”, код за ЄДРПОУ 32995079, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року не може бути належним та безспірним доказом для оцінки дійсності чи недійсності зазначених договорів купівлі-продажу, а інших доказів позивачем не надано.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З врахуванням зазначеного, господарський суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
В И Р І Ш И В :
В позові Закритого акціонерного товариства „Хмельницький завод експериментального виробництва" до Приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техта” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” - Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 приватного підприємства „Завод будівельних матеріалів „Краса Мармуру” - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 06.09.2007р. та від 12.09.2007р. відмовити.
Головуючий суддяМ.Є. Муха
СуддяВ.В. Виноградова
СуддяВ.В. Димбовський
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.11.2011р.
Віддруковано 4 примірників: 1 - до справи, 2 - позивачу (рекомендованим) , 3, 4 - відповідачам (рекомендованим).
Судове рішення № 19025119, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 01.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/5025/1059/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: