Рішення № 19024931, 20.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6538/11

вх. № 6538/11

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Лубченко Є.М. (посвідчення № 862 від 13.07.2011 року;

позивача - 1. не з'явився;

2. ОСОБА_1 (довіреність № 4/11 від 05.10.2011 року);

3-й особи - <Текст >відповідача - не з'явився 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави< Текст >в особі

1) Міністерства оборони України, м. Київ,

2) Центрального спеціалізованого будівельного управління, м. Київ 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіром", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 2029697,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, м. Київ, 2) Центрального спеціалізованого будівельного управління, м. Київ, про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіром", м. Харків, на користь 2-го позивача заборгованості в розмірі 2029697,94 грн. за Угодою про порядок та терміни погашення заборгованості від 01.09.2008р., у тому числі: 1625050,00 грн. основної заборгованості; 149127,9.5 грн. втрат від інфляції; 214330,89 грн. пені та 41189,10 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/6538/11 та її розгляд призначено у судовому засіданні на 06 вересня 2011 р. на 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2011р. розгляд справи № 5023/6538/11 було відкладено на 14 вересня 2011р. о 10:15 год. у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2011р. розгляд справи за вищевказаним позовом було відкладено на 05 жовтня 2011р. о 10:00 год. у зв'язку з неявкою представників позивачів та відповідача у судове засідання та необхідністю витребування у сторін документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2011р. за заявою представника прокуратури строк розгляду справи № 5023/6538/11 було продовжено на 15 днів - по 20.10.2011р.; розгляд справи відкладено на 20.10.2011р. о 12:00 год. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників першого позивача та відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2011р., представники прокуратури та 2-го позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Представник прокуратури на вимогу суду надав заяву про залучення до матеріалів справи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 13.10.2011р.

Надані представником прокуратури документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористався, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 вересня 2008 року між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (позивачем) та ТОВ "Кіром" (відповідачем) було укладено угоду про порядок та терміни погашення заборгованості.

Пунктом 2 Угоди сторони підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем на суму 4 625 050,00 грн.

Пунктом 3 Угоди сторони домовилися, що заборгованість у сумі 4 625 050,00 грн. погашається відповідачем шляхом перерахування щоквартально, починаючи з 2 кварталу 2009 року, на поточний рахунок позивача коштів у сумі 750000 грн. В останній квартал погашення відповідачем заборгованості сума зменшується до залишку заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Угоди, військовою прокуратурою Центрального регіону України було подано до господарського суду Харківської області позов в інтересах держави в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління про стягнення основної заборгованості за період з ІІ кварталу 2009 року по І квартал 2010 року за угоду про порядок та терміни погашення заборгованості від 01.09.2008 року у розмірі 3000000,00 грн., а також штрафних санкцій, інфляційних та річний.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року по справі № 65/195-10 позов військового прокурора був задоволений частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіром" на користь Центрального спеціалізованого будівельного управління 3 000 000,00 грн. суму заборгованості за період з ІІ кварталу 2009 року по І квартал 2010 року за невиконання договірних зобовязань, 153 000,00 грн. інфляційних витрат, 48 945,21 грн. три відсотки річних,117 554,79 грн. пені. В решті позовних вимог було відмовлено.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, на виконання умов спірної угоди від 01.09.2008 року, відповідачем повинно було перераховано на розрахунковий рахунок другого позивача за ІІ квартал 2010 року - 750000,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 750000,00 грн. та за ІV квартал 2010 року - 125050,00 грн.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Угоди, свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, грошові кошти у визначені в угоді строки на розрахунковий рахунок другого позивача не перерахував, в зв'язку з чим станом на момент звернення прокурора до суду з позовною заявою у відповідача утворилась заборгованість, яка становить 1625050,00 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, ТОВ "Кіром" визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання, передбачені угодою про порядок та терміни погашення заборгованості від 01.09.2008 року.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав у повному обсязі передбачені угодою зобовязання про своєчасне перерахування грошових коштів у визначений строк, прокурором обґрунтовано предявлено до стягнення основний борг у сумі 1625050,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги прокурора в сумі основного боргу у розмірі 1625050,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Пунктом 6 угоди передбачено, що у разі прострочення оплати відповідач несе відповідальність передбачену чинним законодавством. За прострочення внесення платежів передбачених Угодою від 01.09.2008 року прокурором нараховано відповідачу пеню у розмірі 214330,89 грн.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок пені за неналежне виконання умов угоди від 01.09.2008 року здійснено без дотримання вимог частини 6 статті 232 ГК України. Зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Враховуючи вищевикладене, судом проведено перерахунок розміру пені, за період порушення відповідачем грошових зобовязань, з врахуванням термінів оплати та періоду нарахування пені, що відповідно до чинного законодавства не може перевищувати шести місяців з дати нарахування пені.

Таким чином, за неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань по зазначеній угоді, ТОВ "Кіром" зобовязаний сплатити пеню, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, яка фактично складає 127063,76 гривень. В іншій частині пені у розмірі 87267,13 грн. суд вважає за необхідне відмовити через необґрунтованість.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 149127,95 грн., та 3% річних, сума яких складає 41189,10 грн.

Надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 19424,30 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, прокурором у позовній заяві викладено клопотання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно ТОВ "Кіром" в розмірі ціни позову до повного розрахунку з позивачем.

Суд, розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову, відхиляє його, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Прокурором не було доведено суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, не доведено наявність або відсутність у відповідача грошових коштів та ймовірності припущення, що грошові кошти, які є у відповідача можуть зникнути або зменшитися за кількістю. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 549, 599, 612, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 224, 232 ГК України, ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіром" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 17 б; п/р 26007628060000 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк" ЗРУ, МФО 351641; код ЄДРПОУ 34388790) на користь Центрального спеціалізованого будівельного управління (04053, м. Київ, вул. Артема, 59; р/р 26009011245980 у КБ "Фінанси та кредит", МФО 300131; код ЄДРПОУ 32200555) 1625050,00 грн. суму заборгованості за невиконання договірних зобовязань, 127063,76 грн. пені, 149127,00 грн. інфляційних витрат, 41189,10 грн. три відсотки річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіром" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 17 б; п/р 26007628060000 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк" ЗРУ, МФО 351641; код ЄДРПОУ 34388790) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ: 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 19424,30 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіром" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 17 б; п/р 26007628060000 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк" ЗРУ, МФО 351641; код ЄДРПОУ 34388790) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині пені у розмірі 87267,13 грн. в позові відмовити.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Шатерніков М.І.

Повний текст рішення підписано 25.10.2011 року.