Рішення № 19024837, 12.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1731/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення в сумі 6 279 грн. 41 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : Михайлов В.О.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” - звернувся з позовом до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 279 грн. 41 коп. боргу згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії № 11 від 11.11.2009р., з яких 5 781 грн. 00 коп. заборгованість по розрахунках за спожиту теплову енергію, 270 грн. 25 коп. - інфляційні збитки та 228 грн. 16 коп. - пеня.

В судовому засіданні 12.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 11.08.2011р. відзиву на позов не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Крім того, ухвалами суду від 11.08.2011 р. та 27.09.2011 року явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” (Підприємство) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Споживач) 11.11.2009р. уклали договір № 11 на відпуск теплової енергії з додатками (надалі в тексті Договір) (а.с. 9-10). Згідно з п.п. 1.1, 1.4 Договору підприємство зобовязувалося відпускати теплову енергію в приміщення споживача за адресою: АДРЕСА_1, а споживач своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (п. 5.4 Договору). Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №11 від 11.11.2009 р. позивач у період жовтень 2010 року - квітень 2011 року відпустив теплову енергію відповідачу.

Для оплати вартості теплової енергії позивачем було виставлено відповідачу рахунки за жовтень 2010 р. - квітень 2011 р.

Відповідач в свою чергу оплату за теплову енергію проводив несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 19.07.2011 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 781 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.12).

Пунктом 6.3.3 Договору передбачено відповідальність споживача (відповідача) за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Керуючись зазначеним пунктом договору, з огляду на прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивач нарахував пеню в сумі 228 грн. 16 коп. за період 11.11.2010р. - 10.05.2011р.

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 270 грн. 25 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період листопад 2010 р. - червень 2011 року.

Надані розрахунки заборгованості судом перевірено та визнано правильними.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 6 279 грн. 41 коп. боргу, з яких 5 781 грн. 00 коп. заборгованість по розрахунках за спожиту теплову енергію, 270 грн. 25 коп. - інфляційні збитки та 228 грн. 16 коп. - пеня, заявлені обґрунтовано, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

На відповідача покладаються судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго”(33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код 36598008) - 5781 грн. 00 коп. основного боргу (на р/р 26001000820040 в Банку "Демарк" , МФО 353575), 270 грн. 25 коп. - інфляційних збитків, 228 грн. 16 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (на р/р 26004000820069 в Банку "Демарк", МФО 353575).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "17" жовтня 2011 року