Рішення № 19024830, 12.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1729/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення в сумі 1 078 грн. 87 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_2 довіреність № 03-05/11 від 04.01.2011 р.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” - звернувся з позовом до відповідача - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 078 грн. 87 коп. боргу згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії № 895 від 11.11.2009р., з яких 915 грн. 85 коп. заборгованість по розрахунках за спожиту теплову енергію, 163 грн. 02 коп. збитки, завдані внаслідок інфляції.

В судовому засіданні 12.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 11.08.2011р. відзиву на позов не подав, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.31).

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалами суду від 11.08.2011 р. та 27.09.2011 р. явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” (Підприємство) та Приватний підприємець ОСОБА_1 (Споживач) 11.11.2009р. уклали договір № 895 на відпуск теплової енергії з додатками (надалі в тексті Договір) (а.с. 9-11). Згідно з п.п. 1.1, 1.4 Договору підприємство зобовязується надавати Споживачеві теплову енергію в приміщення споживача за адресою: АДРЕСА_1, а споживач своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (п. 5.4 Договору). Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” та приватним підприємцем ОСОБА_1 і скріплений відбитком печатки позивача.

На виконання умов Договору №895 від 11.11.2009 р. позивач у період листопад 2009 року - квітень 2010 року відпустив теплову енергію відповідачу. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок про кількість використаної теплової енергії.

Для оплати вартості теплової енергії позивачем було виставлено відповідачу рахунки за листопад 2009 р. - квітень 2010 р.

Відповідач оплату за теплову енергію проводив несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 17 травня 2011 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 915 грн. 85 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.14).

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3.3 Договору позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 163 грн. 02 коп. збитків від інфляції за період 11.12.2009р. - 01.05.2011р.

Надані розрахунки заборгованості судом перевірено та визнано правильними.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 915 грн. 85 коп. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію та 163 грн. 02 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, всього в загальній сумі 1 078 грн. 87 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

На відповідача покладаються судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго”(33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код 36598008) 915 грн. 85 коп. основного боргу (на р/р 26001000820040 в Банку "Демарк", МФО 353575), 163 грн. 02 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (на р/р 26004000820069 в Банку "Демарк" , МФО 353575).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписано "17" жовтня 2011 року