Рішення № 19024364, 24.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р.Справа № 27/17-3141-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Громадської організації "Наші діти";

про стягнення 24735,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Громадської організації "Наші діти", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №36606/2011 від 24.10.2011р.), просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 24735,70 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між КП "Теплопостачання міста Одеси" та Громадською організацією "Наші діти" договір на постачання теплової енергії №2457 від 01.11.2006р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично спожиту теплову енергію у період з листопада 2009 року по квітень 2011 року включно не розрахувався у повному обсязі, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 24.10.2011 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №34196/2011 від 03.10.2011р.), проти позову в частині заборгованості за спожиту теплову енергію Громадською організацією "Наші діти", яка постачалась у приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 заперечує та зазначає, що позивачем безпідставно та неправомірно нарахована заборгованість за відпущену теплову енергію у дане приміщення, оскільки теплова енергія не була спожита відповідачем через неможливість використання вказаного приміщення за цільовим призначенням з причин, які не залежать від відповідача, а саме в звязку з періодичним (з 15 грудня 2008р.) залиттям його каналізаційними стоками, в результаті аварії на міській каналізаційній мережі, магістраль якої проходить біля приміщення відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що вказані обставини є форс-мажорними для підприємства відповідача, а тому звільняють його від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань, оскільки, як стверджує відповідач, вони є результатом дії обставин непереборної сили. При цьому, відповідач зазначає, що листом від 16.09.2009р. позивача було попереджено про неможливість споживання теплової енергії за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 в опалюваний період 2009-2010рр. та про неможливість використання послуги, яка надається позивачем. Разом з тим, обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається також на лист від 10.11.2010 року №6-11/10, в якому просив КП "Теплопостачання міста Одеси" припинити теплопостачання приміщення розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 в опалюваний період 2010-2011рр.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".

Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.

При цьому, розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, є компетенцією Виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011 року за Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси".

01 листопада 2006 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (надалі теплопостачальна організація) та Громадською організацією "Наші діти" (надалі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 2457, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію, за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу на опалювання офісу по вул. Черняховського, 11 та офісу по вул. Черняховського, 13, згідно додатку 1 до цього договору.

Умовами п.п. 4.1.4 договору передбачено право теплопостачальної організації обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку визначених Законом України „Про теплопостачання” та іншими нормативними актами України.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на опалення визначається розрахунковим способом.

Згідно п. 5.2 договору, межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: система опалення споживача входить до системи опалення жилих будинків по вул. Черняховського, 11 та Черняховського, 13,

Пунктом 5.3 договору встановлено, що при відсутності приладів обліку (або виході його з ладу), кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Положеннями п. 6.1 договору визначено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал, діючому на момент укладення договору.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з умовами п. 6.3 договору, споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Відповідно до п. 9.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань, якщо воно є результатом дії непереборної сили. Строк виконання зобовязань за цим договором у такому разі відкладається на період існування таких обставин.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що сторона, для якої виконання зобовязань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше пяти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та про припинення дії таких обставин.

Згідно до умов п. 10.1 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року.

Умовами п. 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

15.02.2007 року та 01.10.2007 року між сторонами укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р., згідно яких дійшли згоди та встановили: орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, затверджених Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.02.2007р. №5 - тариф на теплову енергію за 1 Гкал з 01.01.2007р. - 232,25 грн. (в т.ч. ПДВ) становить 8017,27 грн. (додаткова угода №1 від 15.02.2007р.); орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, затверджених Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.09.2007р. №1012 - тариф на теплову енергію за 1 Гкал з 01.10.2007р. - 285,39 грн. (в т.ч. ПДВ) становить 8017,27 грн. (додаткова угода №2 від 01.10.2007р.).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було відпущено, а Громадською організацією "Наші діти" фактично отримано теплову енергію за період з листопада 2009 року по травень 2011 року, по двом приміщенням разом, загальною вартістю 36567,48 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, з урахуванням здійснених відповідачем проплат станом на момент звернення з позовом за Громадською організацією "Наші діти" рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 28523,37 грн.

Разом з тим, під час розгляду справи Громадською організацією "Наші діти" здійснено перерахування грошових коштів на рахунок позивача у розмірі 3787,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №115 від 19.10.2011р., на підставі виставленого позивачем рахунку №2457 від 01.05.2011 року.

Згідно наданого позивачем зведеного розрахунку за відпущення теплової енергії на обєкти відповідача: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 та вул. Черняховського, 13, що відповідає відомостям зазначеним у розрахунку заборгованості по окремим приміщенням, в порушення вимог зазначеного договору, Громадська організація "Наші діти" вартість спожитої теплової енергії не сплатила, в звязку з чим, станом на жовтень 2011 року у відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію протягом періоду з жовтня 2009 року по квітень 2011 року включно, у розмірі 24735,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 2457 від 01.11.2006р. у розмірі 24735,70 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 3.2 договору № 2457 від 01.11.2006р. встановлено обовязок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором (п.п. 3.2.2 договору); додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією та іншими нормативними актами (п.п. 3.2.4 договору).

Як вбачається із змісту договору на постачання теплової енергії №2457 від 01.11.2006р., розбіжності та спори між сторонами, повязані з виконанням, зміною та розірванням цього договору вирішуються, шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, при цьому у додатку №2 до №2457 від 01.11.2006р. передбачено, що теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання (п. 1.1 додаткової угоди).

У відповідності до п. 10.5 договору №2457 від 01.11.2006р., при припиненні дії договору повязаного з відмовою споживача від послуг теплопостачання, споживач зобовязаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності та викликати представника теплопостачальної організації для складення відповідного акту.

Таким чином, із змісту наведеного вбачається, що умовами договору передбачено право відповідача на відмову від теплопостачання за умови проведення відключення своїх мереж власними силами та складення між сторонами відповідного акту.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 10.11.2010р. за вих. №6-11/10, Громадська організація "Наші діти" повідомила позивача про бажання припинити теплопостачання в 2010/2011 опалювальному сезоні щодо приміщення, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11, між тим, позивач листом від 22.11.2010р. вих. №13/2-3628 повідомив відповідача про відсутність технічної можливості щодо вчинення таких дій, оскільки приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 знаходиться на стояках житлового будинку.

Заперечуючи проти можливості відключення відповідача від теплопостачання, позивач посилається на те, що Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. за №630 (надалі Правила), самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не допускається, при цьому, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Крім того, вказаними Правилами та „Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, затвердженим наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005р. № 4 (далі-порядок), відключення окремих приміщень багатоквартирних житлових будинків не передбачено.

Згідно даного порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку від систем центрального опалення його власники повинні звернутися з заявою до міжвідомчої комісії по розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання (далі - комісія), з письмовою заявою про відключення від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання. Комісія створюється рішенням органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку відносно прийняття рішення про відключення багатоквартирного житлового будинку від системи центрального опалення і гарячого водопостачання будинку, яке повинно бути підтримано всіма власниками приміщень у житловому будинку. Комісія розглядає надані документи, при цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власниками системи теплопостачання.

Отже, як встановлено матеріалами справи, згідно наданих позивачем пояснень (вх. ГСОО №36607/2011 від 24.10.2011р.), припинення подачі теплової енергії на даний об'єкт (нежитлові приміщення підвалу, загальної площі 126,2 м2, які розташовані за адресою м. Одеса, вул. Черняховського, 11), який передано Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) в строкове платне користування відповідачу (орендарю), на підставі договору оренди нежитлового приміщення №28/58 від 25.07.2005 року, тягне за собою технічне переобладнання приміщення, що можливо лише за умови розробки відповідачем відповідного проекту та погодження його з балансоутримувачем та теплопостачальною організацією.

Також слід врахувати, що відповідно до п. 4.4 договору оренди від 25.07.2005р. даного приміщення, його капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання, викликані особливостями господарської діяльності орендаря, проводиться лише з дозволу орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок орендаря до початку проведення робіт і затвердженої в установленому порядку.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на відключення приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11 від теплопостачання та звернення до власника приміщення чи відповідного органу, у відповідності до встановленого порядку.

Разом з тим, згідно облікових даних підрозділу КП „Теплопостачання міста Одеси” - експлуатаційного ремонтного району (ЕРР-6) в приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11, 13 теплова енергії подається згідно графіку роботи котельної, претензій на якість теплопостачання від мешканців зазначених будинків з 2008 року по теперішній час не надходило, що підтверджується актами служби енергонагляду підприємства позивача від 13.03.2009 року та 16.11.2010 року, де зазначено, що в приміщення постачається теплова енергія та прибори опалення теплі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач свої зобовязання за договором №2457 від 01.11.2006р. виконав належним чином та правомірно здійснював теплопостачання обєкта відповідача протягом періоду з листопада 2009 року по квітень 2011 року включно, між тим, відповідач безпідставно відмовляється від сплати за поставлену теплову енергію.

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Положеннями п. 6.4 договору встановлено, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання, за період з листопада 2009р. по квітень 2011р. включно, становить 24735,70 грн., яка визначена на підставі тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008 р. N 1612, а з 01.01.2011 року - Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси", згідно спожитого відповідачем обсягу теплової енергії, визначеного розрахунковим способом у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.

Із вищезазначених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором на постачання теплової енергії №2457 від 01.11.2006р., а саме прострочив строки сплати за фактично спожиту теплову енергію.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Посилання відповідача щодо наявності непереборних обставин а, також неможливості використання приміщення розтошованого за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 11, не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне:

Приміщення, яке розташоване по вул. Черняховського, 11, знаходиться у власності Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та передано в оренду відповідачу, згідно умов договору оренди до 2012 року.

Відповідно до п. 4.2. договору оренди від 25.07.2005р., орендар - відповідач зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого приміщення, своєчасно проводити капітальний та поточний ремонт приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню.

При цьому, відповідач не припиняє дію договору оренди з Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, в зв'язку з відсутністю можливості використовувати приміщення за призначенням та протягом трьох років не приймає ніяких заходів, щодо його ремонту, але зазначає про неможливість його використання, в звязку з аварією на каналізаційній мережі, яка сталась у 2008 році.

Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу, підтверджуючого наявність причинно наслідкового зв'язку між аварією міської каналізаційної мережі - інженерної споруди, що обслуговується фахівцями відповідної міської організації (ЖКС „Фонтанський”) та діями надзвичайної, непереборної сили, як і жодного висновку спеціалізованої організації, щодо неможливості здійснення ремонту дільниці каналізаційної мережі та приведення приміщення у нормальний стан вже протягом трьох років.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед КП "Теплопостачання міста Одеси", наявності форс-мажорних обставин та не надано будь яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог КП "Теплопостачання міста Одеси" та стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії №2457 від 01.11.2006р. у розмірі 24735,70 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України ,витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Громадської організації "Наші діти" (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 13, код ЄДРПОУ 19206649) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (юридична адреса: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, адреса для кореспонденції: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27, р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м.Київ, МФО 380537, код ЄДРПОУ 34674102) 24 735/двадцять чотири тисячі сімсот тридцять пять/грн. 70 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 285/двісті вісімдесят пять/грн. 23 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 31.10.2011р.