Рішення № 19023706, 26.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2011 р.Справа № 10/17-3212-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Одесі

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Файн-Фарм”

про стягнення 3465,28 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 96/МП/С від 22.08.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Одесі звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Файн-Фарм” 3465,28 грн., з яких 3353,18 грн. основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки № 162 від 01.09.2009р. та 112,10 грн. пеня, що нарахована відповідачу на підставі п. 7.4 договору поставки № 162 від 01.09.2009р.

Відповідач у судові засіданні не зявився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав. При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі від 15.08.2011р., ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19.09.2011р., ухвала суду про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи від 12.10.2011р. відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 16.09.2011р., що підтверджується списками поданих до відправлення поштових відправлень за 18.08.2011р., 26.09.2011р., 17.10.2011р. відповідно, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, тим більш, що 27.10.2011р. закінчується двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який продовжений господарським судом на 15 днів у звязку із задоволенням відповідного клопотання позивача, про що 12.10.2011р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.09.2009р. між ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії ТОВ „Медком Маркетинг і Продаж Україна” (постачальник, позивач) і ТОВ „Файн-Фарм” (покупець, відповідач) укладений договір поставки №162, згідно з яким позивач зобовязується передати у власність відповідача, а відповідач прийняти цей товар та розрахуватись за нього в строки вказані в даному договорі. Найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по цьому договору, визначається в додатковій угоді (додатку) до договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до умов п. 1.2. договору, кожний випадок поставки товару на протязі строку дії цього договору передбачає свою видаткову накладну.

Згідно з умовами п. 2.1., п. 2.2. договору ціна (вартість) одиниці товару включає вартість товару, пакування, витрати по його доставці, оформлення необхідної документації; ціна (вартість) одиниці товару визначається додатковою угодою та/або видатковою накладною, які є невідємною частиною даного договору.

Згідно з умовами п.4.1. договору розрахунок за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача в грошовій одиниці України гривні, а відповідно до умов п.4.3. договору по факту відвантаження товару: розрахунок за отриманий товар відповідач зобовязується здійснити не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Умовами п.7.4. договору передбачено, що у разі порушення відповідачем порядку розрахунку за отриманий товар, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Оплата відповідачем пені не звільняє його від обовязку погасити свою заборгованість перед позивачем за отриманий за цим договором товар.

Згідно з умовами п. 6.2. договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України. При прийманні товару відповідач зобовязується у видатковій накладній поставити підпис, вказати розшифровку підпису, посаду особи, яка приймає товар та поставити печатку (штамп) організації, яка прийняла товар.

Згідно з умовами п.10.1, п.10.2. договору договір діє з 01.09.2009р. до 01.09.2011р., а відповідно до п.10.3. договору у випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонгується (продовжується) ще на 1 (один) рік.

Разом з тим судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3353,18 грн., а саме: 06.05.2011р. позивач поставив відповідачу товар на суму 2160,22 грн., що підтверджується видатковими накладними від 06.05.2011р. №4/МРБ05231 на суму 1742,84 грн., № 4/МРБ05235 на суму 60 грн., № 4/МРБ05235 на суму 263,04 грн., № 4/МРБ05238 на суму 94,34 грн., та 10.05.2011р. позивач поставив відповідачу товару на суму 1192,96 грн., що підтверджується видатковими накладними від 10.05.2011р. № 4/МРБ05327 на суму 960,04 грн., № 4/МРБ05330 на суму 232,92 грн. Вказані накладні підписані відповідачем та засвідчені печаткою останнього.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар у встановлений договором строк не розрахувався, у звязку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 29 від 21.07.2011р., в якій запропонував відповідачу перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість в сумі 3353,18 грн. або повернути товар. 21.07.2011р. вказана претензія надіслана відповідачу, разом із актом звірки взаєморозрахунків за 2 квартал 2011р., що підтверджується фіскальним чеком № 4982 від 21.07.2011р. та описом вкладення у цінний лист.

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, товар не повернув та борг позивачу не постив, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 3353,18 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 112,10 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Вимогами ч.1 ст.694 ЦК України також встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплати його не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вище встановлених обставин справи випливає, що за товар, який позивач поставив відповідачу на суму 3353,18 грн., останній не розрахувався, як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору поставки, так і в подальшому, після звернення позивача з претензію щодо оплати товару або його повернення позивачу. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу за поставлений позивачем товар в сумі 3353,18 грн., а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, в укладеному між сторонами договорі поставки передбачено, що у разі порушення відповідачем порядку розрахунку за отриманий товар, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені становить 112,10 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Одесі задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Файн-Фарм” (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Олександрійська,17,А, код ЄДРПОУ 31786557, р/р 26007110601700 ПАТ „Фінбанк”, МФО 328685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Одесі (65003, м. Одеса, провулок Газовий, 8, /оф. 103,104/, код ЄДРПОУ 36059059, р/р 26000690815241 Одеська обласна філія ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 328016) основний борг в сумі 3353,18 (три тисячі триста пятдесят три) грн. 18 коп., пеню в сумі 112 (сто дванадцять) грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 27 жовтня 2011 року.