Рішення № 19023693, 17.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2011 р.Справа № 16/17-3286-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виробничого кооперативу „Орендний рибогосподарський кооператив „Херсонські Рибаки” до товариства з обмеженою відповідальністю „Мортранс” про стягнення 12500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив „Орендний рибогосподарський кооператив „Херсонські Рибаки” (далі по тексту ВК „ОРК „Херсонські Рибаки”) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Мортранс” (далі по тексту ТОВ „Мортранс”) про стягнення 12500 грн. заборгованості, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором № 44 від 01.08.2008р. про надання стоянки судну ПТС 68 в частині внесення плати за стоянку належному йому судна.

В судове засідання від 17.10.2011р. представник позивача не зявився, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку. При цьому в матеріалах справи наявний лист позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

На адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з витягом з названого реєстру від 09.08.2011р., господарським судом в порядку ст. 87 ГПК України надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду даної справи, із вказівкою на час та місце проведення відповідних судових засідань. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Мортранс”, були повернуті до господарського суду через неможливість їх вручення адресату, у звязку з чим ТОВ „Мортранс” вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Відзиву на позовну заяву відповідачем суду надано не було, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.08.2008р. між ВК „ОРК „Херсонські рибаки” (Виконавець) та ТОВ „Мортранс” (Замовник) було укладено договір № 44 про надання стоянки судну ПТС-68 (далі по тексту договір № 44 від 01.08.2008р.), у відповідності до п. 1.1 якого за цим договором Виконавець зобовязується надати Замовнику на своїй території за адресою: АДРЕСА_1 місце для стоянки судна ПТС-68. Згідно з п.п. 2.1, 5.1 договору № 44 від 01.08.2008р. Виконавець приймає на себе обовязки приймати вказане судно ПТС-68 на стоянку біля причалу в будь-який час в період з 01.08.2008р. по 31.12.2011р., Строк дії даного договору з 01.08.2008р. по 31.12.2011р.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За твердженнями позивача, ним були належним чином виконані прийняті на себе зобовязання за договором № 44 від 01.08.2008р. шляхом надання місця для стоянки судна ПТС-68, належного відповідачу, за період з 01.04.2010р. по 26.07.2011р. Наведені обставини ВК „ОРК „Херсонські рибаки” обґрунтовує тим, що з 01.04.2010р. ТОВ „Мортранс” здійснило постановку вищезазначеного судна біля причалу за адресою: АДРЕСА_1, на території позивача.

В свою чергу, положеннями п. 2.2 договору № 44 від 01.08.2008р. встановлено, що Замовник зобовязується сплачувати Виконавцю за стоянку судна біля причалу ВК „ОРК „Херсонські Рибаки” суму в розмірі 25 грн., у т.ч. ПДВ, за кожну добу стоянки у причалу попередоплатою.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Посилаючись на нездійснення ТОВ „Мортранс” плати за стоянку належному йому судна ПТС-68 на території ВК „ОРК „Херсонські рибаки” згідно з умовами договору № 44 від 01.08.2008р. за період з 01.04.2010р. по 26.07.2011р., позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 12500 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що факт постановки судна ПТС-68 біля причалу на території ВК „ОРК „Херсонські рибаки” саме 01.04.2010р. підтверджується виключно твердженнями самого позивача, а також складеним ним же актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2011р., не підписаним з боку ТОВ „Мортранс”. Однак, за переконанням суду, без відповідного двостороннього оформлення цієї дії, яка породжує права та обовязки сторін при виконанні договору № 44 від 01.08.2008р., неможливо достеменно встановити факт постановки цього судна відповідачем саме у визначену позивачем календарну дату, з якої починається перебіг відповідного строку стоянки даного судна. Слід відзначити, що будь-яких інших доказів на підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано не було, а, отже, твердження ВК „ОРК „Херсонські рибаки” про здійснення ТОВ „Мортранс” постановки належного йому судна ПТС-68 біля причалу на території позивача саме 01.04.2010р. оцінюються судом як декларативні та необґрунтовані.

Матеріалами справи підтверджено, що чинним на теперішній час та не скасованим рішенням господарського суду Одеської області від 05.07.2010р. по справі № 29/92-10-2094 було присуджено до стягнення з ТОВ „Мортранс” на користь ВК „ОРК „Херсонські рибаки” заборгованість за договором № 44 від 01.08.2008р. за стоянку судна ПТС-68 протягом строку з 2009р. до 31.03.2010р. в сумі 10600 грн. та за надані протягом цього строку послуги в сумі 2779,20 грн., а всього на суму 13379,20 грн.

На виконання названого судового рішення господарським судом Одеської області 16.07.2010р. було видано наказ, який був предявлений до примусового виконання до Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 22471295 від 08.11.2010р.

У відповідності до ст.ст. 32, 52 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-ХIV (із наступними змінами та доповненнями; надалі за текстом Закон України „Про виконавче провадження”) до заходів примусового виконання рішень належить звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно зі ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження” арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 16.07.2010р. по справі № 29/92-10-2094 державним виконавцем було виявлено належне ТОВ „Мортранс” майно судно ПТС-68, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_1, територія ВК „ОРК „Херсонські рибаки”. З метою забезпечення реального виконання вимог виконавчого документу, державним виконавцем було накладено арешт на дане судно, про що складено акт опису й арешту майна від 12.05.2011р. При складанні даного акту були присутні директор ХФ ПП „Нива В.Ш.” Слівченко Дмитро Олександрович та голова правління ВК „ОРК „Херсонські рибаки” Довбня Анатолій Архипович.

На підставі акту державного виконавця від 26.07.2011р. судно ПТС-86, яке зберігалось за адресою: АДРЕСА_1, було передано переможцю прилюдних торгів ОСОБА_1. Саме календарною датою 26.07.2011р. позивачем було визначено останній день строку надання відповідачу послуг за договором № 44 від 01.08.2008р., на стягненні заборгованості з яких наполягає позивач.

Таким чином, вищезазначеними доказами підтверджено перебування належного відповідачу судна ПТС-68 на території позивача протягом строку з 12.05.2011р. по 26.07.2011р., а, отже, в силу положень п. 2.2 договору № 44 від 01.08.2008р., ст.ст. 525, 526, 629, 903 ЦК України у ТОВ „Мортранс” виник обовязок оплатити позивачу відповідні послуги виходячи із погодженої сторонами їх вартості 25 грн. за одну добу стоянки судна на умовах, визначених договором № 44 від 01.08.2008р.

Згідно з п. 3.1 договору № 44 від 01.08.2008р. Замовник за стоянку біля причалу і за фактичні послуги щомісячно сплачує Виконавцю на підставі виставленого Виконавцю рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або сплатою в касу ВК „ОРК „Херсонські рибаки”.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на вищенаведені положення укладеної між сторонами угоди, обовязковою передумовою здійснення відповідачем плати за надані позивачем послуги є щомісячне виставлення останнім рахунків на оплату вартості послуг з надання стоян очного місця належного ТОВ „Мортранс” судна ПТС-68. Саме після вчинення цих дій з боку ВК „ОРК „Херсонські рибаки” у відповідача виникає кореспондуючий ним обовязок здійснити оплату обумовленої сторонами вартості стоянки судна ПТС-68 на території позивача.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Слід відзначити, що в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які рахунки на оплату вартості стоянки судна ПТС-86, які були предявлені позивачем відповідачу, що, виходячи з положень ст. 530 ЦК України, п. 3.1 договору № 44 від 01.08.2008р., свідчить про невиникнення у ТОВ „Мортранс” обовязку здійснити оплату наданих ВК „ОРК „Херсонські рибаки” на виконання умов названої угоди послуг за період з 12.05.2011р. по 26.07.2011р., тобто й про відсутність у діях відповідача порушення умов прийнятих на себе зобовязань за вказаним договором.

Надані позивачем акти звірки взаєморозрахунків від 01.01.2011р. та від 26.07.2011р. із визначенням вартості послуг з надання стоянки належного ТОВ „Мортранс” судна ПТС-68 за період з 01.04.2010р. по 26.07.2011р. не можуть бути прийняті судом як докази виконання ВК „ОРК „Херсонські рибаки” положень п. 3.1 договору № 44 від 01.08.2008р. щодо предявлення рахунку на оплату наданих послуг, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання цих актів на адресу відповідача та взагалі його обізнаності із ними.

Більш того, з вищезазначеного акту опису й арешту майна від 12.05.2011р. вбачається, що арештоване судно ПТС-68 було передано на відповідальне зберігання ХФ ПП „Нива В.Ш.”, що підтверджується підписом його директора Сливченка Дмитра Олександровича у даному акті.

Згідно зі ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

З викладеного вбачається, що судно ПТС-68 було вилучено з володіння та користування відповідача, з обмеженням права на розпорядження ним, оскільки воно було передано на відповідальне зберігання ХФ ПП „Нива В.Ш.”. З моменту прийняття цього майна на відповідальне зберігання, саме ХФ ПП „Нива В.Ш.” несе як відповідальність за його збереження, так і витрати, повязані із здійсненням цієї діяльності, зокрема витрати на оплату послуг зі стоянки цього судна на території ВК „ОРК „Херсонські рибаки”. За своєю правовою природою витрати, повязані із здійсненням зберігання арештованого майна, віднесені до витрат виконавчого провадження, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, що відображено у положеннях ч. 4 ст. 41 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України „Про виконавче провадження” про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Виходячи з положень цієї законодавчої норми, суд доходить висновку, що питання про відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, здійснюється в межах виконавчого провадження шляхом примусового стягнення таких сум з боржника за постановою державного виконавця. Однак в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі вирішення в ході здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 16.07.2010р. по справі № 29/92-10-2094 питання про розподіл витрат, повязаних із здійсненням ХФ ПП „Нива В.Ш.” зберігання належного відповідачу судна ПТС 68. Доказів оскарження бездіяльності органів державної виконавчої служби з цього приводу позивачем суду надано не було. Викладене також свідчить про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ВК „ОРК „Херсонські рибаки” в частині стягнення плати за надання послуг із забезпечення стоянки вищезазначеного судна на власній території.

Таким чином, господарський суд відзначає, що позивачем в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України не доведено суду: факт перебування на стоянці на території ВК „ОРК „Херсонські рибаки” належного ТОВ „Мортранс” судна ПТС-68 за період з 01.04.2010р. по 11.05.2011р.; наявність у позивача права вимоги на стягнення заборгованості за надані послуги з забезпечення стоянки судна ПТС-68 за період з 12.05.2011р. по 26.07.2011р. через непредявлення, в порушення положень п. 3.1 договору № 44 від 01.08.2008р., відповідачу рахунків про сплату вартості наданих послуг, незважаючи на доведеність факту стоянки цього судна на території позивача за вказаний період; факт порушення ТОВ „Мортранс” прийнятих на себе зобовязань за названим договором про надання послуг; вирішення питання про розподіл витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у звязку із здійснення ХФ ПП „Нива В.Ш.” відповідального зберігання арештованого судна ПТС 68 на території позивача у визначених законодавством формі та спосіб. Викладені обставини унеможливлюють задоволення позовних вимог ВК „ОРК „Херсонські рибаки” у звязку з їх недоведеністю, необґрунтованістю та відсутністю на це відповідних законодавчих підстав.

Підсумовуючи вищевикладене, позов ВК „ОРК „Херсонські рибаки” не підлягає задоволенню виходячи з положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 32, 41, 52, 57, 59 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-ХIV (із наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати державного мита та оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у звязку із відмовою у задоволенні предявлених ним позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 32, 41, 52, 57, 59 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-ХIV (із наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 24.10.2011р.

Суддя Желєзна С.П.