Рішення № 19023579, 17.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2011 р.Справа № 16/17-3287-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № 24/03-16 від 02.03.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності № 4 від 10.01.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” про визнання договору розірваним та стягнення 42586,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ” (надалі за текстом ПАТ „Одеська ТЕЦ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” (надалі за текстом ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс”) про визнання розірваним укладеного між сторонами по справі договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. та стягнення заборгованості на загальну суму 42586,45 грн., яка складається з заборгованості з орендної плати в сумі 39946,22 грн., інфляційних витрат в сумі 527,74 грн., трьох відсотків річних в сумі 337,93 грн., а також нарахованої пені в сумі 1774,56 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. в частині своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати.

10.10.2011р. позивачем було подано клопотання про часткову відмову від позовних вимог в частині визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. (вх. № 34949/2011), скріплене підписом представника позивача за довіреністю № 24/03-16 від 02.03.2011р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В силу положень ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приймаючи до уваги, що відмова ПАТ „Одеська ТЕЦ” від позовних вимог в частині визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., укладеного між сторонами по справі, була викладена у письмовому клопотанні (від 10.10.2011р. вх. № 34949/2011), що адресоване господарському суду, та була скріплена підписом представника, повноваження якого за довіреністю № 24/03-16 від 02.03.2011р. передбачають право повної або часткової відмови від позовних вимог, а також враховуючи наступне підтримання даної заяви представником ПАТ „Одеська ТЕЦ” в судових засіданнях від 10.10.2011р. та від 17.10.2011р. після розяснення господарським судом юридичних наслідків відповідної процесуальної дії, господарський суд приймає відмову ПАТ „Одеська ТЕЦ” від позовних вимог до ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” про визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., що, в силу приписів ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, має наслідком припинення провадження у справі щодо названої частини позовних вимог.

Відповідач, не надаючи згідно вимог ст. 59 ГПК України письмового відзиву на позов, в судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на повну оплату спірної суми заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

02.01.2009р. між відкритим акціонерним товариством „Одеська ТЕЦ” (Орендодавець), найменування якого на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства”, було змінено на ПАТ „Одеська ТЕЦ”, що підтверджується п.1.1 нової редакції статуту публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ”, затвердженою наказом Національної акціонерної компанія „Нафтогаз України” № 513 від 03.11.2010р., зареєстрованої відділом державних реєстраторів Одеської міської ради 15.11.2010р. за № 15561050022002046, та приватним підприємством „Промбудсервіс” (Орендар), яке було реорганізовано у ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс”, що підтверджується зокрема однаковими ідентифікаційними кодами даних юридичних осіб, було укладено договір оренди нерухомого майна № 01-01-09/19, у відповідності до п.п. 1.1 1.3, 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме: будівлю складу (інвентарний № 81а), площею 120,00 кв.м., залізобетонну огорожу 185 п.м., ворота металеві двосторонні 2,5 х 4,5м (надалі за текстом майно), що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29, вартість якого, згідно з висновком незалежної оцінки, проведеної СПД ОСОБА_3 станом на 20.09.2008р. складає 409684,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення складу. Стан майна, зазначений у звіті незалежної оцінки, на момент укладення договору не потребує капітального ремонту та дозволяє використання цього майна у відповідності до визначеної договором мети. Даний договір було укладено на строк до 31.12.2011р.

В силу положень ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (надалі за текстом Закон України „Про оренду державного та комунального майна”; в редакції Закону України від 23.09.2008р., чинній на момент укладення договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р.) цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 4 6 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” об'єктами оренди за цим Законом є зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств. Орендодавцями за названим законом можуть бути підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м. В свою чергу, орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Положеннями п.п. 2.1, 2.2 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. встановлено, що Орендар вступає у тимчасове володіння майно в строк, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі. Передання майна в оренду не має наслідком виникнення у Орендаря права власності на це майно та Орендар використовує дане майно виключно протягом строку дії договору оренди.

У відповідності до ст. 13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

До обовязків Орендодавця, згідно з п. 7.1 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., віднесено передання Орендарю в оренду майна у відповідності до цього договору за актом приймання-передачі, який підписується одночасно з договором.

На виконання умов п.п. 1.1, 7.1 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. позивач передав у володіння та користування відповідача нерухоме майно, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Церковна, 29, яке складається з нежитлового приміщення складу загальною площею 120,00 кв.м., залізобетонної огорожі довжиною 185 п.м., воріт металевих двосторонніх, розміром 2,5м х 4,5м., про що сторонами по справі було складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 06.01.2009р., скріплений підписами представників ПАТ „Одеська ТЕЦ” та ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” та відповідними печатками цих юридичних осіб.

Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 3.5, 5.3 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. погоджено, що оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами) (надалі Методика розрахунку) та складає за базовий місяць оренди (січень 2009р.) 5238,35 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 873,06 грн. Оренда плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за відповідний місяць. Оренда плата оплачується Орендарем щомісячно, на підставі рахунків Орендодавця шляхом перерахування безготівкових коштів оплати на розрахунковий рахунок Орендодавця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, за який вноситься плата. Оплата також може здійснюватись в інших, узгоджених сторонами формах, що не заборонені законодавством. Крім того, одним із обовязків Орендаря за даним договором є своєчасне та в повному обсязі внесення орендної плати.

Згідно з ч.ч. 1 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, в силу положень ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

ПАТ „Одеська ТЕЦ” прийняті на себе зобовязання за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. щодо передачі відповідачу у володіння та користування майна, яке є предметом даного договору, були виконані належним чином, що підтверджується вищезазначеним актом приймання-передачі від 06.01.2009р. Саме з даної дати в силу правової природи правовідносин оренди у відповідача виникло право користування даним майном, а отже, і відповідні обовязки, які в силу закону та договору кореспондують даному праву.

Протягом строку дії договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. відповідач користувався орендованим майном, про що між сторонами по справі, зокрема за період з січня по червень 2011р., складались акти надання послуг № 21 від 31.01.2011р., № ВАТ00000070 від 28.02.2011р., № 155 від 31.03.2011р., № 201 від 30.04.2011р., № 252 від 31.05.2011р., № 317 від 30.06.2011р. із визначенням щомісячного розміру нарахованої орендної плати за цей період.

На виконання умов п. 3.5 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. позивачем були виставлені позивачу до сплати рахунки з орендної плати за користування майном протягом січня червня 2011р., а саме: № 23 від 31.01.2011р., № 58 від 28.02.2011р., № 136 від 31.03.2011р., № 190 від 30.04.2011р., № 231 від 31.05.2011р., № 279 від 30.06.2011р. на загальну суму 39946,22 грн. з урахуванням ПДВ.

Однак ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс”, в порушення приписів ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 525, 526, 629, 762 ЦК України, п.п. 3.1, 3.2, 3.5, 5.3 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., зміст яких було наведено вище по тексту рішення, не здійснило своєчасної оплати заборгованості з орендної плати за період з січня по червень 2011р. на загальну суму 39946,22 грн., що і зумовило звернення ПАТ „Одеська ТЕЦ” до суду із даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та нарахованої пені.

В процесі вирішення даного спору відповідачем було здійснено погашення спірної суми заборгованості з орендної плати за користування орендованим майном на підставі договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., на підтвердження чого надано платіжні доручення № 177 та № 178 від 31.08.2011р. про перерахування на користь ПАТ „Одеська ТЕЦ” грошових коштів в загальній сумі 46657,29 грн. з вказівкою про внесення цих коштів в якості плати за користування орендованим майном на підставі рахунків № 23 від 31.01.2011р., № 58 від 28.02.2011р., № 136 від 31.03.2011р., № 190 від 30.04.2011р., № 231 від 31.05.2011р., № 279 від 30..06.2011р., № 316 від 31.07.2011р.

Викладені обставини підтверджують виконання ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” прийнятих на себе зобовязань щодо внесення орендної плати за період з січня по червень 2011р. в сумі 39946,22 грн., а, отже, свідчать про відсутність предмету спору між сторонами по справі у названій частині позовних вимог.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що відповідачем надано суду докази, що свідчать про погашення заборгованості перед позивачем в сумі 39946,22 грн., яка, в тому числі, є предметом спору по даній справі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” на користь ПАТ „Одеська ТЕЦ” заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. за період з січня по червень 2011р. в сумі 39946,22 грн., що є підставою для припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно решти заявлених ПАТ „Одеська ТЕЦ” позовних вимог господарський суд зазначає наступне.

Вище по тексту рішення вже зазначалось, що положеннями п. 3.5 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. було встановлено обовязок ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” вносити оренду плату до 15 числа місяця, наступного за тим, за який вноситься плата. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено судом, відповідачем було внесено орендну плату за користування орендованим майном протягом січня червня 2011р. лише 31.08.2011р. згідно платіжних доручень № 177 та № 178, тобто із порушенням строків виконання прийнятих на себе за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. зобовязань.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 9.4 договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. за невиконання або неналежне виконання (в тому числі прострочення) виконання умов договору, сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого невиконання, неналежного виконання.

За змістом заявленого позову, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. позивачем додатково було нараховано до сплати ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” 1774,56 грн. пені. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 4/, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у звязку з чим, позовні вимоги ПАТ „Одеська ТЕЦ” в частині стягнення з ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” пені в сумі 1774,56 грн. за порушення грошових зобовязань за вищезазначеним договором оренди підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобовязань зі своєчасного та у повному обсязі внесення орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок інфляційних витрат в сумі 527,74 грн., які є наслідком порушення вказаного грошового зобовязання. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми витрат від інфляції, наведений у тексті позовної заяви /а.с. 3/, господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства, у звязку з чим позовні вимоги ПАТ „Одеська ТЕЦ” в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 527,74 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних на суму простроченого грошового зобовязання в розмірі 337,93 грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань, викладеній у тексті позовної заяви /а.с. 3 4/, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” трьох відсотків річних в сумі 337,93 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” перед ПАТ „Одеська ТЕЦ” за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. на загальну суму 2640,23 грн., що складається з інфляційних витрат в сумі 527,74 грн., трьох відсотків річних в сумі 337,93 грн. та нарахованої пені в сумі 1774,56 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем в порушення вимог ст. 32, 33 ГПК України суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи всі вищевикладені обставини та висновки суду, господарський суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог ПАТ „Одеська ТЕЦ” про стягнення з ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” інфляційних витрат в сумі 527,74 грн., трьох відсотків річних в сумі 337,93 грн., а також пені в сумі 1774,56 грн. в силу приписів ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 617, 625, 629, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4 6, 13, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (в редакції Закону України від 23.09.2008р.), ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р. в сумі 39946,22 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору через погашення ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” цієї суми боргу. В частині вимог про визнання розірваним вищезазначеного договору оренди, укладеного між сторонами по справі, провадження у справі також підлягає припиненню на підставі ст.ст. 22, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України внаслідок прийнятої судом відмови позивача від названих позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, господарський суд виходить з наступного.

Перш за все, слід відзначити, що в даному господарському спорі позивачем було заявлено дві самостійні позовні вимоги: одну вимогу майнового характеру про стягнення спірної суми заборгованості в загальному розмірі 42586,45 грн., а також одну вимогу немайнового характеру про визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р.

В силу положень п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 (з подальшими змінами та доповненнями), позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

Саме тому, при вирішенні питання про загальний розмір державного мита, яке підлягає розподіленню між сторонами по даній справі в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що державне мито з заявлених позовних вимог має бути оплачене одночасно за ставками, встановленими для позовної вимоги майнового характеру, так і за ставками щодо вимог немайнового характеру.

Приймаючи до уваги наведений висновок суду, а також керуючись приписами п.п. а, б ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” господарський суд відзначає, що за подання даного позову має бути сплачено державне мито в сумі 510,86 грн.

Однак при зверненні до суду із даним позовом ПАТ „Одеська ТЕЦ” на підставі платіжного доручення № 2902 від 11.08.2011р. було сплачено державне мито на суму 425,86 грн. лише за заявлену вимогу майнового характеру, а тому з позивача слід стягнути до державного бюджету суму недоплаченого державного мита в розмірі 85 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 5 листу Вищого арбітражного суду України від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” до відома господарських судів було доведено наступне: якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 АПК України.

Враховуючи викладене, витрати, повязані зі сплатою державного мита в розмірі 425,86 грн. слід покласти на ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс”. При цьому, витрати зі сплати державного мита в сумі 85 грн. за розгляд позовної вимоги немайнового характеру покладаються на позивача у звязку із вчиненою останнім відмовою від них.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

Таким чином, з урахуванням обєднання в даному позові двох самостійний позовних вимог та відмовою позивача від однієї з них, витрати зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на позивача. Решта названих витрат в сумі 118 грн., беручи до уваги вищенаведені висновки суду щодо розподілу між сторонами по справі витрат зі сплати державного мита, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 617, 625, 629, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4 6, 13, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ (в редакції Закону України від 23.09.2008р.), ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, п.п. 1-1, 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі № 16 / 17 3287 2011 в частині позовних вимог про визнання розірваним договору оренди нерухомого майна № 01-01-09/19 від 02.01.2009р., укладеного між публічним акціонерним товариством „Одеська ТЕЦ” та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” припинити.

2.Провадження у справі № 16 / 17 3287 2011 в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” на користь публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” заборгованості в сумі 39946,22 грн. припинити.

3.Позов задовольнити частково.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 7, код ЄДРПОУ 25433556, р/р 26000694867340 в ОФ ПУМБ м. Одеса, МФО 328191) на користь публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158, р/р 260002135555 в АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) інфляційні витрати в сумі 527 грн. 74 коп. /пятсот двадцять сім грн. 74 коп./, три відсотки річних в сумі 337 грн. 93 коп. /триста тридцять сім грн. 93 коп./, пеню в сумі 1774 грн. 56 коп. /одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 56 коп./, витрати зі сплати державного мита в сумі 425 грн. 86 коп. /чотириста двадцять пять грн. 86 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./. Наказ видати.

5.Стягнути з публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158, р/р 260002135555 в АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області / м. Одеса вул. Садова, 1а / на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / суму недоплаченого державного мита в розмірі 85 грн. 00 коп. /вісімдесят пять грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 24.10.2011р.

Суддя Желєзна С.П.