Рішення № 19023539, 12.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.11 Справа№ 5015/5418/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком”, м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія», м.Жидачів Львівська область

про стягнення 669,33 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт 2 категорії (довіреність №360 від 30.06.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія»про стягнення 669,33 грн., з яких 561,98 грн. сума основного боргу, 83,19 грн. інфляційні втрати, 24,16 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 12.10.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду 19.09.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується поштовим повідомленням № 81700 0310776 2 від 20.09.2011р. вручено 23.09.2011р.

Станом на 12.10.2011р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі начальника Центру (Цеху) електрозвязку № 4 Львівської дирекції ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності № 2058 від 12.11.2003р. (надалі підприємство звязку) та ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»(надалі споживач) було укладено договір про надання послуг електрозвязку № 108/612 (надалі договір), за умовами якого підприємство звязку зобовязалось надавати послуги електрозвязку, перераховані в додатку №1 і безоплатні послуги, перераховані в додатку №2.

Згідно п.4.1, п.4.2. договору послуги, які надаються підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою з поданням рахунків оплати.

Відповідно до п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного звязку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Згідно п.4.6. договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Обовязок споживача своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону передбачений у п.3.2.8. договору.

17.06.2011р. у позивача відбулася зміна найменування юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №013450. За наслідками зміни найменування юридичної особи, Приватне акціонерне товариство „Укртелеком” є юридичною особою, шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р №210/93 «Про корпоратизацію підприємств»Укрїанського державного підприємства електрозвязку «Укртелеком»у ВАТ «Укртелеком», що згідно з протоколом загальних зборів ВАТ „Укртелеком” від 14.06.201 року №8 переіменовано на ПАТ «Укртелеком».

Позивач свої зобов'язання по договору виконав повністю, проте відповідач оплату за надані послуги у строки визначені сторонами в п.4.5., п.4.6. договору повністю не провів.

Борг відповідача за період з жовтня 2009р. по червень 2011р., станом на 01.07.2011р. згідно поданого позивачем розрахунку складає 561,98 грн.

Позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 83,19 грн. інфляційних втрат та 24,16 грн. 3% річних.

Відтак, заборгованість становить 669,33 грн., з яких 561,98 грн. сума основного боргу, 83,19 грн. інфляційні втрати, 24,16 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами визначені Законом України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-ІУ із змінами та доповненнями.

Згідно п.5 ст.33 Законом України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема позивачем надано заяву відповідача на встановлення телефону від 14.08.2001р.; наряд на встановлення телефону № 524 від 22.08.2001р., рахунки за період з жовтня 2009р. по червень 2011р, які виставлялись відповідачу, в яких відображено тривалість дзвінків, їх напрямки та вартість.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач оплату за надані послуги у строки визначені сторонами в п.4.5., п.4.6. договору повністю не провів.

Борг відповідача за період з жовтня 2009р. по червень 2011р., станом на 01.07.2011р. згідно поданого позивачем розрахунку складає 561,98 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, позовні вимоги не простував, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 561,98 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 83,19 грн. та 3% річних на загальну суму 24,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати сплачені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 36 ЗУ „Про телекомунікації”, ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625, 627-628, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія»(81704, Львівська область, Жидачівський район, м.Жидачів, вул.Будівельна, 1; р/р 260025651 ЛОД АППБ «Аваль», м.Львів; МФО 325570; код ЄДРПОУ 31579043) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” (79000, м.Львів, вул.Словацького, 1; р/р 260018273 в ЛФ ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Львів; МФО 325570, код ЄДРПОУ 01186030) 561,98 грн. сума основного боргу, 83,19 грн. інфляційні втрати, 24,16 грн. 3% річних, 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.