Рішення № 19023492, 31.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.11 Справа№ 5015/5914/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Приватного виробничо будівельного підприємства «РеЗ», м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Львівтембудпостач», м. Львів

про: стягнення 23514 грн. 86 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності б/н від 31.10.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2011 року позовну заяву від 10.10.2011 року про стягнення 23514 грн. 86 коп. прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 31.10.2011 року.

Представнику сторони, що брали участь в судових засіданнях, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 31.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву про те, що на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед ним не погашена.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, доказів сплати боргу не представив.

В судовому засіданні 31.10.2011 року було оглянуто оригінали документів, копії котрих долучено до матеріалів справи (договору, довідки, договірної ціни, банківських виписок про часткову оплату).

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

31.10.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобовязань. Приватне виробничо будівельне підприємство «РеЗ»(надалі за текстом позивач) звернулось із позовом до Комунального підприємства «Львівтембудпостач»(далі за текстом відповідач) про стягнення 23514 грн. 86 коп.

Позивач вказує, що між ним та відповідачем 16 серпня 2010 року було укладено договір підряду № 16/08/2010, на підставі якого позивачем здійснювались підрядні роботи з реконструкції приміщення ДНЗ на вул. М. Рильського, 9, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт, копію якого долучено до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що станом на момент подання позову борг відповідача перед ним за виконані роботи становить 21119 грн. 67 коп.

Загальна сума позову із врахуванням інфляційних втрат складає 23514 грн. 86 коп.

В процесі розгляду справи судом встановлено наступне: 16 серпня 2010 року між Комунальним підприємством «Львівтембудпостач»(замовником згідно договору) та Приватним виробничо будівельним підприємством «РеЗ»(підрядником згідно договору) було укладено договір підряду № 16/08/2010 (надалі договір), у відповідності з яким підрядник зобовязався виконати роботи на обєкті з реконструкції приміщення ДНЗ на вул. М.Рильського, 9, відповідно до вимог кошторисної документації та календарного плану виконання робіт, а замовник зобовязався прийняти ці роботи та здійснити оплату за їх виконання відповідно до умов даного договору.

Вартість робіт по цьому договору, як зазначено в п.2.1 договору, становить 166051 грн. Договірна ціна є твердою і може коригуватися тільки за згодою сторін. Підрядник не може вимагати зміни договірної ціни у звязку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт, у разі, якщо терміни виконання цих робіт порушені з вини підрядника (п.п.2.2 та 2.3. договору). Договірна ціна, станом на 9 вересня 2010 року визначена згідно ДБН Д 1 1-1-2000 згідно локального кошторису № 0909-10, погоджена сторонами, що підтверджено підписами представників сторін та відтисками печаток.

05.10.2010 року між сторонами був підписаний акт № 378 приймання виконаних будівельних робіт за вересень жовтень 2010 року ( форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) на суму 67469 грн. 05 коп.

Згідно п. 3.2 договору, розрахунки за виконані роботи замовник проводить на підставі кошторисної документації, підписаних актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Пунктом 3.3 договору визначено, що розрахунки проводять протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Однак, оплата відповідачем проведена лише частково на суму 45000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками:

-від 28.09.2010 року на суму 15000 грн.;

-від 17.11.2010 року на суму 10000 грн.;

-від 10.12.2010 року на суму 10000 грн.;

-від 19.04.2011 року на суму 10000 грн.

31.12.2010 року між сторонами було підписано акт заліку зустрічних однорідних вимог на суму 1349 грн. 38 коп.

Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 21119 грн. 67 коп. Оскільки, оплата в цій сумі не проведена, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На дану суму позивачем нараховано 2395 грн. 19 коп. інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Дані факти судом встановлені, матеріалами справи підтверджені, сторонами не заперечувались.

Дослідивши представлені суду докази, оцінивши їх у своїй сукупності, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне:

Згідно з ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем (у тому числі стверджується: підписаними без жодних застережень актом № 378 приймання виконаних будівельних робіт за вересень жовтень 2010 року ( форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) на суму 67469 грн. 05 коп.), позивач взяті на себе зобовязання по укладеному між сторонами договору виконав належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 21119 грн. 67 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення 21119 грн. 67 коп. основного боргу та 2395 грн. 19 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 193, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Львівтембудпостач», м. Львів, вул. Вулецька, 28 (код ЄДРПОУ 22416646) на користь Приватного виробничо будівельного підприємства «РеЗ», м. Львів, вул. Сміливих, 5/21 (код ЄДРПОУ 20810571) 21119 грн. 67 коп. основного боргу, 2395 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 235 грн. 15 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили у порядку, визначеному ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.