Рішення № 19023354, 25.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа№ 5015/5278/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1”,Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани

До відповідача 1: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

До відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова пошта”, м. Полтава

Про стягнення збитків у розмірі 3448,00грн. та завданої шкоди у розмірі 380,00грн. за неналежне виконання зобов”язання.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 представник

Від відповідача 1: не з»явився

Від відповідача 2: Зварич Б.І. - представник.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова пошта”, м. Полтава про стягнення збитків у розмірі 3448,00грн. та завданої шкоди у розмірі 380,00грн. за неналежне виконання зобов”язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Транс-Сервіс-1»та ФОП ОСОБА_1 укладено усний договір транспортного експедирування щодо надання транспортно-експедиторської послуги у формі організації перевезення вантажів. 25.07.2011року перевізником, яким виступало ТзОВ «Нова пошта»оформлено товаро-транспортну накладну №1003761814 про доставку вантажу, де відправником виступало ТзОВ «Склопласт», одержувачем вантажу ТзОВ «Транс-Сервіс-1». Як зазначено у позовній заяві, у зв»язку з пошкодженням вантажу позивач вважає, що ФОП ОСОБА_1 належним чином свого зобов»язання щодо організації перевезення вантажу не виконав. Позивач зазначає, що внаслідок пошкодження вантажу ним понесені збитки в сумі 3448грн. та завдано шкоди на суму 380,00грн. З огляду на викладені обставини позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ФОП ОСОБА_1 збитків у розмірі 3448,00грн. та завданої шкоди у розмірі 380,00грн. за неналежне виконання зобов”язання.

Ухвалою суду від 15.09.2011р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до судового розгляду. За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова пошта” ухвалою суду від 27.09.2011року залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова пошта” та виключено з числа третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова пошта”. В судових засіданнях 27.09.2011р. та 04.10.2011року оголошувались перерви, а ухвалою суду від 11.10.2011року, розгляд справи було відкладено на 25.10.2011року.

Представник позивача в судове засідання 25.10.2011року з»явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач-1 явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки представника не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, підтвердженням чого є підпис ФОП ОСОБА_1 про отримання ухвали суду наручно. У відзиві на позовну заяву, поданому суду 27.09.2011р. (вх. №21857/11) відповідач-1 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, зокрема з тих підстав, що відповідачі не можуть нести відповідальність за вантаж, який був упакований ТзОВ «Склопласт»з порушенням ГОСТу та не промаркований. Також у вказаному відзиві, відповідач-1 зазначає, що в момент приймання вантажу від вантажовідправника (ТзОВ «Склопласт») представником ТзОВ «Нова пошта»разом з вантажовідправником зафіксовано пошкодження одного скла, а саме: графа «додаткова інформація про відправлення»- Обережно крихке! Скло! 2 скла, 1 бите.

Представник відповідача-2 в судове засідання з»явився, проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№21856/11 від 27.09.2011р.). Зокрема відповідач-2 зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на те , що між позивачем та відповідачем укладено договір в усній формі, однак відповідно до вимог ст.930 ЦК України передбачено, що договір транспортного експедирування укладається виключно у письмовій формі. Вказує на те, що єдиним підтвердженням факту укладення разового договору про надання транспортно-експедиторських послуг є товарно-транспортна накладна №10003761814 від 25.07.2011р..З разовим договором про надання транспортно-експедиторських послуг б\н від 25.07.11р. та товарно-транспортної накладної №10003761814 від 25.07.2011р. ТОВ «Нова Пошта»було ознайомлено представника вантажовідправника 25.07.11р під розпис, отже відповідач -2 зазначає, що правовідносини виключно вантажовідправника та вантажоодержувача виникли на підставі даної товарно-транспортної накладної. Окрім цього, відповідач зазначає, що вантажовідправником не дотримано правил пакування та маркування вантажу, відсутні маніпулятивні знаки про вантаж та порядок його транспортування, а також на момент приймання вантажу до перевезення було зафіксовано, про прийняття до перевезення два скла, одне з яких бите.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

Предметом розгляду даного спору є стягнення збитків у розмірі 3448,00грн. та завданої шкоди у розмірі 380,00грн. за неналежне виконання зобов”язання з перевезення вантажу. В підтвердження обставин викладених у позовній заяві до матеріалів справи, зокрема долучено копії товарно-транспортної накладної №10003761814 від 25.07.2011року, видаткової накладної №1827 від 25.07.2011року, акту виконання робіт №1218 від 25.07.11р., банківської виписки за 23.06.2011року, на суму 3448,00грн. в т.ч. за скло MITSUBISHI RAIDER ACL, розрахункової квитанції серії АААА №101-02877792 від 27.07.2011року на суму 380,00грн. за організацію перевезення вантажу, акту приймання-передачі №10023887 від 27.07.2011року.

Позивач зазначає, що підставами звернення до суду є наступні обставини , що між ТзОВ «Транс-Сервіс-1»та ФОП ОСОБА_1 укладено усний договір транспортного експедирування, щодо надання транспортно-експедиторської послуги у формі організації перевезення вантажів. 25.07.2011року перевізником, яким виступало ТзОВ «Нова пошта»оформлено товарно-транспортну накладну №1003761814 про доставку вантажу, де відправником виступало ТзОВ «Склопласт», одержувачем вантажу ТзОВ «Транс-Сервіс-1». Як зазначено у позовній заяві, у зв»язку з пошкодженням вантажу позивач вважає, що ФОП ОСОБА_1 належним чином свого зобов»язання щодо організації перевезення вантажу не виконав, внаслідок пошкодження вантажу понесені збитки в сумі 3448грн. та завдано шкоди на суму 380,00грн., які позивач просить відшкодувати.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про автомобільний транспорт" транспортно-експедиційні послуги належать до комплексу допоміжних операцій, пов"язаних з перевезеннями вантажів автомобільним транспортом. За умовами статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»(із змінами та доповненнями) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

За умовами ст.ст. 929, 930 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Згідно із ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як вбачається із представлених сторонами доказів та пояснень представників усіх сторін між ТзОВ «Транс-Сервіс-1»та ФОП ОСОБА_1 ні договору транспортного експедирування ні договору перевезення у письмовій формі не укладалося, товарно-транспортні накладні за участю ТзОВ «Транс-Сервіс-1»та ФОП ОСОБА_1 не оформлялися, та такі документи до матеріалів справи не долучені, також суду не представлено жодних інших документів складених між сторонами ТзОВ «Транс-Сервіс-1»та ФОП ОСОБА_1 про погодження умов з надання послуг транспортного експедирування чи перевезення, зокрема щодо перевезення вантажу, який було пошкоджено та на підставі чого позивач вимагає відшкодування збитків. Між даними сторонами у встановленій законом формі не були погоджені істотні умови ні договору транспортного експедирування ні договору перевезення та відсутні будь-які документи між даними сторонами на підтвердження факту надання послуг відповідачем ФОП ОСОБА_1 позивачу ТзОВ»Транс-Сервіс»чи транспортного експедирування чи перевезення .

Позивач зазначає, що ним проведено оплату ФОП ОСОБА_1 за організацію перевезення в розмірі 380грн., в підтвердження даної обставини позивач долучив копію розрахункової квитанції серії АААА №101-02877792 від 27.07.2011року. Як вбачається із змісту розрахункової квитанції серії АААА №101-02877792 від 27.07.2011року, остання містить відомості в графі назва СГ «ФОП ОСОБА_1», в графі ідентифік. код за ЄДРПОУ(номер за ДРВО) «ІД НОМЕР_1», в графі індивідуальний податковий номер платника ПДВ-«ПН», в графі найменування товару «організація перевезення вантажів», і графі вартість о.в. «380,00», в графі сума розрахунку «380,00», в графі розрахунок провів зазначено прописними буквами «Б П»проставлено підпис без зазначення прізвища, посади особи , яка вчинила підпис та в графі дата зазначено «27.07.2011р», жодних інших граф чи інформації у даній квитанції не вказано. В даному документі не вказано чи ФОП ОСОБА_5 є платником , чи отримувачем коштів, у даній квитанції не зазначено другого контрагента, (платника чи отримувача коштів), у даній квитанції не зазначено жодної інформації про позивача, відсутні будь-які відмітки про оплату спірних коштів саме позивачем та прийняття їх відповідачем -1. Жодних інших документів в підтвердження здійснення оплати 380грн. позивачем відповідачу-1, зокрема фіскального чеку, платіжного доручення чи іншого документа, сторонами суду не представлено.

Відповідно до п.47 Статуту автомобільного транспорту ( затв. Постановою, Ради Міністрів УРСР, від 27.06.1969, № 401) (надалі Статут) товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Згідно до ст. 158 Статуту обставини, які можуть служити основою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств і організацій та пасажирів при автомобільних перевезеннях, засвідчуються актами встановленої форми. Перелік обставин, що підлягають засвідченню записами в товарно-транспортних документах, форми актів і порядок їх складання встановлюються Правилами.

Відповідно до статті 158 Статуту автомобільного транспорту, підпунктів 15.1, 15.3, 15.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, документами, що підтверджують втрату вантажу, його кількість та вартість є виключно товарно-транспортна накладна з відміткою вантажоотримувача про нестачу/втрату вантажу та акт встановленої форми, що складається в такому випадку. За приписами статті 158 Статуту автомобільного транспорту лише зазначені документи можуть підтверджувати обставини, які є підставою для застосування матеріально-правової відповідальності в разі втрати, пошкодження вантажу.

Закон України «Про автомобільний транспорт»(далі Закон) та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила), затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

За умовами п. п. 9.1-9.2, 10.1, 11.1,11.5-11.8, 13.2. Правил перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовим договором (додаток 2). Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Пломбування вантажів проводиться Замовником з його ініціативи або на вимогу Перевізника. Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Відповідно до п.п.50, 51 Статуту автомобільного транспорту при прийманні вантажу до перевезення шофер-експедитор автотранспортного підприємства або організації пред'являє вантажовідправнику службове посвідчення і путьовий лист, завірений печаткою автотранспортного підприємства або організації. Приймання вантажів до перевезення від вантажовідправника засвідчується підписом водія-експедитора в усіх примірниках товарно-транспортного документа.

Відповідач -2 вказує на те, що єдиним підтвердженням факту укладення разового договору про надання транспортно-експедиторських послуг є товарно-транспортна накладна №10003761814 від 25.07.2011р.. Із умовами разового договору про надання транспортно-експедиторських послуг, зокрема які містяться на звороті товарно-транспортної накладної №10003761814 від 25.07.2011р. ТОВ «Нова Пошта»було ознайомлено представника вантажовідправника 25.07.11р під розпис, отже відповідач -2 зазначає, що правовідносини виключно вантажовідправника та вантажоодержувача виникли на підставі даної товарно-транспортної накладної.

Позивачем та відповідачем -2 представлено суду копію та оригінал товарно-транспортної накладної №10003761814 від 25.07.2011року. Як вбачається із змісту даного документа, товарно транспортна накладна (експрес-накладна) №10003761814 складена 25.07.2011р. , в графі інформація про відправника зазначено «Запоріжжя, назва фірми- «ТОВ Стеклопласт вул. Краснова,18», у графі отримувач вантажу вказано «Львів, ТзОВ»Транс-Сервіс»склад НП№1, в графі інформація про відправлення вказано : кількість місць-1шт., фактична вага 120 кг, оголошена цінність -2300грн, вид пакування дер. рама, повний опис відправлення «скло», сторона що сплачує послуги отримувач, готівковий розрахунок 380грн., проставлено підпис без зазначення прізвища та посади особи, у графі представник ТОВ»Нова Пошта»вказано «25.07.ОСОБА_8»та проставлено підпис, у графі додаткова інформація про відправлення вказано обережно крихке скло, 2скла,1 бите. У долученій копії цієї ж накладної, також стоїть штемпель НП Львів сплачено та у графі представник отримувача вказано дата 27.07. час 11.30 прізвище, ім»я по-батькові ОСОБА_6 та проставлено підпис, без зазначення посади та відтиску печатки товариства отримувача.

При цьому у долученій накладній (експрес-накладна) №10003761814 від 25.07.2011р. не вказано жодної інформації про транспорт, яким здійснювалося перевезення вантажу, не вказано ні виду транспорту, зокрема чи це вантажний, чи легковий автомобіль, не вказано ні марки автомобіля ні державного номерного знаку. Відсутність даної інформації у товарно-транспортній накладній унеможливлює з»ясування обставин, щодо належності транспортного засобу наданого для перевезення вказаного виду вантажу, та унеможливлює встановлення факту, який транспорт замовлений позивачем та який транспорт фактично надано відповідачем, та прийнято під завантаження вантажовідправником.

Відповідно до п. 8.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів з кузовом типу "фургон", автоцистерн і контейнерів Замовник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні. Як вбачається із змісту п.п.22.6.1-22.6.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , правилами передбачаються умови перевезень усіх видів листового скла із заводів-виготовлювачів на склади, бази, будівельні об'єкти, а також зі складів і баз на будівельні та інші об'єкти, що споживають листове скло. Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення цілості листового скла під час вантаження, транспортування і розвантаження. Ящики зі склом не можна кантувати, встановлювати плазом або з нахилом. Усі види листового скла повинні бути захищені від впливу атмосферних опадів, зволоження та різких температурних коливань. Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення листове скло всіх видів і розмірів у дерев'яних ящиках, універсальних чи спеціальних контейнерах і багатооборотних ящиках, що належать заводам-виготовлювачам. Склоперевізник повинен надавати для перевезення листового скла автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, що забезпечені брезентом, або автомобілі-фургони. Вітринне листове скло слід перевозити на спеціально обладнаних автомобілях. Переобладнання автомобілів, за згодою Перевізника, повинен провадити вантажовідправник. За Договором переобладнання автомобілів може взяти на себе Перевізник.

За умовами п. 5.11. Правил упакування вантажів для перевезення автомобільне скло, металеві запчастини до автомобілів (бампери, двері тощо) повинні бути упаковані у багатооборотні контейнери чи деревяні ящики з ребрами жорсткості, перекладені будь-яким ущільнювачем, з відповідним маркуванням. Як вбачається із змісту представленої т.т. накладної, вид упакування зазначено «дер. рама», також у даному документі зазначається про перевезення скла у кількості двох штук, одне з яких бите, при цьому кількість місць-1 шт., та відсутня будь-яка інформація щодо перекладення скла ущільнювачами.

Згідно до п.7. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні при поданні вантажів в тарі чи упаковці і штучних вантажів дрібними відправками Замовник зобов'язаний завчасно замаркувати кожне вантажне місце відповідно до державного стандарту. У маркуванні зазначаються: а) знак одержувача - повне чи часткове найменування вантажоодержувача чи позначення, яке використовується одержувачем (при перевезеннях дрібних партій); б) номер заявки (замовлення) на перевезення вантажів; в) місце призначення - зазначається пункт (при міжміських перевезеннях); г) маса вантажної одиниці - позначається цифрами маса брутто і нетто в кілограмах. Дані, наведені в супровідних документах, мають повністю відповідати маркуванню. При поданні вантажів, які вимагають особливого поводження з ними під час вантажних операцій та зберігання, відправник зобов'язаний нанести на всіх вантажних місцях додатково спеціальне маркування написом "Верх", "Скло", "Обережно", "Не кантувати", "Боїться холоду", "Не класти плазом" тощо. Спеціальне маркування може бути вказане також особливими знаками . Відповідальність за відсутність спеціального маркування та її наслідки покладається на Замовника. У представленій т.т. накладній зазначено обережно крихке скло, іншої інформації передбаченої у п.7 правил не вказано.

Відповідно до 22.6.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні ящики зі склом встановлюють в кузові автомобіля торцями до напрямку його руху із щільним приляганням один до одного. При неповному завантаженні кузова ящики заклинюють чи розшивають так, щоб вони не зсовувались і не хиталися під час руху. Листове скло в багатооборотних ящиках можна встановлювати вздовж і поперек кузова автомобіля. Ящики слід укріплювати: зшивати їх дощечками або зв'язувати дротом через кутові захвати. При поперечному розміщенні багатооборотні ящики слід встановлювати з невеликим нахилом до кабіни автомобіля. Приймання і здача листового скла, що перевозиться автомобілем-фургоном на адресу одного вантажоодержувача або в контейнері, може здійснюватись за пломбою вантажовідправника.

Пунктом 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4правил. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини(пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. . Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт .

В акті приймання-передачі №10023887 від 27.07.2011року вказано наступне, замовник (отримувач) ТзОВ «Транс-сервіс»з однієї сторони і перевізник (в особі представника) зав. складом ОСОБА_7 з другої сторони склали акт про наступне: замовник отримав скло автомобільне відповідно до експрес накладної №10003761814, у графі вантаж отримано(повністю/частково/відмова) вказано «відмова повністю (виправленому вірити 29.07.та проставлено підпис без зазначення прізвища та посади особи ,яка здійснила виправлення), у графі стан упаковки дерев»яна рама не ушкоджена, у графі стан вантажу вказано-тріснуте ціле скло, у графі спеціальне маркування вказано «візуально видно скло», кількість пошкодженого вантажу «одне місце», перевезення здійснювалося відповідно до договору/замовлення 10003761814, в графі особливі відмітки та зауваження/доповнення вказано: «дерев»яний каркас не пошкоджений. На розбитому склі видно місце прижиму іншим вантажем. Зроблено фото вантажу», які до матеріалів справи не долучено. Як вбачається із змісту даного акту, останній містить суперечливі дані щодо факту отримання вантажу, а саме акт складений 27.07.11р. та зазначено що замовник отримав скло автомобільне згідно експрес накладної №10003761814, при цьому 29.07., тобто через два дні після складання даного акту, а відтак і після прийняття вантажу вантажоотримувачем від перевізника, у даний документ внесені виправлення про відмову повністю від отримання вантажу, міститься підпис та не вказано прізвища, посади особи, яка внесла виправлення, що свідчить, про порушення порядку розвантаження та прийняття вантажу отримувачем. Також належить зауважити і на тому, що у т.т. накладній №10003761814 , зокрема як на долученому оригіналі так і на копії вказаної накладної відсутні будь-які відмітки, щодо пошкодження вантажу чи про складання акту приймання-передачі №10023887 від 27.07.2011року, що зокрема суперечить п.15.6 Правил та спростовує факт складання вказаного акту 27.07.11р., тобто при прийнятті вантажу отримувачем .

Суду надані письмові пояснення особи, що видавала вантаж позивачу, в яких зазначено, що разом із представником вантажоотримувача було виявлено пошкодження одного скла з двох, у зв»язку з чим складено відповідний акт №100023887 від 27.07.2011року. По причині того що одне скло з двох було ушкоджене представник позивача відмовився від отримання вантажу. Однак, через декілька днів представник вантажоодержувача повернувся на склад та виявив бажання отримати вантаж. В пояснювальній записці водія позивача, який прибув для отримання вантажу до відповідача-2 зазначено, що при отриманні вантажу було виявлено два скла одне пошкоджене, яке надсилалось ПАТ «Склопласт»як зразок і друге ціле. При детальному огляді виявлено що ціле скло пошкоджене, у зв»язку з чим складено акт №100023887 від 27.07.2011року. В поясненні від 26.09.2011року експедитора відповідача-2 ОСОБА_8 зазначено, що при прийнятті вантажу від вантажовідправника «ПАТ «Склопласт»одне скло з двох було ушкоджене, у зв»язку з чим йому були надані пояснення, що ушкоджене скло було відправлено вантажовідправнику замовником (ТзОВ «Транс-Сервіс-1») для виготовлення цілого скла із збереження всіх форм та вигинів. З огляду на вказані пояснення експедитором була зроблена відповідна відмітка в вищеназваній товарно-транспортній накладній. Як вбачається із наданих пояснень, останні містять суперечливі відомості про обставини які мали місце, дані пояснення не є належними доказами, які відповідно до вимог чинного законодавства підтверджують обставини,вказані у позовній заяві, а тому не можуть служити доказами у справі та не приймаються судом до уваги.

Згідно до п.13.6 та п.13.7 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 у разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи. Як вбачається із представлених суду матеріалів справи , експертиза не проводилася, та відповідний акт не складався.

За умовами п.16 Правил перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов'язково треба пред'явити йому претензію. При перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення Перевізнику претензій мають: а) вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора Перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення; б) вантажоодержувач - у випадках недостачі, зіпсуття або ушкодження вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної із відповідними записами в ній або акта встановленої форми, якщо такий акт складався; в) вантажоодержувач - у випадку прострочення доставки вантажу; г) вантажовідправник - при незбереженні або простроченні доставки вантажу, якщо перевезення виконувалось у попутному напрямку. Претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред'являються Перевізнику, з яким укладено Договір на перевезення. Позивачем не представлено суду доказів в підтвердження направлення претензії .

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як - то: - протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; - шкідливий результат такої поведінки (збитки);- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; - вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

У підтвердження вартості пошкодженого вантажу , позивачем представлено зокрема копії видаткової накладної №1827 від 25.07.2011року на суму 2265грн, податкової накладної від 23.06.2011року №235, акту виконання робіт №1218 від 25.07.11р. на суму 1183грн, банківської виписки за 23.06.2011року, якою проведена оплата ТзОВ «Склопласт»в розмірі 3448грн.

Згідно до змісту даних документів , позивачем складено останні на виготовлення та купівлю скла MITSUBISHI RAIDER ACL(1570 х 850 х 6,76 скло лобове прозоре). Однак, в товарно-транспортній накладній №10003761814 від 25.07.2011р. зазначено про транспортування скла без його ідентифікації , в акті приймання передачі вказано, автомобільне скло, однак також не конкретизовано останнє. Відтак, за даних обставин відсутні належні докази в підтвердження, перевезення та пошкодження вантажу, а саме автомобільного скла MITSUBISHI RAIDER ACL(1570 х 850 х 6,76 скло лобове прозоре), за яке позивачем понесені витрати.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату. Зі змісту вказаної норми вбачається, що втрата, нестача і пошкодження вантажу є наслідком його незбереження під час перевезення, свідчить про неналежне виконання перевізником своїх обов'язків за договором перевезення та є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника. Під втратою вантажу слід розуміти неможливість видачі вантажу одержувачеві протягом встановленого строку у зв'язку з його фізичною загибеллю, крадіжкою або знищенням. Нестача (часткова втрата) має місце тоді, коли перевізник видає одержувачеві вантаж у меншій кількості або меншої ваги, ніж його було прийнято від відправника за єдиним транспортним документом. Псування - це хімічні або біологічні зміни вантажу, а пошкодження - це механічні зміни (поломка, руйнування), що викликають зниження цінності вантажу внаслідок зменшення ефективності використання його за призначенням.

Загальною умовою відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу є вина, наявність якої припускається. Перевізник відповідає за збереження вантажу після прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або його пошкодження сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, а саме сталися не з його вини (презумпція вини перевізника). Автомобільний перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо він не доведе, що це сталося через обставини, яким він не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок: а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача); б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться; в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі; г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні; д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми. При визначенні кількості вантажу за допомогою зважування перевізник не несе матеріальної відповідальності у випадках розходження між масою вантажу, що зазначена у товарно-транспортних документах, і фактичною масою вантажу, якщо різниця маси не перевищує: а) відповідних нормативів природних втрат маси вантажу, визначених відповідно до чинного законодавства; б) технічних норм точності вагів. При цьому, чинним законодавством передбачена поряд із презумпцією вини перевізника, також, презумпція відсутності вини перевізника. Суть презумпції відсутності вини перевізника полягає в тому, що перевізник несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини перевізника. Тобто, перевізник вважається невинним до моменту доведеності вантажовідправником чи вантажоодержувачем його вини. Презумпція відсутності вини автомобільного перевізника має місце у випадках, коли: а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача; б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок природних причин, зв'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; в) вантаж перевозився у супроводі експедитора вантажовідправника (вантажоодержувача); г) недостача вантажу не перевищує норм природних втрат.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу). Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. Враховуючи вищевикладене , представлені докази в їх сукупності, надані пояснення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не доведені, документально не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами , тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя Іванчук С.В.

Повний текст рішення оформлено 31.10.2011р.