Рішення № 19023311, 31.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.11 Справа№ 5015/5540/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельні технології ХХІ століття”, м. Трускавець

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трускавецьінвест”, м. Трускавець

Про стягнення 17 646,22 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Ярунів І.В. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Будівельні технології ХХІ століття” до ТзОВ „ Трускавецьінвест ” про стягнення 13 252,13 грн. основного боргу, 977,70 грн. пені, 103,36 грн. інфляційних збитків та 3313,03 грн. 25% штрафу та судових витрат.

Ухвалою суду від 22.09.2011 р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 12.10.2011 р. В судовому засіданні 12.10.2011 р. судом оглянуто оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.10.2011 р. розгляд справи було відкладено на 31.10.2011 р. з підстав, викладених у даній ухвалі суду.

В судовому засіданні 31.10.2011 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку із сплатою відповідачем основного боргу, просив стягнути 977,70 грн. пені, 103,36 грн. інфляційних збитків та 3313,03 грн. 25% штрафу та судових витрат.

Відповідач повторно явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 23.09.2011 р., 12.10.2011 р. не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалою суду, яка надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 31.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.01.2011 року між ТзОВ «Трускавецьінвест»(Покупець) та ТзОВ «Будівельні технології ХХІ століття»(Постачальник) було укладено Договір поставки № 21/11, згідно п.п.1.1 якого Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених за цим Договором, поставити Покупцю, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності.

На виконання умов Договору відповідачем протягом грудня 2010 р. та січня - березня 2011 року отримано від позивача товар, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, скріпленими підписами відповідача (а.с. 15а-35).

Відповідно до п. 5.4 Договору Покупцеві надається відстрочка в оплаті за поставлений товар на суму 20 000 (двадцять) тисяч гривень строком на 7 (сім) календарних днів. У Покупця настає зобов’язання на восьмий календарний день.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 13 252,13 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №25 від 30.06.2011 р., яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Таким чином станом на момент подання позову в суд заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 252,13 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Відповідно до п.7.2 Договору за порушення строку оплати, визначених п.5.4 Договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 977,70 грн., 103,36 грн. інфляційних збитків та 3313,03 грн. 25% штрафу, які просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.п.1.1 Договору поставки Постачальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених за цим Договором, поставити Покупцю товар.

На виконання умов договору Постачальник поставив Покупцю протягом грудня 2010 р. та січня - березня 2011 року товар згідно видаткових накладних (а.с.19-35) р., за який Покупець зобов’язувався провести оплату, однак зобов’язання виконав частково, заборгувавши Постачальнику 13 252,13 грн.

П. 5.4 Договору передбачено, що Покупцеві надається відстрочка в оплаті за поставлений товар на суму 20 000 (двадцять) тисяч гривень строком на 7 (сім) календарних днів. У Покупця настає зобов’язання на восьмий календарний день платіжним дорученням перерахувати через установу банку на поточний рахунок Постачальника підсумовану вартість одержаного товару по видаткових накладних Постачальника.

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія №25 від 30.06.2011 р. залишена останнім без відповіді і задоволення.

В судовому засіданні позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку із сплатою відповідачем основного боргу під час розгляду справи, а відтак провадження у справі щодо стягнення 13 252,13 грн. –основного боргу підлягає припиненню.

Крім того, відповідно до п.7.2.1 Договору позивачем нарахована пеня , що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та в межах строку позовної давності складає та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 977,70 грн.

На підставі п. 7.2.2 даного Договору, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф –25% від простроченої суми, що складає 3313,03 грн. та підлягає до стягнення.

Згідно п.7.2.3 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Нараховані позивачем інфляційні втрати за період з 01.04.2011 р. по 20.09.2011 р. в сумі 103,36 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 176,46 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул. Суховоля 61, код ЄДРПОУ 30439207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельні технології ХХІ століття” (82200, Львівська обл., м.Трускавець, Пл.В.Чорновола 1б/1, код ЄДРПОУ 31859965) –977,70 грн. пені, 103,36 грн. інфляційних збитків, 3313,03 грн. 25% штрафу, 176,46 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 13 252,13 грн. провадження по справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.11.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.