Рішення № 19023274, 17.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.11 Справа № 5015/4672/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Орищин О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів про стягнення 5617 грн. 73 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів про стягнення 5617 грн. 73 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.09.2011 р. призначив розгляд справи на 13.09.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 26.09.2011 р., 17.10.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки “Део Сенс”. Відповідно до умов даного договору, позивач зобовязувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2, транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_1 після вказаного ДТП склала 6380 грн. 23 коп. Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 6127 грн. 73 коп. На момент ДТП відповідачем була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 У звязку з цим, відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просив стягнути з відповідача 5617 грн. 73 коп. страхового відшкодування.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 13.09.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 17.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

24 грудня 2007 р. між ЗАТ “АСК “ІНГО Україна”, правонаступником якого є ПАТ “АСК “ІНГО Україна” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (поліс №23928).

Обєктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядження транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Розділом 1 договору №23928 від 24.12.2007 р. передбачено, що відшкодування з страхового випадку визначається в межах страхової суми з урахуванням франшизи при пошкодженні, повній загибелі ТЗ внаслідок страхових випадків, зокрема дорожньо-транспортної пригоди.

Договір діє з 00 год. 25.12.2007 р. по 24 год. 24.12.2008 р.

15 липня 2008 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Форд” (реєстраційний номер НОМЕР_2), порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не скористався допомогою інших осіб, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ЗАЗ-DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1

Субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3 28.07.2008 р. складено висновок спеціаліста №1888/08 експертного автотоварознавчого дослідження, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду, становить 6118 грн. 82 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду, становить 6118 грн. 82 коп.

Постановою Стрийського міськрайонного суду м. Львова від 11.08.2008 р. ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

12 серпня 2008 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з рахунку-фактури №ЛА-011987 від 24.07.2008 р., вартість ремонту автомобіля DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 6380 грн. 23 коп.

12 серпня 2008 р. позивач згідно страхового акту №1311 від 31.07.2008 р., сплатив страхове відшкодування у розмірі 6127 грн. 73 коп. (платіжне доручення №1321 від 12.08.2008 р.).

Судом також встановлено, що між ПАТ “АСК “Скарбниця” та ОСОБА_2 29.01.2008 р. було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/2525000).

За цим полісом застраховано транспортний засіб “Форд”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

Поліс діє з 29 січня 2008 р. до 28 січня 2009 р. включно.

Франшиза згідно полісу №ВВ/2525000 становить 510 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, станом на дату судового розгляду шкода в розмірі в розмірі 5617 грн. 73 коп. позивачу не відшкодована.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого ним страхового відшкодування є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 1.3. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 5617 грн. 73 коп. шкоди в порядку регресу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 511, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 1, 6, 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м. Львів, вул. Саксаганського, 5 (ідентифікаційний код 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ, вул. Воровського, 33 (ідентифікаційний код 16285602) 5617 грн. 73 коп. шкоди в порядку регресу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.