Рішення № 19022859, 25.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.11 Справа№ 5015/5219/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс Галичина», м. Івано-Франківськ,

до відповідача:Приватного підприємства «Копія», м. Миколаїв,

про: стягнення 36523,13 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. дов. від 23.09.2011 р.

відповідача:ОСОБА_2. довіреність б/н від 23.10.2011 р.

Представникам сторін розяснено їхні права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс Галичина»до Приватного підприємства «Копія»про стягнення 36523,13 грн. Ухвалою від 12.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.09.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №010/06Р на виконання разових робіт від 22.10.2010 р. не здійснив оплати у повному обсязі за виконанні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 30000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3217,77 грн. пені, 2635,79 грн. інфляційних втрат, 669,57 грн. 3% річних, 3652,30 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

В судове засідання 26.09.2011 р. представник позивача зявився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 26.09.2011 р. представник відповідача зявився, вимог ухвали суду від 12.09.2011 р. не виконав.

В судовому засіданні 26.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 25.10.2011 р.

В судове засідання 25.10.2011 р. представник позивача зявився, подав докази оплати адвокатських послуг (платіжне доручення №4473 від 12.09.2011 р. на суму 3652,30 грн.).

В судове засідання 25.10.2011 р. представник відповідача зявився, повідомив, що подав заяву про відстрочку виконання рішення суду у звязку з складним матеріальним становищем.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір №010/06Р на виконання разових робіт від 22.10.2010 р. (надалі Договір). За умовами цього договору, підрядник (позивач у справі) зобовязується виконати для замовника реконструкцію системи вентиляції господарсько корпусу Миколаївської комунальної центральної районної лікарні, а замовник (відповідач у справі) зобовязується прийняти виконанні роботи та оплатити їх на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору термін виконання робіт з 25.10.2010 р. по 31.12.2010 р.

Згідно п. 2.1. Договору загальна вартість робіт за Договором становить 45934,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 7656,00 грн.

01.12.2010 р. між сторонами у справі підписано та скріплено печатками Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. на суму 45934,00 грн. та довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2010 р. Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за виконанні підрядником роботи проводиться на підставі Актів виконаних робіт.

Згідно п. 4.1. Договору замовник зобовязується оплатити підряднику вартість виконаних робіт не пізніше 9 днів після підписання Акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору відповідачем частково оплачено заборгованість в розмірі 15934,00 грн., що не заперечується позивачем.

25.10.2011 р. представник відповідача повідомив, що через канцелярію суду подав заяву про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців та розстрочити його на термін в один рік, у звязку з складним матеріальним становищем.

15.07.2011 р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатської юридичної допомоги.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання адвокатської юридичної допомоги, замовник (позивач у справі) зобовязується оплатити виконавцю (адвокату) грошові кошти в розмірі 10% від суми заборгованості по справі - 3652,30 грн.

В судовому засіданні 25.10.2011 р. представник позивача подав докази оплати адвокатських послуг (платіжне доручення №4473 від 12.09.2011 р. на суму 3652,30 грн.).

Станом на день розгляду справи судом, відповідач основну суму боргу в розмірі 30000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 4.1. Договору замовник зобовязується оплатити підряднику вартість виконаних робіт не пізніше 9 днів після підписання Акту виконаних робіт.

Як встановлено в ході судового засідання, відповідач основну суму боргу в розмірі 30000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3217,77 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 2635,79 грн. інфляційних втрат, 669,57 грн. 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В п. 6 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, постановляючи рішення, відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як зазначено у п.п. 1.1 п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

У п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Як вбачається із заяви відповідача, він обґрунтовує неможливість виконання судового рішення важким фінансовим становищем та відсутністю грошових коштів.

Проте, вказані обставини та представлений заявником Договір кредиту №600/02.2-09/194 від 25.12.2007 р. не є такими, що відповідають визначеним в ст.121 ГПК України обставинам при яких надається відстрочка виконання рішення. Заявником не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Останнім також не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.

Фактично обставини, на які заявник (відповідач) посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у звязку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З аналізу наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення слід відмовити.

Відповідно до п. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3652,30 грн. витрат понесених на послуги адвоката є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Копія» (адреса: пл. Незалежності, Б.4, м. Миколаїв, Миколаївський район, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 22362353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс Галичина»(адреса: вул. Краківського, 1, м. Івано-Франківськ, 76019; ідентифікаційний код 33163059) 30000,00 грн. заборгованості, 2635,79 грн. інфляційних втрат, 669,57 грн. 3% річних, 3217,77 грн. пені, 3652,30 грн. витрат понесених на послуги адвоката, 365,30 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

4.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.