Рішення № 19022842, 20.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа № 5015/4810/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Патриаком», м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал Плюс», м. Львів,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл», м. Київ,

про стягнення 11860 грн. 56 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: ОСОБА_2. представник (довіреність в матеріалах справи),

Від третьої особи: не з'явився.

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді та секретаря судового засідання. Заяв та клопотань про відвід судді та секретаря судового засідання - не заявлено та не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Патриаком»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал Плюс»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл»про стягнення 11860 грн. 56 коп. та стягнення судових витрат.

Вищий господарський суд Постановою від 02.08.2011 року направив справу 5015/4810/11 на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою від 23.08.2011 року прийнято справу №5015/4810/11, призначено її до розгляду на 20.09.2011 року та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл», м. Київ.

Судове засідання 20.09.2011 року відкладено на 06.10.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

06.10.2011 року судове засідання відкладено на 20.10.2011 року з підстав, викладених в ухвалі суду по справі.

В судове засідання 20.10.2011 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 6036/11) та доповненнях до відзиву (вх. № 6672/11).

Представник третьої особи на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Патриаком»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33880611, знаходиться за адресою: 79039, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 60, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 062119, Довідкою Головного управління статистики у Львівській області № АА 297895 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал Плюс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33805356, знаходиться за адресою: 79020, Львівська область, м. Львів, вул. Петра Панча, буд. 5, кв. 25, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 698292 (докази в матеріалах справи).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32851616, знаходиться за адресою: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2А, к. 43 (докази в матеріалах справи).

05.01.2011 року ТзОВ «Патриаком»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «БК «Інстал Плюс»про стягнення з ТзОВ «БК «Інстал Плюс»на користь ТзОВ «Патриаком»11860 грн. 56 коп. шкоди, завданої пошкодженням майна.

Ухвалою від 10.01.2011 року порушено провадження у справі № 5015/33/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Патриаком»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал Плюс»про стягнення 11860 грн. 56 коп. та стягнення судових витрат. Розгляд справи призначено на 08.02.2011 року.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.03.2011 року у справі № 5015/33/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Патриаком»задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТзОВ «БК «Інстал Плюс»на користь ТзОВ «Патриаком»11860 грн. 56 коп. та судові витрати по справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 року рішення господарського суду Львівської області від 23.03.2011 року у справі № 5015/33/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «БК «Інстал Плюс»без задоволення.

Вищий господарський суд Постановою від 02.08.2011 року направив справу 5015/33/11 на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Козак І.Б.) від 23.08.2011 року прийнято справу №5015/4810/11 та призначено її до розгляду на 20.09.2011 року.

Відповідно до статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У відповідності до вказівок, які містяться в Постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл», м. Київ.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 12.10.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал Плюс»при виконанні земляних робіт пошкоджено високовольтний кабель 6 кВ Л-2-ТП 957, що належить ТзОВ «Патриаком»на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2006 року (докази в матеріалах справи).

11.10.2010 року між Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл»укладено договір на реконструкцію вул. Липинського (від проспекту Чорновола до вул. Б. Хмельницького) № 35, предметом якого є здійснення ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл»власними силами і засобами в строки з 01.12.2010 по 30.12.2010 року у відповідності до вимог Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, будівельних норм і правил виконати реконструкцію вул. Липинського (від проспекту Чорновола до вул. Б. Хмельницького).

Згідно умов договору підряду від 14.10.2010 року № 10/14 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інстал Плюс»зобовязалось виконати роботи по прокладанню інженерних мереж водопроводу та каналізації по вул. Липинського (від проспекту Чорновола до вул. Б. Хмельницького), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл»прийняти і оплатити зазначені роботи на умовах вказаного договору.

Актом від 12.10.2010 року, складеним директором з розвитку ТзОВ «Патриаком», головним інженером ТзОВ «БК «Інстал Плюс»та виконробом ТзОВ «БК «Інстал Плюс»засвідчено, що при виконанні будівельних робіт (риття траншеї) в районі вул. Липинського, 44 у місті Львів пошкоджено високовольтний кабель 6 кВ (Л-2-ТП957), який належить ТзОВ «Патриаком». Зазначений акт засвідчує лише факт пошкодження високовольтного кабелю Л-2-ТП-957, але не підтверджує того, що вказане пошкодження виникло саме з вини відповідача.

Таким чином, позивачем у справі не доведено причинно-наслідкового звязку між збитками від пошкодження високовольтного кабелю 6 кВ (Л-2-ТП957) та діями відповідача.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки субєкту, права чи законні інтереси якого порушено.

Згідно статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобовязання другою стороною.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статей 440 та 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина, або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок, та є вина зазначеної особи. У випадку, коли заподіяння шкоди є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,- незалежно від наявності вини.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно з приписами статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, внаслідок завдання шкоди його майну, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, з чого вбачається, що до складу збитків, які відшкодовуються у деліктних зобовязаннях, включається виключно вартість втраченого майна.

З приписів вищезазначених статей вбачається, що для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду.

У відповідності до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у звязку з виконанням трудових обовязків. Отже, підставою покладення обовязку відшкодування шкоди на відповідача мали б бути факти встановлення особи, що здійснювала руйнацію кабельної лінії 6 кВ, підтверджені документально.

Окрім вищенаведеного, суд зазначає, що Актом від 12.10.2010 року встановлено факт пошкодження кабельної лінії 6 кВ Л-2-ТП957, але не доведено вини відповідача в пошкодженні високовольтного кабелю, внаслідок чого заподіяно шкоду позивачеві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно вимог статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов не є документально та нормативно обґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 20, 21, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44-49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Суддя Козак І.Б.

20.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення складена, оформлена і підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.