Рішення № 19022512, 23.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2011 р. Справа № 8/105-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія», ідентифікаційний код: 20036721, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2,

до: комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області, ідентифікаційний код: 05447970, місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, 204,

про: компенсацію страхового відшкодування,

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреностей від 01.09.2010 року за №19 та від 12.05.2011 року за №17, а також ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 01.06.2010 року за №9;

від відповідача: ОСОБА_3, який діє на підставі довіреностей від 03.09.2010 року та від 13.05.2011 року за №5, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія»(далі по тексту: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області (далі по тексту: Відповідач) про компенсацію страхового відшкодування у сумі 18307,08 грн. (вісімнадцять тисяч триста сім гривень 08 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, в порушення вимог ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», не сплатив в порядку регресу страхове відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини водія транспортного засобу «ГАЗ», належного Відповідачу.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, що постановою Яготинського районного суду Київської області від 11.12.2007 року у справі №3-3143/07 винними у дорожньо-транспортній пригоді визнано обох водіїв, тому розмір відшкодування має розраховуватися відповідно до ступеню вини кожного з них, а також те, що Позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 18783,88 грн. на підставі висновку автотоварознавчого дослідження від 24.12.2007 року за №2349, яке не є експертним висновком і на думку Відповідача зазначена у висновку вартість матеріальної шкоди є завищеною.

Відповідно до ухвали суду від 14.09.2010 року порушено провадження у справі №8/105-10 та призначено її розгляд на 23.09.2010 року.

23.09.2010 року в судове засідання зявився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 14.09.2010 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. В судове засідання зявився представник Відповідача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 14.09.2010 року, дав пояснення, проти позову заперечував та в його задоволенні просив відмовити. Представник Відповідача у судовому засіданні подав клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки на думку Відповідача, визначений висновком автотоварознавчого дослідження розмір матеріальної шкоди викликає сумнів та є завищеним. Також у судовому засіданні представник Відповідача подав клопотання про витребування у Яготинського районного суду Київської області матеріалів адміністративної справи від 11.12.2007 року за №3-3143/07. Ухвалою суду від 23.09.2011 року клопотання Відповідача про витребування у Яготинського районного суду Київської області матеріалів адміністративної справи від 11.12.2007 року за №3-3143/07 задоволено, витребувано у Яготинського районного суду Київської області матеріали адміністративної справи від 11.12.2007 року за №3-3143/07 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розгляд справи відкладено на 04.10.2010 року. Ухвалою суду від 04.10.2010 року відмовлено Відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки висновок автотоварознавчого дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу від 24.12.2007 року за №2349 складено експертом-автотоварознавцем Хало С.В. Експертної компанії «ДЕКРА ЕКСПЕРТ», яка має сертифікат субєкта оціночної діяльності.

04.10.2010 року в судове засідання зявився представник Відповідача, який подав клопотання від 04.10.2010 року б/№ про призначення судової автотехнічної експертизи. Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що оскільки винними у вчиненні адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а розмір відшкодування шкоди не визначений у відповідних частках, то необхідно призначити автотехнічну експертизу. Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 04.10.2010 року розгляд справи відкладено на 13.10.2010 року.

07.10.2010 року від Яготинського районного суду Київської області надійшли матеріали адміністративної справи від 11.12.2007 року за №3-3143/07.

13.10.2010 року в судове засідання зявився представник Позивача, який дав пояснення, позов підтримав та просив його задовольнити. Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2010 року задоволено клопотання Відповідача від 04.10.2010 року б/№, призначено у справі №8/105-10 судову автотехнічну експертизу, в звязку з чим провадження у справі було зупинено. Представник Позивача проти призначення судової автотехнічної експертизи не заперечував.

26.10.2010 року матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової автотехнічної експертизи.

27.07.2011 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №8/105-10 разом з супровідним листом від 12.07.2011 року за №10012/10-18. В супровідному листі зазначено, що судова автотехнічна експертиза у справі №8/105-10 виконана, проте станом на 12.07.2011 року оплата вартості виконання експертизи на адресу інституту не надійшла. Вартість проведення дослідження складає 2577,60 грн. (дві тисячі пятсот сімдесят сім гривень 60 коп.). Також в супровідному листі зазначено, що висновок судової автотехнічної експертизи буде направлений на адресу суду після надходження коштів на адресу інституту. В звязку з цим, беручи до уваги, що ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2010 року витрати, пов'язані з проведенням експертизи були покладені на Відповідача, ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2011 року було зобовязано Відповідача у триденний термін сплатити вартість проведеної експертизи та надати суду докази сплати.

Також ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2011 року було поновлено провадження у справі №8/105-10, призначено розгляд справи на 16.08.2011 року.

05.08.2011 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду Київської області надійшов висновок судової автотехнічної експертизи від 12.07.2011 року за №10012/10-18 у справі №8/105-10.

08.08.2011 року від Відповідача через канцелярію суду надійшов супровідний лист від 05.08.2011 року за №204 з доказом оплати вартості проведеної судової експертизи завіреною копією платіжного доручення від 03.08.2011 року за №507.

16.08.2011 року від Відповідача через канцелярію суду надійшла заява від 15.08.2011 року б/№, відповідно до якої Відповідач просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Незалежна Страхова Компанія»на користь комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області 2577,60 грн. витрат за проведення судової автотехнічної експертизи.

16.08.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. В судове засідання зявився представник Відповідача, проти позову заперечував та в його задоволенні просив відмовити. У судовому засіданні представник Позивача надав копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витяг з статуту, відповідно до яких 06.04.2011 року було здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи у звязку зі зміною найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ». В звязку з цим суд дійшов висновку про необхідність враховувати дані зміни при подальшому розгляді справи. У судовому засіданні 16.08.2011 року було оголошено перерву до 23.08.2011 року.

23.08.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. В судове засідання зявився представник Відповідача, проти позову заперечував та в його задоволенні просив відмовити. У звязку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 23.08.2011 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем і Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2006 року між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством СК «Правекс-Страхування»(яке 26.11.2008 року змінило назву на Відкрите акціонерне товариство «Незалежна Страхова Компанія», а 06.04.2011 року на Публічне акціонерне товариство «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ») був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу серії ТЗМ за №624613, згідно з сертифікатом до якого, обєктом страхування став автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», державний номер НОМЕР_1 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Цивільний кодекс України у ст. 979 встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. При цьому, страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»), а страховою виплатою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

17.11.2007 року в м. Яготині по вул. Незалежності сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер АІ 6854 АС, яким керував працівник комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області, - ОСОБА_5, та автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, яким він і керував.

Згідно з постановою Яготинського районного суду Київської області від 11.12.2007 року у справі №3-3143/07, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п.п. 10.1, 31.3 Правил дорожнього руху України. Цією ж постановою ОСОБА_4 також визнано винним у скоєнні цієї дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п.п. 14.2, 14.6 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок зіткнення автомобілю «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1, заподіяно шкоду на загальну суму 18783,88 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 88 коп.), що підтверджується Висновком автотоварознавчого дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу від 24.12.2007 року за №2349.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. При цьому конкретні умови страхування визначаються при укладенні сторонами договору страхування.

Договором, укладеним між Позивачем та ОСОБА_4, дорожньо-транспортна пригода відноситься до переліку страхових випадків.

Обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди викладено у довідці Ф-2 ВДАІ з обслуговування Яготинського району при УДАІ ГУ від 25.12.2007 року.

Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 17.11.2007 року за участю автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер АІ 6854 АС, яким в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував працівник комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області, - ОСОБА_5, що належить Відповідачу, та застрахованого відкритим акціонерним товариством СК «Правекс-Страхування»автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, яким він і керував в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, настав страховий випадок.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно Договору від 21.11.2006 року, сума страхового відшкодування визначається виходячи із вартості відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу, і підлягає виплаті страхувальнику з врахуванням франшизи.

На виконання зазначеного Закону та згідно з Договором від 21.11.2006 року, відкрите акціонерне товариство СК «Правекс-Страхування»платіжними дорученнями від 31.01.2008 року №668 та №669 провело виплату страхового відшкодування у звязку зі страховим випадком у сумі 17957,08 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 08 коп.), крім того відкрите акціонерне товариство СК «Правекс-Страхування»платіжним дорученням від 30.01.2008 року за №595, здійснило оплату проведеного автотоварознавчого дослідження у сумі 350,00 грн. (триста п'ятдесят гривень 00 коп.), що разом становить 18307,08 (вісімнадцять тисяч триста сім гривень 08 коп.).

Цивільний кодекс України у ст. 1191 встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільний кодекс України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно довідки Ф-2 ВДАІ з обслуговування Яготинського району при УДАІ ГУ від 25.12.2007 року, автомобіль «ГАЗ 3307», реєстраційний номер АІ 6854 АС, належить комунальному підприємству Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області.

Крім того, Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 1188 передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, відповідно до приписів ст.ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України ст. 27 Закону України «Про страхування», Позивач після виплати страхового відшкодування набув права вимоги у порядку регресу за заподіяну Литвиненко Іваном Миколайовичем шкоду.

З врахуванням того, що ОСОБА_5 працював водієм Відповідача та керував джерелом підвищеної небезпеки у вигляді транспортного засобу «ГАЗ 3307», реєстраційний номер АІ 6854 АС, який належить Відповідачу, то останній несе відповідальність в порядку регресу за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищезазначену обставину, а також приписи ст.ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6-8 Господарського процесуального кодексу України, Позивач звернувся до Відповідача із претензією від 24.04.2008 року за №34340 про виплату витрат на страхове відшкодування у сумі 18307,08 грн. (вісімнадцять тисяч триста сім гривень 08 коп.). Дану претензію Відповідач не визнав повністю, посилаючись на те, що Позивачем не надано акту незалежної автотоварознавчої експертизи, договору страхування та належних доказів, що підтверджують виплату страхового відшкодування, про що повідомив Позивача відповіддю на претензію від 30.05.2008 року за №112. Позивач з супровідним листом від 06.06.2008 року за №47090 направив Відповідачу копію Договору від 21.11.2006 року з сертифікатом до нього та копію висновку автотоварознавчого дослідження від 24.12.2007 року за №2349. Одночасно Позивач повідомив, що докази, які підтверджують виплату страхового відшкодування були направлені Відповідачу з листом-претензією від 24.04.2008 року за №34340. Цим же листом Позивач попередив Відповідача, що у разі несплати суми витрат на сплату страхового відшкодування, Позивач буде змушений звернутися до суду. Проте відповіді на вищезазначений лист Позивач не отримав, що зумовило звернення останнього до господарського суду Київської області за захистом своїх майнових інтересів.

Судом під час розгляду справи з метою обєктивного та всебічного розгляду справи і встановлення істини у справі 13.10.2010 року призначалась судова автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи ставились такі питання: 1) «Чи мали водії технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для руху?», 2) «Чи відповідали дії водіїв технічним вимогам Правил дорожнього руху?», 3) Якою була швидкість транспортних засобів в умовах даної дорожньої обстановки?»4) Яка найменша безпечна дистанція між транспортними засобами в умовах даної дорожньої обстановки?»5) Яка відстань необхідна для безпечного обгону транспортного засобу в умовах даної дорожньої обстановки?».

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.07.2011 року за №10012/10-18 при відповіді на поставлені ухвалою суду від 13.10.2010 року у даній справі запитання експерти зазначають: по першому питанню, а саме: - чи мали водії технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для руху, дане питання стосовно водія автомобіля Деу ОСОБА_4 вирішено в альтернативній формі, за умови якщо на автомобілі ГАЗ не включений показчик повороту, і в момент виникнення небезпеки для водія автомобіля Деу він знаходився на відстані меншій ніж 27 метрів, то в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем ГАЗ застосуванням екстреного гальмування автомобіля Деу. Якщо в момент виникнення небезпеки для водія Деу, він знаходився на відстані більшій ніж 40 метрів, то в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ГАЗ застосуванням екстреного гальмування автомобіля Деу. Якщо на автомобілі ГАЗ був ввімкнутий показчик повороту, то технічна можливість уникнути зіткнення з боку водія автомобіля Деу ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці забезпечувалась виконанням ним вимог п. 14.2 б) Правил дорожнього руху України (початок обгону). Можливість уникнути зіткнення з боку водія ГАЗ ОСОБА_5 забезпечувалась дотриманням вимог п. 9.2 (подання сигналів світловими показчиками повороту відповідного напрямку) та п. 10.1 (початок руху та зміна напрямку руху) Правил дорожнього руху України. По другому запитанню, а саме: - чи відповідали дії водіїв технічним вимогам Правил дорожнього руху України, в даній дорожній обстановці, якщо на автомобілі ГАЗ не був включений показчик повороту, дії водія автомобіля ГАЗ ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п. 9.2 б) та 10.1 Правил дорожнього руху України, а дії водія автомобіля Деу ОСОБА_4 за умови, якщо показчик повороту на автомобілі ГАЗ не був ввімкнений, оцінити в категоричній формі неможливо, оскільки питання про технічну можливість уникнути зіткнення з боку водія автомобіля Деу ОСОБА_4 вирішене в альтернативній формі. Якщо ж на автомобілі ГАЗ був включений показчик повороту, то дії водія автомобіля ГАЗ ОСОБА_5 відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, а дії водія автомобіля Деу ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці не відповідали вимогам п. 14.2 б) Правил дорожнього руху України. По третьому запитанню, а саме: - визначити швидкість транспортних засобів в умовах даної дорожньої обстановки не вбачається за можливе, оскільки швидкість руху транспортних засобів перед моментом зіткнення може бути визначена лише на основі зафіксованих на місці скоєння даної пригоди слідів гальмування та механічних пошкоджень, отриманих ними після зіткнення. По четвертому запитанню, а саме: - мінімальна величина безпечної дистанції між автомобілями ГАЗ та Деу, з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці повинна була складати не менше ніж 23-42 метри. По п'ятому запитанню, а саме: - яка відстань необхідна для безпечного обгону транспортного засобу в умовах даної дорожньої обстановки не є можливим, оскільки в наданих на дослідження матеріалах відсутня інформація стосовно поперечного розташування автомобілів ГАЗ та Деу відносно елементів проїзної частини, в момент їх попутного руху по одній смузі.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку і водій автомобіля «ГАЗ 3307»ОСОБА_5, і водій автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO»ОСОБА_4 порушили Правила дорожнього руху України і має місце вина обох водіїв у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується Постановою Яготинського районного суду Київської області від 11.12.2007 року у справі №3-3143/07 та висновком судової автотехнічної експертизи від 12.07.2011 року за №10012/10-18, а вина водія автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO»ОСОБА_4 визнається самим Позивачем, оскільки при виплаті страхового відшкодування до страхувальника було застосовано підвищений розмір франшизи у звязку з наявністю вини страхувальника у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини), розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення витрат на страхове відшкодування у сумі 18307,08 грн. (вісімнадцять тисяч триста сім гривень 08 коп.) підлягають задоволенню частково у сумі 9153,54 грн. (дев'ять тисяч сто п'ятдесят три гривні 54 коп.), яка співрозмірна ступеню вини працівника Відповідача у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 183,07 грн. (сто вісімдесят три гривні 07 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Водночас суд звертає увагу на те, що Відповідачем була сплачена вартість проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 2577,60 грн. (дві тисячі пятсот сімдесят сім тисяч гривень 60 коп.).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку з тим, що позов задоволено частково, господарські витрати, понесені сторонами у звязку з розглядом справи підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог з Відповідача витрати Позивача на сплату державного мита у сумі 91,53 грн. (девяносто одна гривня 53 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.), а з Позивача витрати Відповідача на оплату судової автотехнічної експертизи у сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов публічного акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»до комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області про стягнення витрат на страхове відшкодування у сумі 18307,08 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області, ідентифікаційний код: 05447970, місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, 204, на користь публічного акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ідентифікаційний код: 20036721, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, витрати на страхове відшкодування у сумі 9153,54 грн. (дев'ять тисяч сто п'ятдесят три гривні 54 коп.), державне мито у сумі 91,53 грн. (девяносто одна гривня 53 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.).

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «НЕЗАЛЕЖНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ідентифікаційний код: 20036721, місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, на користь комунального підприємства Яготинська житлово-експлуатаційна контора Київської області, ідентифікаційний код: 05447970, місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Шевченка, 204, витрати на оплату судової автотехнічної експертизи у сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.).

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 23.08.2011 року