Рішення № 19022432, 25.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 12/185-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомБориспільської міської ради Київської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про спонукання до вчинення дій

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність №14-20-5304 від 24.11.2010 року);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність від 07.10.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради Київської області (далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про спонукання до вчинення дій.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач пояснив, що 13 квітня 2005 року між сторонами був укладений договір оренди землі (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався передати відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,069 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (далі земельна ділянка), а відповідач зобовязувався прийняти її, вчасно сплачувати орендну плату та виконувати інші умови договору.

У звязку із внесенням змін до Закону України «Про плату за землю»та набранням законної сили Податковим кодексом України, позивач звернувся до відповідача з листами, повідомляв про необхідність внесення змін до договору та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідач звернення позивача залишив без відповіді.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача витрати надходжень бюджету за оренду в розмірі 3364,26 грн. та викласти п. 6 договору в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 7 (семи) відсотків від нормативної грошової оцінки земель, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області».

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2011 року, справу призначено до розгляду 11.10.2011 року.

11 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 25.10.2011 року.

06 жовтня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

25 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

13 квітня 2005 року між Бориспільською міською радою Київської області (далі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір оренди землі (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався передати відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,069 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (далі земельна ділянка), а відповідач зобовязувався прийняти її, вчасно сплачувати орендну плату та виконувати інші умови договору.

14 вересня 2006 року позивач передав відповідачу земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, долученим до матеріалів справи.

П. 6 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

16 липня 2007 року сторонами був укладений договір про внесення змін до договору оренди землі від 13 квітня 2005 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, за реєстром №1325 (далі договір про внесення змін), згідно з умовами якого п. 6 договору був викладений у наступній редакції: «Оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки, відповідно до рішення Бориспільської міської ради V скликання Київської області від 29 червня 2006 року №24-ІІІ-V «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Бориспіль»та Витягу з рішення Бориспільської міської ради V скликання Київської області від 25 січня 2007 року за №1043-10-V «Про зміну відсотків орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

У звязку із внесенням змін до Закону України «Про плату за землю»та набранням законної сили Податковим кодексом України, позивач звернувся до відповідача з листами, повідомляв про необхідність внесення змін до договору та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідач звернення позивача залишив без відповіді.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача витрати надходжень бюджету за оренду у розмірі 3364,26 грн. та викласти п. 6 договору в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 7 (семи) відсотків від нормативної грошової оцінки земель, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області».

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України).

Ст. 1 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Ч. 1 ст. 30 цього Закону встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України).

П. 9 договору про внесення змін передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на один рік у разі:

·зміни умов господарювання, передбачених договором;

·зміни розміру процентної ставки орендної плати на відповідну категорію земель за цільовим призначенням;

·зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

·зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

·погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

·в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2).

Відповідно до п. 288.3., об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4., розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

П. 288.5. закріплено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як вбачається з Витягу з рішення Бориспільської міської ради V скликання Київської області №4102-35-V від 12.06.2008 року «Про зміну відсотків орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в договорах оренди землі, укладених до 06 березня 2006 року»Бориспільська міська рада вирішила в п. 6 договору про оренду землі від 13.04.2005 року цифру 5 змінити на цифру 7.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 188 цього Кодексу, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З метою приведення умов договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства, позивач звертався до відповідача з листами №12-31-4201 від 24.06.2008 року, №12-31-8286 від 24.11.2008 року, №12-31-382 від 23.09.2009 року, №12-31-4280 від 22.09.2010 року, №12-31-4446 від 08.09.2011 року, проте відповіді від відповідача не отримував.

Ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про внесення змін до пункту 6 договору та викладення його в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 7 (семи) відсотків від нормативної грошової оцінки земель, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області»є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати надходжень бюджету за оренду в розмірі 3364,26 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат надходжень бюджету за оренду у розмірі 3364,26 грн. є передчасною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 6 ст. 283, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 792, ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 759, ч. 3 ст. 762, ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 13, ч. ч. 1, 2 ст. 21, ч. 1 ст. 15, ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ч. ч. 2, 3 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Бориспільської міської ради Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання до вчинення дій задовольнити частково.

Внести зміни до пункту 6 договору оренди землі від 13.04.2005 року, укладеного між Бориспільською міською радою Київської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та викласти пункт 6 договору оренди землі від 13.04.2005 року в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 7 (семи) відсотків від нормативної грошової оцінки земель, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області».

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Бориспільської міської ради Київської області (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код 04054903) 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 31.10.2011 року.