Рішення № 19022254, 22.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2011 р. Справа № 6/020-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” до Комунального підприємства “Васильківський комбінат комунальних послуг” про зобовязання виконання умов договору,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 11 січня 2010 року);

ОСОБА_2 (довіреність від 18 січня 2011 року);

відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 01/11 від 04 січня 2011 року).

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” (далі - позивач) звернулося з позовом до господарського суду Київської області до Комунального підприємства “Васильківський комбінат комунальних послуг” (далі відповідач) про зобовязання виконання умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року щодо неналежного надання послуг, у звязку з цим, позивач просить суд зобовязати відповідача - Комунальне підприємство “Васильківський комбінат комунальних послуг” належним чином виконувати договірні зобовязання відповідно до укладеного з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” договору № 5/146 від 01 грудня 2009 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків), шляхом безперервного надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) на обєкті позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 лютого 2011 року порушено провадження у справі № 6/020-11 та призначено її до розгляду на 01 березня 2011 року.

01 березня 2011 року позивачем подані письмові пояснення обґрунтування позовних вимог та уточнення позовної заяви від 28 лютого 2011 року № 54, в яких він посилається на те, що 01 вересня 2010 року відповідач відключив обєкт позивача від водопостачання та водовідведення без погодження та попередження. Відповідно до цих уточнень позивач просить суд зобовязати відповідача - Комунальне підприємство “Васильківський комбінат комунальних послуг” відновити водопостачання та водовідведення на обєкті позивача та належним чином виконувати договірні зобовязання відповідно до укладеного з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” договору № 5/146 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків), шляхом безперервного надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) на обєкті позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, позивачем подано клопотання про зміну предмету позову, в якому він просить зобовязати відповідача - Комунальне підприємство “Васильківський комбінат комунальних послуг” відновити водопостачання обєктів позивача в межах договору № 5/146 від 01 грудня 2009 року.

Дослідивши подану заяву, господарський суд дійшов до висновку, що дана заява була подана позивачем до початку розгляду господарським судом справи по суті, право на подання якої закріплено ст. 22 ГПК України, а тому подана вона приймається судом до розгляду.

Крім того, суд відзначає, що ця заява, була зачитана відповідачу в судовому засіданні.

При цьому, відповідач не заявляв жодних заяв чи клопотань з приводу поданої позивачем заяви про зміну предмету позову.

Відтак, процесуальні права відповідача стосовно надання пояснень чи заперечень щодо поданої заяви були дотримані та не порушені відповідно до норм ГПК України.

Відповідачем подано відзив № 199 від 28 лютого 2011 року, в якому він, вказуючи на відсутність у відповідача проектної документації узгодженої згідно нормам проектування, виданих технічних умов та акта введення в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів належних технічних умов на проектування, просить відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі. Крім того, відповідач посилається на розірвання договору № 5/146 від 01 грудня 2009 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) шляхом направлення позивачу листа від 24 листопада 2010 року № 966.

У звязку з неявкою в судові засідання 01 березня 2011 року, 22 березня 2011 року та 05 квітня 2011 року представника відповідача, неподанням ним витребуваних документів та необхідністю витребування нових документів, суд виносив ухвали про відкладення розгляду справи.

05 квітня 2011 року представниками сторін було подане клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 22 квітня 2011 року представник позивача позовні вимоги з урахуванням письмових уточнень підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у них.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у своєму відзиві № 199 від 28 лютого 2011 року.

22 квітня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01 грудня 2009 року між Комунальним підприємством “Васильківський комбінат комунальних послуг” (виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” (споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) (далі - договір).

Відповідно до умов якого (п. 1.1.) виконавець зобовязується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.2. договору визначено, що тарифи на послуги становлять:

-з централізованого постачання холодної води 4,71 грн/куб. метр;

-з водовідведення 2,03 грн/куб. метр.

Сторонами визначено (п. 3.1., 3.4. договору) споживач має право на отримання вчасно та відповідної якості послуг згідно із з законодавством та умовами договору. Виконавець зобовязаний забезпечувати вчасне та відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Даний договір набирає юридичної сили з моменту підписання сторонами, а саме, з 01 грудня 2009 року та діє до 31 грудня 2009 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однієї із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 8.1. договору). Вивчивши положення даного договору, суд дійшов висновку, що він має ознаки договору про надання послуг (Гл. 63 ЦКУкраїни).

З поданого позивачем додатку Нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення до договору № 5/146 від 01 грудня 2009 року вбачається, що відповідач зобовязаний надавати послуги з водопостачання та водовідведення Товариству з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться приміщення, яке орендує Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” на підставі цивільно-правової угоди, укладеної з власником цього майна - ФОП ОСОБА_4

У письмових поясненнях та уточненнях позовної заяви позивач, вказуючи на порушення відповідачем умов договору № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року щодо відключення від водопостачання та водовідведення обєктів позивача, надав суду акт від 01 вересня 2010 року, яким встановлено відсутність водопостачання та водовідведення обєкта позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Даний акт складений комісією у складі виконуючого обовязки директора СПЗ № 2 ТОВ “Арсенал-Центр” у м. Василькові Стільчук Л.Ф., завідуючим складу Шестак М.А., інженером-енергетиком Ковміром В.І. та майстром цеху Очеретяним Т.П.

В подальшому, позивач повторно звернувся до відповідача по телефону з проханням зявитися на обєкт для встановлення факту неналежного надання послуг, яке залишилось останнім без задоволення.

Так, за наслідками незявлення відповідача на обєкт позивача для встановлення факту неналежного надання останньому послуг, 15 листопада 2010 року комісією у складі виконуючого обовязки директора СПЗ № 2 ТОВ “Арсенал-Центр” у м. Василькові Стільчук Л.Ф., завідуючим складу Шестак М.А., інженером-енергетиком Ковміром В.І. та майстром цеху Очеретяним Т.П. повторно складено акт про відсутність частини водопровідної труби з магістралі водопостачання м. Васильків, яке веде на обєкт позивача.

Згідно з п. 6.1. договору у разі неналежного надання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного звязку чи у письмовій формі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у відповідності до положень п. 6.1. договору повідомляв відповідача про невиконання останнім послуг передбачених умовами договору № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач припинив виконання умови договору щодо надання позивачу послуг передбачених умовами договору № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року, що підтверджується складеними позивачем актами та поясненнями відповідача в судових засіданнях.

Водночас, відповідач, заперечуючи щодо заявленої позовної заяви, вказав у відзиві на факт розірвання договору № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року.

На доказ того, що договір є розірваний, відповідач надав лист № 966 від 24 листопада 2010 року, яким, на його думку, було повідомлено позивача про розірвання договору.

Так, п. 8.1. договору передбачено, що даний договір набирає юридичної сили з моменту підписання сторонами, а саме, з 01 грудня 2009 року та діє до 31 грудня 2009 року. Крім того, сторони домовилися, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однієї із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Враховуючи обставину зазначену в частині першій п. 8.1. договору та застосовуючи в комплексі частину другу згаданого пункту договору суд вважає за неможливе їх одночасного застосування у такому формулюванні, оскільки договір укладений лише на один місяць, а тому суд дійшов висновку, що сторони мають на меті, що договір вважається щомісячно продовженим, якщо однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

При цьому, суд вбачає за необхідне звернути увагу сторін на п.п. 9.1. 9.4. договору. Так, зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі, коли не досягнуто такої згоди спір розвязується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі, коли: відпала потреба у наданні послуг або споживач заключає договір з іншим виконавцем. Дострокове припинення договору може мати місце за письмовою угодою сторін, або за рішенням суду у звязку з неодноразовим (чи грубим) порушенням стороною умов цього договору. Договір може бути розірвано достроково у разі переходу права власності (користування) на приміщення до іншої особи.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦК України).

Проте, відповідачем не надано суду доказів відправлення чи вручення позивачу даного листа, як то передбачено умовами договору. Водночас, відповідач послався на вхідний номер на листі: «№ 218 24.11.2010г.”, як на доказ отримання позивачем даного листа.

Разом з тим, в судовому засіданні судом було оглянуто оригінал журналу вхідної кореспонденції позивача та встановлено відсутність листа № 966 від 24 листопада 2010 року за вх. № 218 від 24 листопада 2010 року у журналі позивача.

Крім того, суд відзначає, що штемпель з № 218 від 24.11.2010 року проставлений без підпису особи, що не дає змоги дійсно встановити отримувача цього листа.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено права та обовязки виконавця, якою визначено, що виконавець зобовязаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та Правил (Постанова КМ, КМ України, від 21.07.2005, № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення").

Таким чином, відповідач не довів належним у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказами повідомлення позивача про розірвання договору № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року, як того вимагає договір, а відтак, враховуючи положення п. 8.1. договору суд дійшов висновку, що договір вважається продовженим на той самий термін, тобто на один місяць щомісячно.

Доказів того, що на момент вирішення спору в суді відповідач належним чином повідомив позивача про своє небажання продовжувати дію договору на наступний місяць останній не надав, а відтак, суд дійшов висновку, що даний договір є діючим на день розгляду спору в суді.

Виходячи з аналізу фактичних обставин і матеріалів справи в сукупності, суд прийшов до висновку, що відповідачем припинено надання послуг відповідачу в порушення передбаченого законом обовязкового виконання взятих на себе за договором зобовязань, за відсутності для такого припинення відповідних правових підстав.

Оскільки, як зазначено вище, договір від 01.12.2009р. не вважається припиненим та є обовязковим до виконання, то посилання відповідача на таку підставу припинення водопостачання по спірному обєкту, як припинення договору у звязку з його розірванням, є неправомірним.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 ГК України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із наведеного вище правового аналізу фактичних обставин і матеріалів справи в їх сукупності, суд вважає, що припинення надання послуг з водопостачання на обєкті позивача по АДРЕСА_1 здійснено відповідачем неправомірно. Порушене право позивача підлягає захисту у відповідності до врегульованих ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту шляхом примусового виконання відповідачем обовязку за договором № 5/146 на надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) від 01 грудня 2009 року по забезпеченню надання послуг з водопостачання та водовідведення (транспортування стоків) на спірному обєкті в межах строків його укладення.

Посилання відповідача на відсутність у позивача проектної документації суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки факт існування між сторонами договірних зобовязань, про що було встановлено судом вище, не звільняє відповідача від їх виконання за цивільно-правовою угодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога, з урахуванням зміни предмету позову, про зобовязання відповідача - Комунальне підприємство “Васильківський комбінат комунальних послуг” відновити водопостачання та водовідведення обєктів Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” у АДРЕСА_1 у межах укладеного договору № 5/146 від 01 грудня 2009 року є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати відповідача - Комунальне підприємство “Васильківський комбінат комунальних послуг” відновити водопостачання та водовідведення обєктів Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” у АДРЕСА_1 в межах укладеного договору № 5/146 від 01 грудня 2009 року.

3.Стягнути з Комунального підприємства “Васильківський комбінат комунальних послуг” (код 31916420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” (код 31202310) 85 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя А.Ф. Черногуз