Рішення № 19022250, 18.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 9/113-11

№ 9/113-11 18.10.2011 р.

За позовом Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова-промислова компанія “Регіон-Буд”

Про стягнення 30 447,73 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. № 561 від 06.05.2011 р.)

Від відповідачане зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова-промислова компанія “Регіон-Буд” про стягнення 30447,73 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2011 року порушено провадження у справі № 9/113-11 та призначено розгляд справи на 27.09.2011 року.

У судове засідання 27.09.2011р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, у звязку з чим ухвалою суду 27.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 18.10.2011 р.; зобовязано позивача надати оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; письмові пояснення щодо заяв відповідача від 19.12.2010 р. про несправність лічильника із долученням доказів; зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 15.09.2011 року.

У судове засідання 18.10.2011 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився; надав суду витребувані документи; позовні вимоги підтримав; вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, але відповідач жодного разу не зявився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/113-11 двічі відкладалась у звязку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2010 року між позивачем - Комунальним підприємством теплових мереж “Бориспільтепломережа”, яке є виробником і постачальником теплової енергії та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова-промислова компанія «Регіон-Буд»укладено договір на постачання та споживання теплової енергії за №411/152/1009 (договір).

Відповідно до п. 1.1.1 договору КПТМ "Бориспільтепломережа" (позивач) зобов'язане забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії для обєктів, на опалення офісно-торгового центру, який розташований в м. Бориспіль, вул. Ватутіна,99, загальною площею: 724,7м2, а відповідач вчасно, згідно з п. 3.4., 3.5. договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію (п. 2.2.1 договору).

Відповідно до вимог п.п. 3.4., 3.5 договору розрахунки за використану теплову енергію проводяться у два етапи: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця, у розмірі обовязкового щомісячного платежу згідно з додатком №2 до даного договору. Остаточний розрахунок за використану теплову енергію (за показниками приладів обліку теплової енергії) проводиться на протязі 3-х днів з моменту отримання платіжних документів. Рахунок вважається сплаченим після надходження коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.

За ствердженням позивача, КПТМ “Бориспільтепломережа” свої зобовязання відповідно до спірного договору щодо постачання теплової енергії виконало в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, згідно Актів виконаних робіт та актів використання теплової енергії, в період з грудня 2010р. по квітень 2011 р., було відпущено теплової енергії на опалення офісно-торгового центру, розташованого в м. Бориспіль вул. Ватутіна,99, в кількості 42,82 Гкал.

Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи Акти здачі-прийняття робіт за період з грудня 2010р. по квітень 2011 р. відповідачем не підписані та не скріплені мокрою печаткою товариства.

Водночас, відповідно до п. 3.6 договору Акт виконаних робіт споживач на протязі 5 днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації. Якщо на протязі встановленого строку акт виконаних робіт не повертається і не надається інформація щодо його заперечення, акт вважається підписаним.

Таким чином, враховуючи приписи п. 3.6 договору та відсутність інформації щодо заперечень їх підписання, Акти здачі-прийняття робіт за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. вважаються підписаними.

За спожиту теплову енергію за період з грудня 2010 р. по квітень 2011р. відповідачу були виставлені рахунки для оплати на загальну суму 32 450,28 грн.

Відповідач виконав свої зобовязання по договору в частині оплати отриманих послуг частково, а саме на суму 3 778,03 грн. (деталізовані пояснення щодо зазначеної суми зазначено у поясненнях позивача від 11.10.2011 р.)

Враховуючи зазначене, у відповідача утворилася перед теплопостачальною організацією (позивачем) заборгованість в сумі 28 672,25 грн. (32 450,28 грн. - 3 778,03 грн.).

Щодо долучених до матеріалів справи документів з приводу несправності лічильника та нарахування за хімічно очищену воду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

13.12.2010 р. від директора ТОВ «Регіон Буд»(відповідача) надійшли листи № 294 та №295 про несправність теплового лічильника Х12 № 081292, в яких директор «Регіон-Буд»просить позивача здійснити повірку лічильника та в звязку з цим здійснити перерахунок за використане тепло.

17.12.2010 р. старшим майстром позивача ОСОБА_2 було знято тепловий лічильник та складено відповідний акт.

При знятті теплового лічильника було знято показники теплової енергії, які становили на 17.12.2010 р. - 18 Гкал (попередні показники 11,6 Гкал (18-11,6 = 6,4 ), про що складено акт від 17.12.2010 р. та затверджено підписами представниками сторін.

24.12.2010 р. у присутності представників КПТМ «Бориспільтепломережа»та ТОВ «Регіон Буд»було складений акт, про те що в житловому будинку по вул. Ватутіна,99 з 2-го по 5-й поверх включно проведено відключення торгово-офісних приміщень; опалюється тільки 1-й поверх. Також було зазначено, що нарахування за використану теплову енергію відключених приміщень необхідно проводити до 24.12.2010р включно. Офісно-торгові приміщення, які знаходяться на 1-му поверсі не відключені і надалі опалюються.

Відповідно до п.3.8.1. умов договору на постачання та споживання теплової енергії у випадку припинення роботи лічильника з різних причин, облік теплової енергії виконується розрахунковим методом (до відновлення його працездатності).

Отже, відповідачу за позовний період з 01.12.2010 р. по 18.04.2011 р. було нараховано:

- до 17.12.2010 р. по лічильнику на всі приміщення;

- з 18 по 24.12.2010 р. розрахунковим методом на всі приміщення;

- з 24 по 31.12.2010 р. розрахунковим методом на перший поверх;

- з 31.12.2010 р. до 28.02.2011 р. (встановлення лічильника) розрахунковим методом на перший поверх.

24.02.2011 р. від ТОВ «Регіон Буд»до позивача надійшов лист з проханням опломбувати тепловий лічильник Х12 № 081292, який було знято на ремонт, у звязку з його несправністю.

28.02.2011 р. представниками ТОВ «Регіон Буд»було встановлено лічильник Х12 № 081292; представник КПТМ «Бориспільтепломережа»опломбував вищевказаний лічильник, про що було складено відповідний акт та затверджено підписами сторін.

Враховуючи викладене, нарахування з 28.02.11 р. по 18.04.2011 р. проводилось по лічильнику.

При цьому, відповідачу у квітні 2011р. було здійснено перерахунок, в звязку з несправністю лічильника, на суму 137,98 грн., що враховано при розрахунку основної суми заборгованості при зверненні до суду.

Крім того, 17.12.2010 р. при знятті лічильника було виявлено, що показник подаючого трубопроводу опалення становив 2378 м3, а зворотній 1976 м3 , тобто відбувся несанкціонований витік води з теплових мереж, що знаходяться на балансі ТОВ «Регіон Буд», який було виявлено за різницею показів витратомірів на подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі.

Відповідно до п. 3.8.2. умов договору при різниці в показниках лічильників гарячої води в подавальному та зворотному трубопроводах більш ніж 4% Споживач сплачує за використаний теплоносій згідно діючих правил.

Розрахунок хімочищеної води здійснювався наступним методом:

Попередній показник на 28.11.2010р, відповідно до акту використання теплової енергії, становив подаючий 1838,18 м3, а зворотній 1525,86 м3

Останній показник на 17.12.2010р (при знятті лічильника), відповідно до акту перевірки вузла обліку, становив подаючий 2378 м3 , а зворотній 1976 м3

Отже, (2378-1838,18) (1976-1525,86) = 539,81 - 450,14 (показник зворотного трубопроводу) = 89,67 м3

Згідно з п.5 паспорту по експлуатації лічильника та п. 3.8.2.договору при вирахуванні різниці, витрати менш ніж 4 %, від витрат у зворотному трубопроводі «витік»(різниця витрат) не враховується: 450,14 *4 % = 18,04 м3 не враховується, 89,67- 18,04 = 71,63 м3 було виставлено в рахунку до оплати відповідачу.

Також суд звертає увагу на те, що розрахунок за спожиту теплову енергію споживачам, які не мають вузла обліку теплової енергії, проводиться згідно КТМ 204 України 244-94 («Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні»).

Кількість теплоти розраховується відповідно максимальній погодинній витраті теплоти на опалення приміщення (згідно Договору на теплопостачання ) та температурі зовнішнього повітря за відповідний період, яку надає метеостанція, а саме:

Q = qo * tвн tср.о. * По * 24, де

tвн tр.о.

qo максимальна погодинна витрата теплоти на опалення приміщення, Гкал/год (згідно Договору на теплопостачання);

tвн розрахункова температура повітря в приміщенні (для адміністративних приміщень та офісів 18оС);

tср.о. середня температура зовнішнього повітря за розрахунковий період, оС;

tр.о. розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення (для м.Борисполя -22оС);

По кількість діб опалення.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору на постачання та споживання теплової енергії, зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, доказів спростування наявності заборгованості або її погашення у сумі 28 672,25 грн. не надав та не надіслав; доказів розірвання або визнання спірного договору недійсним також не надав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 28 672,25 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

На цій підставі позивачем нараховані відповідачу інфляційні збитки у розмірі 1775,48 грн. за період, зазначений у розрахунку позивача, наданого позивачем разом з позовною заявою.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення інфляційних збитків, у звязку з чим інфляційні збитки у розмірі 1775,48 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-промислова компанія «Регіон-Буд» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ватутіна, 99, код ЄДРПОУ 36359604) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. К. Шлях,41-а, код ЄДРПОУ 13712452) 28 672 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 25 коп. основного боргу, 1775 (одна тисяча сімсот сімдесят пять) грн. 48 коп. інфляційних втрат та судові витрати: 304 (триста чотири) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 25.10.2011 р.