Рішення № 19022241, 20.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 25/112-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. - Україна”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПМС Алюмініум - Україна”, м. Бровари, Київська область

про стягнення 104 219,13 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1(довіреність від 10.10.2011 № б/н);

відповідача не зявився.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М.-Україна” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПМС Алюмініум - Україна” (далі відповідач) про стягнення 104219,13грн. заборгованості, з яких: 91599,52 грн. основна заборгованість, 9410,10 грн. інфляційні втрати, 3209,51 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 29.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.09.2011.

15.09.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№ 12638 від 15.09.2011) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку із відсутністю на підприємстві юриста і залученням фахівця у сфері права для вивчення матеріалів справи.

У судове засідання 15.09.2011 представник відповідача не зявився, розгляд справи відкладено на 11.10.2011.

У судове засідання 11.10.2011 представник відповідача повторно не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 20.10.2011.

20.10.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.10.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 19.02.2010 №82/10 (далі Договір), відповідно до умов якого, постачальник позивач зобовязується поставляти покупцеві відповідачу товар відповідно до виставленого рахунку і у встановлені Договором строки, а покупець зобовязується приймати і оплачувати поставлений товар (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору оплата рахунку постачальника і/або отримання покупцем товару є узгодженням сторонами асортименту, кількості і ціни товару, що підтверджується платіжним документом покупця і/або товарною накладною.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що покупець оплачує постачальникові товар за цінами, встановленими у прайс-листах постачальника в Євро із застосуванням коефіцієнта на знижку згідно з додатком № 1 до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 5.2. Договору рахунок на оплату виставляється в гривнях і підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів з моменту його виписки постачальником.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2010 року (пункт 8.1. Договору).

16.04.2010 між тими же сторонами укладено додаток № 2 до Договору, відповідно до пункту 1 даного додатку постачальник надає покупцеві товарний кредит відстрочку оплати за відвантажений товар на 21календарний день у сумі не більше 9260 Євро, а покупець зобовязується вчасно робити оплату.

На виконання умов Договору, позивач по видатковим накладним поставив відповідачу товар на загальну суму - 91 599,52 грн., а відповідач на підставі довіреностей вказаний товар отримав, зазначені накладні підписані та скріплені печатками товариств у двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін. Завірені копії накладних та довіреностей залучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач в порушення своїх договірних зобовязань, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми 91599,52грн.

Між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сальдо на користь позивача за період з 01.05.2011 по 06.07.2011 складає 91599,52грн. Зважаючи на те, що акт підписаний повноважними особами сторін та скріплений печатками останніх, суд бере до уваги вищезазначений акт взаєморозрахунків в якості доказу того, що відповідач борг у розмірі 91599,52грн. перед позивачем визнавав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 07.07.2011 № 222 з вимогою погашення заборгованості.

Однак, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у звязку з чим за останнім на час розгляду справи існує заборгованість в розмірі 91599,52грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 91 599,52 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані з червня 2010року по серпень 2011 року та складають 9410,10грн., 3% річних з простроченої суми нараховані за період з 03.06.2011 по 22.08.2011 та складають 3209,51 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 91599,52грн. основного боргу, 9410,10 грн. інфляційних втрат та 3209,51 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат на сплату державного мита і витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПМС Алюмініум - Україна” (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 28, код ЄДРПОУ 25566085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. - Україна” (03083, м. Київ, вул.Червонопрапорна, буд. 26, код ЄДРПОУ 31111213) 91599 (девяносто одну тисячу пятсот девяносто девять) грн. 52 коп. заборгованості, 9410 (девять тисяч чотириста десять) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 3 209 (три тисячі двісті девять) грн. 51 коп. 3% річних, 1 042 (одну тисячу сорок дві)грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.О. Саванчук

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.10.2011