Постанова № 1902219, 01.07.2008, Харківський окружний адміністративний суд

№ 2а-951/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

   01 липня 2008 року                                                                                     м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -  Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Полубєдової Н.С. (дов. від 20.11.2006 р., № 008/02-4806);

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Національного наукового центру „Інститут метрології” до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 02.10.2007р. № 0004601503/2 та стягнення держмита у розмірі 3,40 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Позивач,  Національний науковий центр „Інститут метрології” (далі - ННЦ „Інститут метрології”)  звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому з з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 02.10.2007р. № 0004601503/2 та стягнути на його користь держмито у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою суду від 26.11.2007 року за клопотанням представника позивача для надання додаткових документів в обґрунтування позову, провадження у справі було зупинено. 10.01.2008 року ухвалою суду провадження по справі було поновлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з посиланням на ст.ст.6, 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та наполягав на тому, що прийняте після процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 02.10.2007р. № 0004601503/2 не відповідає законодавству з питань оподаткування. При цьому вказав, що наведеним податковим повідомленням рішенням, прийнятим ДПІ у Київському районі м.Харкова, позивачу було визначено суму штрафних санкцій в розмірі 2983,72 грн. В якості підстави його прийняття ДПІ у Київському районі м.Харкова зазначила порушення ННЦ „Інститут метрології” граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ. Позивач та його представник в судовому засіданні не погоджується з прийнятим оскаржуваним податковим-рішенням. Вважає, що по-перше, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначений термін затримки - на 24 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 29837,26 грн. не ґрунтується  на даних акту перевірки, так як в останньому не міститься відомостей про затримку сплати податкового зобов’язання в розмірі 29837,26 грн. на 24 календарних дні; по-друге, в порушення п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач протягом 2001-2006 років не надсилав на адресу позивача податкових вимог; по-третє, при застосуванні штрафних санкцій ДПІ у Київському районі м. Харкова не дотримано строків давності, визначених п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким встановлено, що податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, яким вважається  день подання такої податкової декларації. Також позивач та його представник у судовому засіданні стверджує, що при проведенні перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова не були враховані положення наказу Головного архівного управління при Кабінеті міністрів України від 20.07.1998 року № 41 „Про затвердження Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів”. Пунктом 294 зазначеного Переліку передбачений термін зберігання декларацій про податок на додану вартість – три роки. Таким чином, на дату проведення перевірки термін зберігання декларацій про податок на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2001 року збіг. Крім того, звернув увагу суду на те, що влипні 2003 року ДПІ у Київському районі м. Харкова була здійснена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Національним науковим центром „Інститут метрології” за період з 01.07.2001 року по 01.04.2003 року. Порушень щодо строків сплати узгодженого податкового зобов”язання по податку на додану вартість цією перевіркою не встановлено. З огляду на викладене, накладання штрафних санкцій в червні 2007 року за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість за період червень-грудень 2001 року позивач та його представник в судовому засіданні вважають неправомірним, а оскаржуване податкове повідомлення рішення від 02.10.2007 р. № 0004601503/2 винесене відповідачем на суму 2983,72 грн. внаслідок скасування Державною податковою адміністрацією в Харківській області податкового повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 13.06.2007 р. № 0001411503/0 в частині визначення суми штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 5446,69 грн., таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова в своїх запереченнях на позов та її представник у судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовують з посиланням на пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Твердження позивача про те, що прийняте спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству вважає безпідставним. Вказує, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у відповідності до  Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначений загальний термін затримки сплати податкового зобов’язання (24 календарних днів) в розмірі 29837,26 грн. Звертає увагу суду на те, що до позивача були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань у 2001 році (податок на додану вартість за квітень, червень, липень та серпень 2001 року) в час коли Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не набрав чинності. В зв’язку з чим вважає, що податкові вимоги до набрання чинності ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не повинні були бути сформовані та надіслані платнику податків. Щодо посилань позивача на пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою передбачені строки давності для визначення суми податкових зобов’язань платнику податків, відповідач зауважує, що вказана стаття Закону не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення винесено з визначенням суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань. Підсумовуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2007 року, за клопотанням представника позивача було оголошено перерву для надання додаткового обґрунтування заявлених позовних вимог, про наступний час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, але свого представника в судове засідання, яке відбулось 01.07.2007 року не направив, про причини неприбуття до суду не повідомив. При обговоренні питання про можливість подальшого розгляду справи у відсутність представника відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, представник позивача наполягав на продовженні розгляду справи за відсутністю відповідача з посиланням на вимоги ст.128 КАС України. Суд, заслухавши думку представника позивача про можливість продовження розгляду справи у судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі п.3 ч.1 ст.128 КАС України вирішив продовжити судовий розгляд справи у відсутність останнього.

 Вислухавши поясненняпредставників позивача та першого відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2007 року головним державним податковим ревізором –інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Гончаровою Тетяною Степанівною проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість Національного наукового центру „Інститут метрології”.

            За результатами перевірки складено акт від 01.06.2007 року № 2339/15-220/02568325 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість Національного наукового центру „Інститут метрології” код ЄДРПОУ 02568325 згідно рішення про правонаступництво від 14.05.2001 р., податкової декларації за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2001 р. за період з 25.06.2001 р. по 25.12.2001 р. (далі – Акт перевірки).

            На підставі Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення – рішення від 13.06.2007 р. № 0001411503/0, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 8430,41 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ.

            Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням – рішенням, ННЦ „Інститут метрології” надіслав на адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова скаргу від 19.06.2007 року № 008/02-2349, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

            За результатами розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова прийняте рішення від 30.07.2007 року № 11309/10/25-010, яким у задоволенні скарги відмовлено та видане податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 30.07.2007 р. № 0001411503/1.

            02.08.2007 року ННЦ „Інститут метрології” звернувся до Державної податкової адміністрації в Харківській області з повторною скаргою (вих. № 008/02-2997) на податкові повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 13.06.2007 р. № 0001411503/0;  від 30.07.2007 р. № 0001411503/1.

За результатами розгляду скарги позивача на вказані податкові повідомлення-рішення Державною податковою адміністрацією в Харківській області прийнято рішення від 26.09.2007 року № 3652/10/25-103, яким, в зв’язку з неузгодженістю станом на 01.04.2001 року частини суми ПДВ і неврахування ДПІ у Київському районі м.Харкова при розрахунку штрафних санкцій переплати по обліковій картці платника ПДВ - ННЦ „Інститут метрології”, було скасовано суму штрафних санкцій у розмірі 16471,17 грн. ( по податковому повідомленню рішенню № 0001411503/1 від 30.07.07р. – у розмірі 5446,69 грн. та по податковому повідомленню рішенню № 0001421503/1 від 30.07.07р. – у розмірі 11024,48 грн.). Як наслідок прийняття вищезазначеного рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення : № 0001411503/2 від 02.07.07р., яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 2983,72 грн. та № 0001421503/2 від 02.10.07р. – у розмірі 34,60 грн. 

 Суд зазначає, що винесено ДПІ у Київському районі м. Харкова податкове повідомлення - рішення від 02.10.2007 р. № 0004601503/2 на суму 2983,72 грн. є предметом оскарження по даній справі.

            Факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання позивачем не оспорюється, підтверджується сторонами по справі та письмовими документами, які додані до матеріалів справи.

            Відповідно до ст.1 Закону України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” терміни вживаються у такому значенні :

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України(п.1.2 ст.1);

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання(п.1.3 ст.1);

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами(п.1.5 ст.1).

 Спірним податковим повідомленням-рішенням від 02.10.2007р. № 0004601503/2 відповідачем визначені позивачу податкові зобов’язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 29837,26 грн. за порушення 24 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, задекларерованих позивачем самостійно у відповідних розрахунках.

Виходячи з приписів п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові зобов’язання, самостійно визначені позивачем у податкових деклараціях, вважаються узгодженими з дня подання цих податкових декларацій.

 Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах : при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до п.17.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплата (стягнення) штрафних санкцій передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

 Підпунктом 15.1.1. пункту 15.1. ст.15 Закону № 2181 передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п. 15.1.2. п. 15.1. ст. 15 зазначеного Закону, податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Факт несвоєчасного погашення узгоджених сум податкових зобов’язань та їх розмір, наведений в акті перевірки, з яким погодився представник позивача в судовому засіданні, позивачем не заперечується.

Однак, податкові зобов’язання зі сплати штрафних санкцій за порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань по податковим деклараціям за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2001 року за період  25.06.2001 року по 25.12.2001 року визначені відповідачем 13.06.2007 року ( дата прийняття податкового повідомлення-рішення з дріб’ю 0), тобто після закінчення строку давності, встановленого п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст.15 Закону України № 2181.

Визначення та застосування штрафних санкцій після спливу строків давності відповідачем не обґрунтовано. Доказів про існування обставин, які зазначені у п.п. 15.1.2 п. 15.1. ст.15 Закону України № 2181 та за наявності яких строки давності не застосовуються, відповідачем не наведено.

Тому після закінчення строку давності, встановленого п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 вказаного Закону, позивач вважається вільним від зобов’язання зі сплати штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, про які вказано в акті перевірки.

За вказаних обставин, застосування до ННЦ „Інститут метрології”поза межами строків визначених п. 15.1.2. п. 15.1. ст.. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, штрафних санкцій є неправомірним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 02.10.2007 року № 0004601503/2 – є неправомірним, винесеним в порушення ч.3 ст.2 КАС України та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов Національного наукового центру „Інститут метрології” до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 02.10.2007р. № 0004601503/2 та стягнення держмита у розмірі 3,40 грн. – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 02.10.2007 року № 0004601503/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Національного наукового центру „Інститут метрології”, код 02568325, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 04.07.2008 року.

Суддя                                                                                                             Т.С. Перцова