Рішення № 19022095, 05.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р. Справа № 38/221-14/139-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 314 від 30.06.2011 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ

в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком” м. Київ

до Приватного підприємства „Лекс”, с. Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 1011, 65 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Укртелеком” в особі Київської міської філії ВАТ „Укртелеком” звернулось в господарський суд м. Києва із позовом до ПП „Лекс” про стягнення 977, 80 грн. основної заборгованості, 22, 63 грн. пені, 8, 95 грн. інфляційних збитків, 2, 27 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги згідно листа від 24.10.2008 р. ПП „Лекс”.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2011 р. порушено провадження у справі № 38/221 за позовом ВАТ „Укртелеком” в особі Київської міської філії ВАТ „Укртелеком” до ПП „Лекс” про стягнення 1011, 65 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2011 р. справу № 38/221 передано за підсудністю до господарського суду Київської області, оскільки місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 81110, вул. Жовтнева, буд. 30-Б, с. Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинський район, Київська область.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2011 р. прийнято до провадження справу № 38/221 за позовом ВАТ „Укртелеком” в особі Київської міської філії ВАТ „Укртелеком” до ПП „Лекс” про стягнення 1011, 65 грн. та присвоєно їй № 38/221-14/139-11 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.10.2011 р.

05.10.2011 р. у судовому засіданні представник позивача повідомив суд про зміну найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” на Публічне акціонерне товариство „Укртелеком”, в підтвердження чого ним було надано суду статут ПАТ „Укртелеком”, затверджений протоколом № 8 від 14.06.2011 р. загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком”, довідку № АБ 413071 від 22.08.2011 р. про включення до ЄДРПОУ Публічне акціонерне товариство „Укртелеком”, виписку серії ААБ № 261518 від 17.06.2011 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ПАТ „Укртелеком”, що враховано і прийнято судом до уваги.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача повідомив суд про добровільну оплату 12.07.2011 р. відповідачем основної заборгованості у розмірі 977, 80 грн., в підтвердження чого надав суду заяву № 825200/2810-2/2298 від 03.10.2010 р. та виписки з банківського рахунку позивача.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 р. відповідач звернувся до позивача із листом, у якому просив позивача переоформити на себе номери телефонів, а саме 234-48-33, 235-13-49, 235-13-57, 235-13-92, 234-47-95, на що останнім було надано згоду та підключено вказані номери телефонів позивача для обслуговування, що свідчить про виникнення з вересня 2008 р. між сторонами договірних відносин з надання телекомунікаційних послуг.

Протягом періоду існування договірних відносин з вересня 2008 р. позивачем належним чином надавались відповідачу телекомунікаційні послуги, а відповідачем в свою чергу було лише частково виконано свій обовязок по оплаті телекомунікаційних послуг та перераховано позивачу грошові кошти у відповідному розмірі і станом на 01.03.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги за договором за період з листопада 2010 р. по березень 2011 р. склала 977, 80 грн., що підтверджується рахунком № 7728641591 за телекомунікаційні послуги за листопад 2010 р., рахунком № 7728641591 за телекомунікаційні послуги за грудень 2010 р., рахунком № 7728641591 за телекомунікаційні послуги за січень 2011 р., рахунком № 7728641591 за телекомунікаційні послуги за лютий 2011 р., оборотною відомістю по абоненту від 29.03.2011 р., розрахунком заборгованості, виконаним позивачем, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було виконано свій обовязок по оплаті телекомунікаційних послуг та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 977, 80 грн. (після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд м. Києва), що підтверджується заявою № 825200/2810-2/2298 від 03.10.2010 р. ПАТ „Укртелеком”, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Однією із позовних вимог позивача є його вимога про стягнення з відповідача на свою користь 977, 80 грн. основної заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за договором.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 3 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

3.1. Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань;

3.2. Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Із наданих позивачем документів вбачається, що станом на 12.07.2011 р., після порушення провадження у даній справі, відповідач виконав свій обовязок по оплаті телекомунікаційних послуг за договором та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 977, 80 грн., що підтверджується заявою № 825200/2810-2/2298 від 03.10.2010 р. ПАТ „Укртелеком”, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем погашена основна заборгованість, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині такої позовної вимоги на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті послуг з 21.09.2010 р. по 20.03.2011 р. всього на загальну суму 22, 63 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із наданням телекомунікаційних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про телекомунікації”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 цього ж кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 36 України „Про телекомунікації” передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 22, 63 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті послуг з 21.11.2010 р. по 01.03.2011 р. всього на загальну суму 8, 95 грн. та 2, 27 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 8, 95 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2, 27 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 977, 80 грн. основної заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за договором підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків і 3 % річних від суми основної заборгованості за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням того, що добровільне погашення відповідачем основної заборгованості, що є предметом спору, перед позивачем у повному обсязі відбулось після звернення останнього із позовом до суду і після порушення судом провадження у справі за таким позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Приватного підприємства „Лекс” на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” 977, 80 грн. основної заборгованості.

2.Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.

3.Стягнути з Приватного підприємства „Лекс” (ідентифікаційний код 21691646) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (ідентифікаційний код 21560766) 22 (двадцять дві) грн. 63 (шістдесят три) коп. пені, 8 (вісім) грн. 95 (девяносто пять) коп. інфляційних збитків, 2 (дві) грн. 27 (двадцять сім) коп. 3 % річних та судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

24 жовтня 2011 р.