Рішення № 19022010, 11.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 9/100-11

За позовом Державного підприємства “Поліський лісгосп”

До Приватного Підприємства “Саланг”

Про стягнення 1175,04 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (дор. № 420 від 21.07.2011р.)

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Державного підприємства “Поліський лісгосп” до Приватного підприємства “Саланг” про стягнення 1175,04 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2011 року порушено провадження у справі № 9/100-11 та призначено розгляд справи на 09.08.2011 р.; зобовязано позивача надати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; зобовязано відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 09.08.2011р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду витребувані документи.

Для всебічного та обєктивного розгляду справи та обєктивного розгляду справи представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 09.08.2011 року розгляд справи відкладено на 20.09.2011 р. у звязку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів у справі; клопотання про продовження строку розгляду справи задоволено; зобов'язано позивача надати докази часткової оплати товару відповідачем; оригінали товаро-транспортних накладних; докази отримання спірного товару відповідачем (зазначити особу, яка прийняла товар, її посадове становище).

У судове засідання 20.09.2011р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду витребувані документи.

Ухвалою суду від 20.09.2011 року розгляд справи відкладено на 11.10.2011 р.; зобов'язано сторін в строк до 11.10.2011 р. провести звірку взаєморозрахунків по договору № 57 ПЛ/К від 25.11.2008 р.; обовязок проведення звірки взаєморозрахунків покладено на позивача.

У судове засідання 11.10.2011р. представник відповідача втретє не зявився, вимоги ухвал суду від 15.07.2011 року, від 09.08.2011 року та 20.09.2011 року не виконав, про причини неявки у судове засідання не повідомив; представник позивача зявився, надав суду витребувані документи та пояснення по суті спору.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ та отримані представником відповідача за довіреністю, але відповідач жодного разу не зявився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/100-11 неодноразово відкладалась у звязку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2008 р. між Державним підприємством «Поліський лісгосп»(позивачем) та Приватним підприємством «Саланг»(відповідачем) укладено договір № 57/ПЛ/К(договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязується продати продукцію, а відповідач оплачувати її на умовах та в порядку, визначеному даним договором в кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від позивача до відповідача та є невідємними частинами цього договору.

Право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту передачі товару (п. 1.2 договору).

За ствердженням позивача, Державним підприємством «Поліський лісгосп», на виконання умов Договору, поставлено відповідачу товар лісопродукція в обємі 62,69 м. куб. на загальну суму 28779,52 грн., що підтверджується належним чином оформленими транспортними накладними та іншими документами, долученими до матеріалів справи:

- Пиловник сосна в обємі: 22,15 м. куб. згідно рахунок фактура № 821 від 03.12.2008 року, товарно-транспортна накладна № 004855 від 03.12.2008 р на суму 4572,48 грн., товарно-транспортна накладна № 004854 від 03.12.2008 р на суму 2988,18 грн., специфікація-накладна № 001953 на відпуск лісоматеріалів необроблених від 03.12.2008 р ; специфікація-накладна № 001952 на відпуск лісоматеріалів необроблених від 03.12.2008 р

- Пиловникосика в обємі: 21,28 м. куб. згідно рахунок фактура № 853 від 17.12.2008р, специфікація-накладна № 002042 на відпуск лісоматеріалів необроблених від 17.12.2008р. та товарно-транспортна накладна № 001931від 17.12.2008р на суму 4194,00 грн.;

- Пиловник дуб в обємі: 19,26 м. куб. згідно рахунок фактура № 860 від 18.12.2008 року, специфікація-накладна № 001971 на відпуск лісоматеріалів необроблених від 18.12.2008р. та товарно-транспортна накладна № 004875 від 18.12.2008р. на суму 17924,86 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, відповідач попередньо сплачує 100 % вартості продукції товару позивачу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, сторони за взаємною згодою змінили порядок розрахунків, у звязку з чим відповідач за отриману лісопродукцію розрахувався після здійснених поставок товару позивача на суму загальну суму 27604,48 грн. (17 024,86 грн. відповідач перерахував позивачу згідно прибуткового касового ордеру № 000239; на решту суму 10 579,62 грн. між сторонами був проведений взаємозалік).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що правило ч.2 ст.530 ЦК України може застосовуватись лише у двох випадках: 1) до зобовязань, що ґрунтуються на односторонніх договорах, строк виконання яких не визначено; 2) до зобовязань, що ґрунтуються на двосторонніх договорах, в яких строк виконання не визначено, - лише щодо боржника, до якого раніше предявлена вимога про виконання.

Враховуючи те, що сторони змінили порядок розрахунків, але не внесли зазначені зміни до договору у вигляді встановлення строку, протягом якого відповідач повинен був здійснити оплату, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою (лист № 279 від 06.05.2011р.) про погашення суми основного боргу за поставлену лісопродукцію.

Відповідачем зазначена вимога отримана 26.05.2011 р., у звязку з чим боржник повинен був виконати обовязок по повній оплаті прийнятого товару у семиденний строк від дня предявлення вимоги, тобто до 01.06.2011 р.

За ствердженням позивача, відповідач залишив претензію без відповіді; залишок заборгованості за отриману продукцію не оплатив.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1175,04 грн. (28779,52 грн. - 27604,48 грн.).

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту спірного договору, фактично він регулює правовідносини, що регулюються нормами поставки на підставі ст. ст. 712 Цивільного кодексу України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобовязується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не зявився; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; доказів розірвання або визнання недійсним спірного договору також не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 1175,04 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Саланг»(07262, Київська область, Іванківський район, с. Коленці, вул. Червоноармійська,4, код ЄДРПОУ 30869600) на користь Державного підприємства «Поліський лісгосп»(07024, Київська область, с. Радинка, вул. Миру, 48, код ЄДРПОУ 00992125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 1 175 (одна тисяча сто сімдесят пять) грн. 04 коп. основної заборгованості та судові витрати: державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 17.10.2011 р.