Рішення № 19022001, 26.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2011 р. Справа № 9/149-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/149-10 26.07.2011 р.

За позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах Державної екологічної інспекції у Київській області та Білоцерківської міської ради Київської області

До Дочірнього підприємства ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат”

Третя особа 1: Приватне підприємство “Експертний центр екології”

Третя особа 2: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області

Про стягнення 590 060,55 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від прокуратури: Чепіжак І.І. (посв. № 144 від 09.11.2010 р.)

Від позивача 1: Ярмола С.В. (посв. № 047)

Від позивача 2: ОСОБА_1 (дов. № 1-7-3428 від 14.07.2011 р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 (доруч. № 127 від 14.02.2011 р.)

Від третьої особи1: не зявився

Від третьої особи 2: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах Державної екологічної інспекції у Київській області та Білоцерківської міської ради Київської області до Дочірнього підприємства ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат” за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства “Експертний центр екології” та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області про стягнення 590 060,55 грн. збитків.

В позовній заяві прокурор просить суд стягнути з Дочірнього підприємства ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат” на користь держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області збитки, заподіяні державі за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в розмірі 590060,55 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2010 року порушено провадження у справі № 9/149-10 та призначено розгляд на 21.09.2010 р.; зобовязано прокуратуру надати в судове засідання належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) документів, які підтверджують процес проведення Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області перевірки додержання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря на території Київської області; належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) документів, які підтверджують підстави проведення Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області перевірки додержання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря на території Київської області; письмові пояснення, в яких обґрунтувати правомірність звернення Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області до суду в інтересах Державної екологічної інспекції у Київській області, беручи до уваги той факт, що остання мала право звернутися до суду з самостійною позовною заявою; у випадку встановлення відсутності факту звернення Державною екологічною інспекцією у Київській області з позовною заявою до суду, надати копії (для залучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) актів прокурорського реагування щодо службових та посадових осіб вищезазначеної інспекції; у випадку звернення Державною екологічною інспекцією у Київській області з позовною заявою до суду, надати копії (для залучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) підтверджуючих документів; зобовязано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДР станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; розширену довідку-розрахунок заявлених до стягнення сум; зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України,інші докази стосовно заявлених вимог.

15.09.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання № 01-4/611 від 14.09.20110 року, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у звязку з чим ухвалою суду від 21.09.2010 року розгляд справи відкладено на 07.10.2010 р.

07.10.2010 року в судове засідання представник відповідача надав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП “Експертний центр екології”.

В якості обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що термін дії дозволу № 236.17.097 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП ВАТ «Київхліб»Білоцерківський хлібокомбінат»закінчився 31.12.2008 року; керуючись Законом України “Про охорону атмосферного повітря”, наказом № 108 від 09.03.2006 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, ДП ВАТ «Київхліб»Білоцерківський хлібокомбінат»27 червня 2008 року було укладено договір № 13/2008 на створення (передачу) науково-технічної продукції (роботи з Приватним підприємством “Експертний центр екології” в особі директора Чорап Тетяни Львівни).

Відповідно до п. 4.2.5. вищезазначеного договору “Виконавець” зобовязаний по завершенню договірних робіт передати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП ВАТ “Київхліб”“Білоцерківський хлібокомбінат” на 2009-2013 рр.

Вищезазначений договір не був виконаний належним чином, порушено термін виконання зобовязань.

За умовами виконання договірних зобовязань термін передачі дозволу - 01.10.2008 року, а фактично дозвіл передано лише 20.01.2010 року.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що рішення по справі № 9/149-10 може вплинути на права та обовязки ПП “Експертний центр екології”, та просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначене підприємство.

Ухвалою суду від 07.10.2010 року залишено без задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи з підстав, зазначених в ухвалі; відкладено розгляд справи на 04.11.2010 р.; залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство “Експертний центр екології” та відкладено розгляд справи на 21.10.2010 р.; зобовязано Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, надати письмову інформацію суду щодо листа № 05-09/10285 від 20.09.2010 року, в якій зазначити (особу, яка зверталася до установи; число, місяць, рік листа-звернення) щодо продовження дозволу на викиди до 01.07.2009 р. (при можливості надати належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) дозволу та лист, яким продовжено дозвіл до 01.07.2009 року, а також зазначити, що мало на увазі Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, вказуючи в своєму листі № 05-09/10285 від 20.09.2010 року на фактичне продовження дозволу на викиди до 01.07.2009 року.

Крім того, для всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, ухвалою суду від 07.10.2010 року судом зроблено запит до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області щодо листа № 05-09/10285 від 20.09.2010 року направленого на адресу відповідача з приводу про продовження строку дії дозволу, оскільки

зі змісту листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області № 05-09/10285 від 20.09.2010 року неможливо встановити, що мало на увазі управління, вказуючи в своєму листі № 05-09/10285 від 20.09.2010 року на те, що до отримання дозволу на викиди за новою формою у встановлений термін, дія дозволу на викиди, виданого раніше в установленому порядку ДП ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат” продовжується до 01.07.2009 року.

На дату судового засідання 21.10.2010 року відповідь на запит суду не надійшла.

В судове засідання 21.10.2010 року представник третьої особи 1 не зявився, вимоги ухвали суду від 07.10.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Ухвалою суду від 21.10.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області та розгляд справи відкладено на 04.11.2010 р.; зобовязано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надати в судове засідання письмову інформацію, щодо листа № 05-09/10285 від 20.09.2010 року, в якій зазначити (особу, яка зверталася до установи; число, місяць, рік листа-звернення) щодо продовження дозволу на викиди до 01.07.2009 р.; при можливості суд просив надати належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) дозволу та лист, яким продовжено дозвіл до 01.07.2009 року, а також повідомити суд, що мало на увазі Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, вказуючи в своєму листі № 05-09/10285 від 20.09.2010 року на те, що до отримання дозволу на викиди за новою формою у встановлений термін, дія дозволу на викиди, виданого раніше в установленому порядку ДП ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат” продовжується до 01.07.2009 року; надати письмове пояснення щодо листа № 05-11/305 від 14.10.2010 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, в якому зазначено, що лист № 05-09/10285 від 20.09.2010 року носив інформаційний характер.

В судове засідання 04.11.2010 року представник третьої особи 2 не зявився, вимоги ухвали суду від 21.10.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Представник відповідача звернувся з заявою про продовження строку розгляду спору.

Частинами 1 та 5 стаття 69 встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 04.11.2010 року продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 18.11.2010 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання письмове заперечення з урахуванням листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області № 05-09/10285 від 20.09.2010 року.; зобовязано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП “Експертний центр екології” надати в судове засідання відзив з нормативно-правовим обґрунтуванням на позовну заяву та повідомити суд щодо дій з приводу оформлення дозволу на продовження строку дії дозволу; зобовязано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надати в судове засідання письмову інформацію, щодо листа № 05-09/10285 від 20.09.2010 року, в якій зазначити (особу, яка зверталася до установи; число, місяць, рік листа-звернення) щодо продовження дозволу на викиди до 01.07.2009 р.; надати належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) дозволу та лист, яким продовжено дозвіл до 01.07.2009 року, а також повідомити суд, що мало на увазі Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, вказуючи в своєму листі № 05-09/10285 від 20.09.2010 року на те, що до отримання дозволу на викиди за новою формою у встановлений термін, дія дозволу на викиди, виданого раніше в установленому порядку ДП ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат” продовжується до 01.07.2009 року з посиланням на норми чинного законодавства; надати письмове пояснення щодо листа № 05-11/305 від 14.10.2010 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, в якому зазначено, що лист № 05-09/10285 від 20.09.2010 року носив інформаційний характер; надати в судове засідання план робіт з видачі підприємствам, установам, організаціям та громадянам субєктам підприємницької діяльності, розташованим на території Київської області, який було складено на виконання рішення Мінприроди щодо встановлення (перенесення) для субєктів господарювання термінів подання документів та отримання дозволів на викиди за новою формою та продовження дозволів на викиди, які були видані раніше в установлено порядку, до отримання дозволу на викиди за новою формою у встановлений Держуправлінням термін; надати суду оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) листів Мінприроди № 17429/11/10-08 від 15.12.2008 року та № 18390/11/10-08 від 29.12.2008 року; лист Держуправління № 05-09/3506 від 15.05.2009 року до служби ДПА; лист Держуправління № 05-09/10285 від 20.09.2010 р.; зобовязано відповідача надати в судове засідання контррозрахунок штрафних санкцій, які заявлено позивачем.

Для зясування всіх обставин справи господарським судом Київської області зроблено запити до Державної податкової адміністрації в Київській області та Обєднаної державної податкової інспекції у Білоцерківському районі.

Листом № 3769/9/15-228/661 від 12.11.2010 року Державна податкова адміністрація в Київській області надала суду копію листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 15.05.2009 року № 05-09/3506 та витяг з переліку субєктів господарювання, яким продовжено термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до Плану робіт на 2009 р. з видачі субєктам господарювання дозволів на викиди за новою формою, затвердженого Мінприроди від 29.12.2008 року.

18.11.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить суд провести експертизу розрахунку збитків.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що державним інспектором з ОНПС у Київській області актом б/н від 26.11.2009 року встановлено на час перевірки відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на Дочірньому підприємстві Відкритого акціонерного товариства “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат” та вказано на наявність договору № 13/2008 з ПП “Експертний центр екології” на розробку та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Приписом ПП “Експертний центр екології”від 26.11.2009 року приписано хлібокомбінату отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном до 01.01.2010 року і уповноважена особа за порушення була притягнута до адміністративної відповідальності.

У звязку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному, розгляд справи 18.11.2010 року не відбувся.

Ухвалою суду від 29.11.2010 року розгляд справи призначено на 16.12.2010 р.

В судовому засіданні 16.12.2010 року судом розглянуто доводи позивача стосовно позовних вимог, заперечення відповідача проти позову, документи, які надано сторонами по справі та встановлено, що розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ознайомлення не був наданий керівництву Білоцерківського хлібокомбінату, що не дало змоги заперечити проти розрахунку, який заявлено прокурором у позові на суму 590060,55 коп.

Крім того, Приватним підприємством “Експертний центр екології” складено розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ДП ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, який, на його думку складає 150311,27 грн.

При складанні розрахунку збитків враховано факт продовження попереднього дозволу по 01.07.2009 р., але не враховано лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області № 05-09/3506 від 15.05.2009 року про продовження терміну на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП ВАТ “Київхліб” Білоцерківський хлібокомбінат”.

Різниця суми розрахунків пояснюється тим, що державний інспектор з ОНПС у Київській області склав розрахунок збитків відповідно Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Мінекобезпеки України N 38 від 18.05.95. по Податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища (2-ТП-повітря) за 2008 р., тоді, як на час складання розрахунку збитків був наявний звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин Білоцерківським хлібокомбінатом.

За ствердженням відповідача, при визнанні маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду державним інспектором не враховано фактичний час роботи джерела викиду, а також масові витрати забруднюючої речовини г/с відповідно до формули 4 Методики від 10.12.2008 року № 639 та згідно до затверджених документів, у яких обґрунтовуються обсяг викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Білоцерківським хлібокомбінатом.

Крім того, в розрахунках державного інспектора, на думку відповідача, включені викиди речовин, на які не потрібен дозвіл, а саме: спирт етиловий, уайт спирид, мастила мінеральне-нафтові, фріон-134-А та інше.

Ухвалою суду від 16.12.2010 року провадження у справі № 9/149-10 зупинено та призначено судову економічну експертизу, матеріали справи № 9/149-10 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

01.02.2011 року матеріали справи № 9/149-10 повернуто до Господарського суду Київської області з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 118/11-19 від 20.01.2011 року про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 03.02.2011 року поновлено провадження у справі № 9/149-10 та призначено розгляд на15.02.2011 р.

15.02.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву 22.02.2011 р.

22.02.2011 року в судовому засіданні представник прокуратури заявив усне клопотання, що для обєктивного проведення судової експертизи, отримання висновку експерта, та для всебічного розгляду справи, матеріали справи № 9/149-10 необхідно направити до Державної екологічної інспекції України; відповідач проти даної заяви представника прокуратури не заперечив.

Судом дане клопотання розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 22.02.2011 року провадження у справі № 9/149-10 зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Державній екологічні інспекції України.

29.04.2011 року матеріали справи № 9/149-10 повернуто до Господарського суду Київської області з повідомленням Державної екологічної інспекції України № 2-17/260 від 29.03.2011 року про неможливість надання висновку судово - бухгалтерської експертизи, у звязку з тим, що згідно з пунктом першим положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києва та Севастополі (далі-Інспекція), Інспекція в Київській області є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України, а тому є зацікавленою стороною по справі, та надання будь-яких висновків по суті позовних вимог, порушить принцип незалежності та обєктивності судового розгляду.

Ухвалою суду від 04.05.2011 року поновлено провадження у справі № 9/149-10 та призначено розгляд на 26.05.2011 р.; зобовязано сторін надати в судове засідання письмове пояснення щодо листа Державної екологічної інспекції України № 2-17/260 від 29.03.2011 року та здійснити моніторинг експертних установ, які здійснюють судову-бухгалтерську експертизу, в компетенції яких знаходиться вирішення поставлених в ухвалі від 22.02.2011 року питань та надати суду перелік таких експертних установ із зазначенням їх адреси.

26.05.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 31.05.2011 р.

31.05.2011 року в судове засідання представники позивача 1, третіх осіб 1 та 2 не зявилися, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Ухвалою суду від 31.05.2011 року розгляд справи відкладено на 16.06.2011 р. на підставі п. 1 ст. 77 ГПК України; зобовязано відповідача надати в судове засідання контррозрахунок зазначених у позовній заяві сум, а також докази оскарження акту перевірки здійсненої Державною екологічною інспекцією у Київській області в судовому порядку.

16.06.2011 року в судове засіданні представники сторін зявилися, але вимоги ухвали суду від 04.05.2011 р. та 31.05.2011 р. не виконали та не надали витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 16.06.2011 р. оголошено перерву до 05.07.2011 р.

Ухвалою суду від 05.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.07.2011 р.; ухвалено викликати в судове засідання уповноваженого представника Державної екологічної інспекції у Київській області з метою надання суду уточненого розрахунку заподіяних відповідачем збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та відповідних пояснень до нього; зобовязано уповноваженого представника Державної екологічної інспекції у Київській області надати суду письмовий (деталізований) розрахунок збитків, заподіяних відповідачем за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу за період з 01.07.2009 року по 19.01.2010 р. з урахуванням п. п. 3.6., 3.7. Методики (із зазначенням джерел формування кожних даних формули розрахунку по кожному викиду); зобовязано відповідача надати в судове засідання уточнений контррозрахунок суми збитків, нарахованих відповідачу за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за період з 01.07.2009 року по 19.01.2010 р. з урахуванням п. п. 3.6., 3.7. Методики (із зазначенням джерел формування кожних даних формули розрахунку по кожному викиду), а також надати докази оскарження постанови про накладення стягнення або факту оскарження перевірки інспекції.

В судовому засіданні 26.07.2011 р. представник прокуратури надав заяву про зменшення суми позовних вимог з 590 060,55 грн. до 295 030,29 грн., здійснений за період з 01.07.2009 року по 20.01.2010 р. з урахуванням п. п. 3.6., 3.7. Методики; представник Інспекції проти зазначеного зменшення не заперечив.

Враховуючи те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розміру позовних вимог, суд прийняв вказані уточнення прокуратури до розгляду.

Представник відповідача витребуваного ухвалами суду від 05.07.2011 р. та 31.05.2011 р. уточненого контррозрахунку суми збитків, нарахованих відповідачу за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за період з 01.07.2009 року по 19.01.2010 р. з урахуванням п. п. 3.6., 3.7. Методики (із зазначенням джерел формування кожних даних формули розрахунку по кожному викиду) не надав, а також не надав доказів оскарження постанови про накладення стягнення або факту оскарження перевірки інспекції суду; усних пояснень щодо причин неможливості їх надання також не надав.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Київської області з позовом про стягнення збитків звернувся Міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області та Державної екологічної інспекції.

Згідно із статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Статтею 145 Конституції України передбачений судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 20 цього Закону спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки визначені, зокрема, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому частина 2 статті 2 зазначеного Кодексу зобов'язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.99 у справі N 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, в якій прокурор обґрунтовує наявність порушення чи загрози порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.

Наявність права на звернення до суду з позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля, у органів місцевого самоврядування встановлена пунктом "б" статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Згідно з цією нормою фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди утворюються за рахунок частини таких грошових стягнень.

Повноваження виконавчих органів місцевих рад встановлені статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Частиною першою цієї статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів тощо.

Так, згідно з підпунктом 1 пункту "а" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а підпунктом 1 пункту "б" частини першої цієї статті передбачено, що вони здійснюють контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Окрім цього, повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища також встановлені в статтях 15, 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції яких, поряд з іншими функціями, віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Таким чином, звернення місцевих рад до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та інших чинних нормативних актів.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності звернення місцевих рад до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, зазначена у листі Вищого господарського суду від 01.01.2009 р. "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища")

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.09 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Ручинською М.В. та Грабовецьким С.А. було проведено планову перевірку дотримання Дочірнім підприємством ВАТ «Київхліб»Білоцерківський хлібокомбінат»вимог чинного природоохоронного законодавства, про що було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.11.09 р.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що Дочірнє підприємство ВАТ «Київхліб»Білоцерківський хлібокомбінат»проводить виробничу діяльність на підставі статуту та свідоцтва про державну реєстрацію від 16.09.1996 р.; згідно довідки № 479/2006 основним видом діяльності є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підприємстві відсутній; станом на день проведення перевірки укладено договір № 13/2008 з ПП «Експертний центр екології»на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

26.11.2009 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Ручинською М.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді стягнення штрафу за порушення ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За ствердженням обох сторін, зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення відповідачем в установленому законом порядку оскаржено не було, що свідчить про визнання відповідачем фактів, встановлених перевіркою інспекції, які зазначені у постанові.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи, термін дії дозволу № 236.17.097 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП ВАТ «Київхліб» Білоцерківський хлібокомбінат»закінчився 31.12.2008 року.

Водночас, під час розгляду справи було встановлено, що листом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 15.05.2009 року № 05-09/3506 та витягом з переліку субєктів господарювання, ДП ВАТ «Київхліб»Білоцерківський хлібокомбінат»продовжено термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до 01.07.2009 р., відповідно до Плану робіт на 2009 р. з видачі субєктам господарювання дозволів на викиди за новою формою, затвердженого Мінприроди від 29.12.2008 року.

Можливість продовження терміну дії зазначеного дозволу передбачена розяснювальним листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.01.2009 р. № 1127/11/10-09 «Щодо надання розяснень у галузі охорони атмосферного повітря».

Представники міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області та Державної екологічної інспекції в Київській області проти факту продовження терміну дії дозволу відповідача на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до 01.07.2009 р. не заперечують, що підтверджується заявою про зменшення позовних вимог № 56-10 від 01.07.2011 р. та протоколом судового засідання від 26.07.2011 р.

Діючий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 3210300000-182 виданий ДП ВАТ “Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат” 20.01.2010 р. терміном дії на 5 років, тобто до 20.01.2015 р.

Таким чином, в період з 01.07.2009 р. по 19.01.2010 р. ДП ВАТ “Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат” здійснював свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до уточнених позовних вимог, Державною екологічною інспекцією в Київській області проведено перерахунок розміру збитків, завданих державі діяльністю відповідача без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період роботи з 01.07.2009 р. по 20.01.2010 р., які становлять 295 030,29 грн.

Водночас, в судовому засіданні 26.07.2011 р. представниками міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області та Державної екологічної інспекції в Київській області подано письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи, зі змісту яких вбачається, що у наданому розрахунку помилково зазначено кінцеву дату нарахування збитків 20.01.2010 р., оскільки діючий дозвіл на викиди забруднюючих речовин виданий відповідачу 20.01.2010 р., а розрахунок здійснений з 01.07.2009 р. по 19.01.2010 р. включно та арифметично розрахований вірно.

Із наданих суду матеріалів вбачається, що при здійсненні розрахунку Державна екологічна інспекція в Київській області керувалася статистичними даними Звіту про охорону атмосферного повітря та податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища, складеними та наданими самим відповідачем, що не суперечить п. 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Мінекобезпеки України N 38 від 18.05.95.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті зазначеного Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з нормами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначені статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм щодо зменшення розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Таким чином, з проаналізованих вище положень законодавства вбачається, що відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування заподіяної шкоди має цивільний характер.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 2.2 Листа Вищого господарського суд увід 01.01.2009 р. "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища".

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Статтями 33 та 34 цього Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм щодо зменшення розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Мінекобезпеки України N 38 від 18.05.95.

Згідно з Методикою викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, вважаються наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств шляхом:

- інструментальних методів контролю;

- розрахунковими методами.

У Методиці зазначено, які дані використовуються для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин.

Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, щодо яких немає дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Згідно п. 2.7.1 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обємної витрати газопилового потоку застосовуються у випаду викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами субєктів господарювання.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється у відповідності з пунктом 3.6.

Пунктом 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Судом встановлено, що розрахунок суми збитків здійснений на підставі статистичних даних, зазначених у Звіті про охорону атмосферного повітря за формою N 2-ТП, наданих самим відповідачем (а.с. 158 т. І).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність розрахунку збитків за статичними даними відповідача.

Так, відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення обєктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність обєктивного звязку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є обєктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.

Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Спеціальний характер полягає в обовязковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Посилання відповідача на відсутність його вини щодо неотримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у звязку з тим, що зобовязання на отримання зазначеного дозволу не було виконано третьою особою 1 - ПП “Експертний центр екології” до розгляду судом не приймається з наступних підстав.

27.06.2008 р. між відповідачем та третьою особою 1 - ПП “Експертний центр екології” укладено договір на створення науково-технічної продукції № 13/2008.

Відповідно до зазначеного договору відповідач доручає, а третя особа 1 приймає на себе зобовязання щодо розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ДП ВАТ “Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат”.

Водночас суд звертає увагу відповідача на той факт, що невиконання третьою особою 1 зобовязань по договору не свідчить про відсутність вини відповідача, оскільки обовязок щодо дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища покладено саме на господарюючого субєкта і є підставою для звернення його до суду з окремим позовом до третьої особи 1 про стягнення збитків, та не є підставою для звільнення відповідальності за забруднення атмосферного повітря.

Наданий третьою особою 1 контррозрахунок збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до розгляду судом також не приймається, оскільки безпідставно розрахований за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р., тобто не до моменту отримання діючого дозволу, а також на підставі фактичних даних, які, за його ствердженням, не були зафіксовані ні під час перевірки природоохоронною інспекцією, ні у статистичній документації відповідача.

Крім того, судом встановлено, що відповідач протягом 2009 р. 2011 р. жодного разу не звертався до Державної екологічної інспекції в Київській області з метою виклику представників інспекції для інструментально-лабораторної фіксації фактичних викидів або узгодження розрахунку збитків, а сам надав статистичні дані для нарахування збитків, що свідчить про погодження відповідачем даних, закладених у розрахунок.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, не спростування зазначених фактів відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 295 030,29 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб Білоцерківський хлібокомбінат»(09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Голубина,11, код 00378632) на розрахунковий рахунок Білоцерківської міської ради Київської області (р/р 31515921700002, код ЄДРПОУ 23570409, КБК 24062100, МФО 821018) 295 030 грн. (двісті девяносто пять тисяч тридцять) грн. 29 коп. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Відродження»(09332, Київська обл., Володарський район, с. Ожегівка, вул. Шевченка,32, код 23553603) в доход Державного бюджету України 2 950 (дві тисячі девятсот пятдесят) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 03.08.2011 р.