Рішення № 19021692, 15.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2011 р. Справа № 24/038-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДіТрейд”, м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оброни України “Білоцерківський військовий торг”, м. Біла Церква, Київська область

про стягнення 49 216,80 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. № б/н від 01.03.2011р.;

відповідача:не зявився;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДіТрейд” (далі Позивач) до Державного підприємства Міністерства оброни України “Білоцерківський військовий торг” (далі Відповідач) про стягнення 49 216,80 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 18.05.2011р., 02.06.2011р., 17.06.2011р. та від 01.07.2011р. в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ № 02-5/289 від 18.09.1997р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Позивачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 15.06.2011р. місцезнаходження відповідача: вул. Матросова, буд. 17, м. Біла Церква, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки № Б-19 від 04.03.2008р. (далі договір), відповідно до умов якого, постачальник позивач зобов'язується передавати у власність покупця відповідача мінеральну воду, безалкогольні напої, соки і нектари фруктові та овочеві (далі-товар), виробництва ЗАТ “Ерлан” І ЗАТ “Орлан”, а покупець зобовязується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору встановлено, перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем та підписання (з печаткою) ним накладних за поставлений товар.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець зобовязується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору, позивач по товарно-транспортним накладним: № Б0811245 від 11.08.2010р. на суму 8 422,70 грн., № Б0811246 від 11.08.2010р. на суму 3 745,50 грн., № Б0819367 від 19.08.2010р. на суму 11 895,40 грн. та № Б0820221 від 20.08.2010р. на суму 5 253,60 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 29317,20 грн., а відповідач вказаний товар отримав.

01 травня 2010 року між сторонами у справі був укладений договір № Б-19 від 01.05.2010 року відповідно до умов якого, позивач постачальник зобов'язується передавати у власність відповідача покупця мінеральну воду, безалкогольні напої, соки і нектари фруктові та овочеві (далі-товар), виробництва ЗАТ “Ерлан” І ЗАТ “Орлан”, а покупець зобовязується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору встановлено, перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем та підписання (з печаткою) ним накладних за поставлений товар.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець зобовязується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору від 01.05.2010 року, позивач по товарно-транспортній накладній № Б0211171 від 11.02.2011 року поставив відповідачу товар на суму 19899,60 грн., а відповідач вказаний товар отримав.

Проте, в порушення своїх договірних зобовязань, відповідач за поставлений товар по двох договорах не розрахувався, за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 49 216,80 грн., що і стало підставою для звернення останнього до суду.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення розрахунку за поставлений товар, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 49 216,80 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 216,80 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оброни України “Білоцерківський військовий торг” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДіТрейд” (01032, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, код ЄДРПОУ 34980845) 49 216 (сорок девять тисяч двісті шістнадцять) грн. 80 коп. заборгованості, 493 (чотириста девяносто три) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Лутак Т.В.

Дата підписання рішення 20.07.2011р.