Рішення № 19021541, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/33803.11.11 Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретар Іванова О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства «Монмарт», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соні Україна»

про: визнання договору № LB-00010 від 09.03.2011р. недійсним

за участю уповноважених представників:

від Позивача не зявились

від Відповідача ОСОБА_1 (дов. № б/н від 23.09.2011р.)

ОСОБА_2 (довір. № б/н від 23.09.2011р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Монмарт», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соні Україна», м.Київ (далі Відповідач ) про визнання недійсним Договору № LB-00010 від 09.02.2011р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчі документи Позивача, Договір № LB-00010 від 09.03.2011р., Додаткову угоду від 20.05.2011р. до Договору № LB-00010 від 09.03.2011р., Додаток № 2 до Договору № LB-00010 від 09.03.2011р., Додаток № 3 до Договору № LB-00010 від 09.03.2011р. та інше.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/338 від 16.09.2011 р., розгляд якої призначено на 06.10.2011 р.

06.10.2011р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Відповідач заперечив проти позовних вимог Позивача у повному обсязі, просив суд відмовити в їх задоволенні. Крім того Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи, а саме: документи, що підтверджують відправлення копії відзиву Позивачу (оригінали опису поштового вкладення, чеку про оплату поштового відправлення), копія Контракту N9CO-00000142 від 30.03.2011р.,копія Контракту №СО-00000197 від 28.04.2011р., копія Контракту №СО-00000218 від 03.05.2011р., копія видаткової накладної від 13.04.2011р. № 129, копія видаткової накладної від 18.04.2011р. № 138, копія видаткової накладної від 04.05.2011р. № 167, копія видаткової накладної від 12.05.2011р. № 193, копія Ухвали Господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. №57/239, копія Довіреності БН від 23 вересня 2011 р.

06.10.2011р. через канцелярію суду від Відповідача надійшли додаткові документи для залучення до матеріалів справи, а саме: копія Контракту № СО-00000116 від 22 березня 2011р. , копія Видаткової Накладної №99 від 24 березня 2011 р., копія Контракту № СО-00000127 від 18 березня 2011 р., копія Видаткової Накладної №97 від 23 березня 2011 р., копія додаткової угоди № 1 від 09.03.2011р., копія додаткової угоди № 2 від 09.03.2011р., копія додаткової угоди № 3 від 09.03.2011р., копія банківської виписки від 19.04.2011р.

06.10.2011р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.11.2011р.

В судовому засіданні 03.11.2011р. представники Відповідача надали для залучення до матеріалів справи банківські виписки, заперечили проти позовних вимог, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Представник Позивача в судові засідання не зявлявся, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки до суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях про вручення кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Позивача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідачем клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.03.2011р. між Позивачем (Дилер) та Відповідачем (Соні) було укладено Договір № LB-00010.

Відповідно до п.1.1 Договору, згідно з умовами та положеннями цього Договору Соні призначає Дилера виступати в ролі не ексклюзивного Дилера для реалізації Продуктів в Україні (далі «Територія») і виконання інших дій, пов'язаних з реалізацією Продуктів, а Дилер приймає таке призначення. Для даної мети Соні передасть Продукти у власність Дилера, а Дилер візьме для використання у своїй підприємницькій діяльності такі Продукти, що постачає Соні Дилеру за цим Договором, і виплатить Соні за них грошову суму на умовах цього Договору. Будь-який продаж і покупка Продуктів здійснюється згідно з умовами та положеннями цього Договору та Контракту (контрактів), відповідно до визначення у цьому Договорі далі. Будь-які інші умови, включаючи спільні ділові умови та положення Дилера, не застосовуються. Дилер визнає той факт і погоджується з тим, що перелік Продуктів і ціни, за якими такі Продукти будуть постачатися Дилеру, можуть змінюватися час від часу за одноосібним розсудом Соні, про що Соні повідомлятиме Дилера. У повідомленні про зміни цін має зазначатися дата початку застосування таких нових цін. Під Контрактом мається на увазі узгоджене Сторонами замовлення. Контрактом встановлюються, в тому числі, наступні умови:

-найменування Продукту(товару);

-кількість Продукту (товару);

-ціна продукту;

-умови оплати;

-умови постачання; вантажоодержувач;

-адреса доставки (пункт розвантаження);

-розрахункова дата постачання;

-контактна особа з боку Дилера;

Контракт є документом, що підписується уповноваженими особами Сторін і завіряється печатками Сторін. При цьому Сторони дійшли згоди, що Контракт, підтверджений і наданий сторонами одна одній у паперовому вигляді, розглядається Сторонами як належним чином укладений.

Відповідно до п.3.1 Договору, Дилер має право придбавати Продукти у Соні відповідно до умов і положень цього Договору в такому місці, яке Сторони можуть погоджувати час від часу в Контракті. При доставці Продуктів Дилеру вартість доставки включається в ціну Продуктів.

Згідно до п.3.3 Договору, Одночасно з виконанням будь-якого Контракту Соні готує і направляє Дилеру рахунок-фактуру на Продукти, що постачаються («Рахунок-фактура»). Рахунок-фактура має містити відповідну суму ПДВ, що має бути сплачена Дилером.

Як вбачається з п.3.6 Договору у випадку доставки Продуктів Дилеру, приймання таких Продуктів має проводитися Дилером власними силами і за власний рахунок відповідно до Порядку приймання Продуктів на умовах "Доставка до складу Дилера в Україні", що є Додатком № 3 до цього Договору. Після отримання Продуктів зі Складу або в іншому узгодженому місці доставки згідно з положеннями кожного Контракту та після огляду Продуктів Дилером Сторони підписують Видаткову накладну у двох (2) оригінальних примірниках. Сторони домовилися, що це підписання Видаткової накладної Дилером свідчить про те, що Дилер прийняв, а Соні передала такі Продукти в цілковитій відповідності з Порядком приймання Продуктів на умовах "Доставка до Складу Дилера в Україні" і про відсутність у Дилера претензій будь-якого характеру, без винятку, до Соні щодо відповідності моделі, кількості, цілісності упаковки і комплектації таких Продуктів. Сторони також домовилися, що дане підписання Видаткової накладної Дилером означає, що Соні належним чином і в повному обсязі виконала всі свої зобов'язання перед Дилером за Контрактом, відповідного до поставки таких продуктів.

Соні поставляє Продукти за цінами, вказаними в українських гривнях, що включають податок на додану вартість, наведеними у Додатку № 1 до цього Договору, або за такими іншими цінами, які час від часу встановлює Соні та інформує про них Дилера. Вартість і ціна Продуктів, що поставляються за кожним окремим Контрактом, узгоджуються Сторонами і зазначаються в такому Контракті. Знижки, премії, якщо передбачені, надаються Соні тільки за окремою письмовою домовленістю між Сторонами, яка оформляється Додатковою Угодою не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує місяцю з якого ці знижки і премії починають діяти, до даного Договору і є його невід'ємною частиною (п.4.1 Договору).

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання Договору №LB-00010 від 09.03.2011р. недійсним посилаючись на те, що при укладанні Договору Позивачем та Відповідачем не узгоджувалась та не складалась відповідна специфікація, тобто не було визначено предмет договору, ціни товару а також не визначався строк та порядок поставки товару.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.

Господарський суд розглянувши всі матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Виходячи із змісту абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на зясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обовязків ( ст. 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім чи багатосторонніми (договори) (ст.202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст.217 ЦК України, передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч.2 ст.236 ЦК України, якщо за недійсним правочином права та обовязки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

З позовної заяви вбачається, що Договір №LB-00010 від 09.03.2011р підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить положенню Цивільного кодексу України, оскільки в ньому не визначені вимоги відносно предмету договору, ціни товару не визначено строк та умови поставки.

Суд не погоджується із твердженнями Позивача з огляду на наступне:

Згідно з ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, договір визнається дійсним, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

На виконання умов Договору, між Позивачем та Відповідачем було укладено Контракти на поставку продукції, а саме контракт N9CO-00000142 від 30.03.2011р., контракт №СО-00000197 від 28.04.2011р., контракт №СО-00000218 від 03.05.2011р., контракт № СО-00000116 від 22.03.2011р., контракт № СО-00000127 від 18.03.2011р.

Факт отримання Позивачем товару за вказаними контрактами підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками з боку обох сторін та містяться в матеріалах справи, а саме: видатковою накладною від 13.04.2011р. № 129, видатковою накладною від 18.04.2011р. № 138, видатковою накладною від 04.05.2011р. № 167, видатковою накладною від 12.05.2011р. № 193., видатковою накладною № 99 від 24.03.2011р., видатковою накладною № 97 від 23.03.2011р.

Крім того, отримання товару Позивачем підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані Позивачем та завірені його печаткою.

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем було отримано від Відповідача товар на виконання Договору №LB-00010 від 09.03.2011р., за кількістю та ціною, яка вказана у накладних.

Згідно з ч.1.ст.216 Цивільного кодексу України, недійсність правочину не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цім Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони в п.1.1 Договору встановили та погодили, що під Контрактом мається на увазі узгоджене Сторонами замовлення. Контрактом встановлюються, в тому числі, наступні умови: найменування Продукту(товару); кількість Продукту (товару); ціна продукту; умови оплати; умови постачання; вантажоодержувач; адреса доставки (пункт розвантаження); розрахункова дата постачання; контактна особа з боку Дилера; Контракт є документом, що підписується уповноваженими особами Сторін і завіряється печатками Сторін. При цьому Сторони дійшли згоди, що Контракт, підтверджений і наданий сторонами одна одній у паперовому вигляді, розглядається Сторонами як належним чином укладений.

Вказане не суперечить приписам норм цивільного та господарського законодавства враховуючи принципу «свободи договору».

До того ж, Позивачем частково здійснено розрахунок за поставлений товар, тобто сторонами вчинено дії, які направлені на настання правових наслідків, обумовлених договором поставки, що свідчить про реальне виконання Договору № LB-00010 від 09.03.2011р.

Крім того, суд зазначає, даний правочин відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, та не суперечать моральним засадам суспільства (ч.1 ст. 203 ЦКУ), волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст. 203 ЦКУ) та правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що існування жодної з обставин, з якими законом повязується недійсність договору, позивач суду не довів, своєї позиції нормативно не обґрунтував.

Враховуючи викладене позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Монмарт», м.Київ відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 07.11.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева