Рішення № 19021518, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/38119.10.11 За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивачів:1. Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. ОСОБА_1

провизнання недійсними договорів та витребування майна

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача 1:Палій Є.В.

від позивача 2:Фрідман О.О.

від відповідача 1:не з'явився

від відповідача 2:не з'явився

від третьої особи 1:Пузир С.М.

від третьої особи 2:ОСОБА_1

від прокуратури:Цюкало Ю.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" (надалі ТОВ "Пантеон-Інвест") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга" (надалі ТОВ "Вестіга") про визнання недійсними договорів та витребування майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відчуження житлових будинків №№ 12-А, 12-Б, 14 А, 14-Б по вул. Мала Житомирська у м. Києві, які є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, на користь відповідача 1 було здійснено з порушенням норм чинного законодавства України, у звязку з чим прокурор вказує на існування підстав для витребування вказаного майна до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також наявність підстав для визнання договір купівлі-продажу жилих будинків №№ 12-А, 14-А на користь ТОВ "Вестіга" недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2011 р. частково задоволено заяву заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову, накладено арешт на житлові будинки: № 12-А, загальною площею 1 534,50 кв.м., №12-Б, загальною площею 1018,00 кв.м., №14-А, загальною площею 1 896,30 кв.м., та №14-Б, загальною площею 130,70кв.м., що розташовані в місті Києві по вул. Мала Житомирська,заборонено ТОВ"Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга" вчиняти дії, спрямовані на відчуження вказаних житлових будинків.

В судовому засіданні представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на законність набуття ним спірного майна та відсутність доказів того, що на момент їх набуття спірні будівлі були включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Представником відповідача 2 в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи відкладено до 26.09.2011 р.

19.09.2011 р. через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. допущено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, розгляд справи відкладено до 12.10.2011 р.

В судовому засіданні представником відповідача 1 подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом України повязаної з нею справи №3/9 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" про визнання недійсним інвестиційного договору №1/6 від 01.06.2007 р.

Судом розгляд вказаного клопотання з огляду на відсутність доказів наявності наведених у клопотання обставин відкладено на більш пізню стадію розгляду справи.

В судовому засіданні 12.10.2011 р. оголошено перерву до 19.10.2011 р.

19.10.2011 р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, мотивоване участю представника в судовому засіданні Вищого господарського суду України.

В судове засідання представники прокуратури та позивачів з'явилися, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю.

Третя особа 2 та представник третьої особи 1 в судове засідання з'явилися, позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, подавши наведене клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом в задоволенні клопотання відмовлено з огляду на наступне:

По-перше, із доданої до клопотання копії ухвали Вищого господарського суду України від 15.09.2011 р. у справі №13/492, представником в якій є представник відповідача 1, вбачається, що розгляд касаційної скарги призначено на 05.10.2011 р., що не може бути належним доказом неможливості явки представника в судове засідання, яке призначено господарським судом міста Києва судом на 19.10.2011 р.

По-друге, відповідач 1 не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити іншу особу для представництва власних інтересів, а з наявної в матеріалах справи довіреності №05/13-09 від 13.09.2011 р. вбачається уповноваження відповідачем 1 на представлення його інтересів іншої особи (ОСОБА_6) ніж та, що подала вказане клопотання (ОСОБА_7).

По-третє, відповідач 1 надав письмові та усні пояснення щодо предмету спору у численних судових засіданнях у справі, що свідчить про з'ясуванні судом правової позиції відповідача 1.

Належне повідомлення відповідача 1 про час та місце розгляду справи підтверджується підписом його представника (ОСОБА_6) в розписці в повідомленні про перерву від 12.10.2010 р. та визнається представником відповідача 1 (ОСОБА_7) в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Відповідач 2, повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується підписом його представника в розписці в повідомленні про перерву від 12.10.2011 р., своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомлені, пояснення їх представників стосовно суті спору заслухані в попередніх судових засіданнях та викладені у відзивах на позовну заяву від 12.09.2011 р., на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Судом в задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі відмовлено, оскільки відповідачем 1 не надано доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин (допуску до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.08.2011 р. у справі №3/9) з якими приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (сторона-1) та ТОВ "Пантеон-Інвест" (сторона-2) було укладено інвестиційний договір №1/6 (надалі "Інвестиційний договір"), відповідно до п. 2.1 якого сторона-2 зобов'язалась здійснити організацію, реалізацію та фінансування, в тому числі за рахунок залучених коштів, проектування і спорудження обєкту (реконструкція жилих будинків №№ 12-А, 12-Б, реконструкція з розширенням будинків та надбудовою аттикових та мансардних поверхів над будинками 14-А, 14-Б, з розробкою дворової частини флігеля, який знаходиться у ветхому технічному стані будинку 14-Б та будівництво адміністративно-готельно-житлового комплексу за адресою 14-В на вул. Малій Житомирській з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями) в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.2 Інвестиційного договору сторона-1 після укладення договору передає стороні-2 функції замовника та право користування земельною ділянкою на проведення реконструкції та будівництва ж/б №№ 12-А, 12-Б, 14-А, Б, В. Сторона-2 компенсує стороні-1 витрати у звязку з відселенням мешканців будинків та інші підтверджені витрати, понесені при освоєнні земельної ділянки. Розмір та терміни компенсації визначаються в додатковій угоді.

04.07.2007 р. сторонами було укладено додаткову угоду до Інвестиційного договору в п.1.1 якої встановили суму компенсації згідно п. 2.2 Інвестиційного договору.

Положеннями п.п. 1.2, 1.3 вказаної додаткової угоди встановлено, що після сплати стороною-2 компенсацій, вказаних в п. 1.1 даної додаткової угоди, сторона-1 забезпечує передачу КП "Житлоінвестбуд-УКБ" протягом семи робочих днів на баланс сторони-2 будинки №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В на вул. Малій Житомирській в м. Києві. Передача будинків оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Після сплати компенсацій, вказаних в п. 1.1 даної додаткової угоди та отримання будинків №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б, 14-В на вул. Малій Житомирській в м. Києві згідно актів приймання-передачі, сторона-2 має право оформити право власності на отримані у власність будинки згідно вимог чинного законодавства у встановленому порядку.

25.12.2007 р. КП "Житлоінвестбуд-УКБ" передало, а ТОВ "Пантеон-Інвест" прийняло житлові будинки в м. Києві по вул. Малій Житомирській №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б (надалі "спірне майно"), що підтверджується актами прийму-передачі жилих будинків №12-А, №12-Б, №14-А, №14-Б на вулиці Малій Житомирській у Шевченківському районі м. Києва від 25.12.2007 р.

26.06.2008 р. Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 25.06.2008 р. №1082-С/ЮЖБ було видано ТОВ "Пантеон-Інвест" Свідоцтва про право власності серії САС №033948, №033949, №033950, №033951 на спірне майно.

Відповідно до договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.2010 р., укладених між ТОВ "Пантеон-Інвест" (продавець) та ТОВ "Вестіга" (покупець), посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровані в реєстрі за №№ 2345, 2346 (надалі "Договори купівлі-продажу"), продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме: житлові будинки №12-А, №14-А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, що підтверджується актами приймання-передачі житлових будинків від 30.09.2010 р.

Спір у справі стосується наявності підстав для визнання Договорів купівлі-продажу недійсними та витребування спірного майна у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Прокурор вказує, що майно вибуло із володіння власника без його згоди, з порушенням законодавства про приватизацію майна та з порушенням законодавства про охорону культурної спадщини.

Стосовно вимог до ТОВ "Пантеон-Інвест" про витребування житлових будинків по вул.Мала Житомирська №12-Б та №14-Б в місті Києві суд відзначає наступне.

Із наявних в матеріалах справи Свідоцтв про право власності від 26.06.2008 р. вбачається, що наведені будинки належать ТОВ "Пантеон-Інвест", а з заяв про оформлення таких свідоцтв вбачається, що правовою підставою для їх видачі був Інвестиційний договір та акти прийому-передачі від 25.12.2007 р.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. у справі №3/9, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 р. у справі №3/9, визнано недійсним Інвестиційний договір.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Визнання судом недійсним Інвестиційного договору свідчить про відсутність правових підстав для набуття ТОВ "Пантеон-Інвест" права власності на житлові будинки по вул. Мала Житомирська №12-Б та №14-Б в місті Києві.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, власник майна (Київська міська рада) має підстави для витребування житлових будинків по вул. Мала Житомирська №12-Б та №14-Б в місті Києві від ТОВ "Пантеон-Інвест", а тому позов заступника прокурора до ТОВ "Пантеон-Інвест" в цій частині є обґрунтованим.

Стосовно вимог до ТОВ "Вестіга" про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу та витребування житлових будинків по вул. Мала Житомирська №12-А та №14-А в місті Києві суд відзначає наступне.

На підставі Інвестиційного договору та актів прийому-передачі від 25.12.2007 р. на ім'я ТОВ "Пантеон-Інвест" оформлені свідоцтва про право власності від 26.06.2008 р. на житлові будинки по вул. Мала Житомирська №12-А та №14-А в місті Києві.

Згідно Договорів купівлі-продажу ТОВ "Пантен-Інвест" продало, а ТОВ "Вестіга" придбало наведені житлові будинки.

Спірне майно до оформлення Свідоцтв про право власності на ТОВ "Пантеон-інвест" належало до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації №889 від 09.06.2000 р. та №193 від 12.02.2003 р. з урахування змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1021 від 10.08.2007 р. та №1020 від 10.08.2007 р., вирішено Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації передати на баланс Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" жилі будинки №12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Малій Житомирській у Шевченківському районі. Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" передати на баланс інвестора жилі будинки після сплати інвестором коштів, передбачених відповідним договором.

Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради №304 від 16.10.2007 р. надано згоду на передачу з балансу Комунального підприємства "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради на баланс Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" жилих будинків №12-А, №12-Б, №14-А, №14-Б на вул. малій Житомирській.

Розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації №1684 від 26.11.2007 р. з урахуванням змін, внесених розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації №303 від 06.03.2008 р., передано з балансу Комунального підприємства "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради на баланс Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" жилі будинки №12-А, №12-Б, №14-А, №14-Б на вул. малій Житомирській.

За змістом п. 3.4.1 Інвестиційного договору ТОВ "Пантеон-Інвест" має право отримати для реконструкції будинки №№ 12-А, 12-Б, 14-А, 14-Б на вул. Малій Житомирській, в тому числі у власність, за умови компенсації витрат Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у порядку, встановленому відповідним розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 3.4.7 Інвестиційного договору встановлено, що ТОВ "Пантеон-Інвест" має право після завершення будівництва отримати у свою власність Об'єкт у відповідності до умов договору, при цьому суд відзначає, що наведений пункт з урахуванням визначення "Об'єкту", яке міститься в п. 1.1.2 Інвестиційного договору стосується новозбудованого комплексу за адресою: вул. Мала Житомирська, 14-В.

У відповідності до п. 4.2 Інвестиційного договору отримання ТОВ "Пантеон-Інвест" права власності на Об'єкт, здійснюється після здійснення всіх необхідних відрахувань (розрахунків), що передбачені законодавством. Сторони домовились, що ТОВ "Пантеон-Інвест" отримує у власність будинки, передані їй для реконструкції, за умови компенсації витрат, понесених Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у звязку із відселенням мешканців будинків, інших підтверджуючих витрат. При цьому, ТОВ "Пантеон-Інвест" має право оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, своє право власності на будинки, які є обєктами реконструкції.

Суд відзначає, що права особи (в частині витребування майна), яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом застосуванням правового механізму, встановленого ст.216 Цивільного кодексу України (реституція по недійсному правочину), а можуть бути захищені якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Статтею 330 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом викладених розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та рішення Шевченківської районної у місті Києві ради спірні будівлі були передані на баланс Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" з правом передачі їх на баланс інвестору.

Згідно п. 9 листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" від 31.01.2001р. №01-8/98 баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Таким чином, власник (територіальна громада в особі компетентних органів) не приймав рішення про передачу у володіння спірного майна ні Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", ні інвестору.

При цьому, з розпоряджень Київської міської державної адміністрації №889 від 09.06.2000р. та №193 від 12.02.2003 р. з урахування змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1021 від 10.08.2007 р. та №1020 від 10.08.2007 р., вбачається, що інвестор мав бути залучений у передбаченому порядку, а як Положення про проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів житлової та соціальної інфраструктури міста, затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 р. №2442, так і Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 р. №528/1189, передбачали залучення інвестора виключно на конкурсній основі. Доказів проведення конкурсу не надано.

Таким чином, спірне майно вибуло із володіння територіальної громади поза її волею. Таке майно в володіння Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" власником не передавалося, а передача його у власність ТОВ "Пантеон-Інвест" на підставі Інвестиційного договору (який визнано судом недійсним у справі №3/9) здійснено з порушенням ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.317, 319, 658 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд відзначає, що зміст Інвестиційного договору полягає у набутті інвестором права власності на належне до комунальної власності нерухоме майно за здійснення ремонту таких будівель, що не узгоджується із приписами законодавства про приватизацію майна та інвестиційну діяльність.

Отже, вимога про витребування житлових будинків №12-А, №14-А по вул. Малій Житомирській в місті Києві є правомірною.

Стосовно вимоги про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу суд відзначає наступне.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Тобто, зазначено, що у випадку відчуження майна власником та існування наступних правочинів, за позовом такого власника може бути визнано недійсним лише перший правочин, з предявленням до кінцевого набувача віндикаційного позову.

В даному випадку, комунальне майно вибуло з володіння громади без її волі та згоди, тобто відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна, що не виключає можливість власника звертатися з вимогою про оспорювання законності правочину щодо відчуження належного йому майна.

Укладання правочину щодо розпорядження комунальним майном без згоди органу місцевого самоврядування в особі уповноваженого органу порушує права та охоронювані законом інтереси такого органу, а вимога в цій частині не спрямована на проведення реституції, оскільки судом встановлені самодостатні підстави для витребування майна згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, що не виключає можливості для висновку про її правомірність.

Крім того, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. стосується позовів власника, проте не обмежує можливість задоволення позовів інших осіб за наявності передбачених законом підстав.

Із листа Державної служби з питань національної культурної спадщини №22-2062/39 від 23.09.2011 р. вбачається, що будинки по вул. Мала Житомирська № 14-А, № 14-Б наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 р. №58/0/16-10 занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як памятки історії, архітектури місцевого значення, а будинок по вул. Мала Житомирська № 12-А перебуває на обліку як пам'ятка історії, монументального мистецтва, архітектури місцевого значення (охоронний №45) відповідно до рішення виконавчого комітету Київського міської ради від 22.11.1982 р. №1804.

Договори купівлі-продажу укладені 30.09.2010 р., тобто після видання наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 р. №58/0/16-10 та прийняття рішення виконавчого комітету Київського міської ради від 22.11.1982 р. №1804.

За змістом ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка культурної спадщини об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Таким чином, житлові будівлі по вул. Мала Житомирська №12-А та №14-А, які були предметом продажу за Договорами купівлі-продажу, є об'єктами культурної спадщини, що є пам'ятками.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (який був чинний на момент укладання оспорюваних договорів) при передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

За змістом ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, належать органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п. 2 Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2005 р. №1805, позивач 2 є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, зокрема, належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

Таким чином, в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України укладення Договорів купівлі-продажу об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини не виключає наявності порушення прав цього органу та є підставою для визнання такого правочину недійсним за позовом цього органу.

Встановлені п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. обмеження не поширюються, оскільки позивач 2 не є власником майна.

В даному випадку, заступником прокурора міста Києва позов подано також в інтересах Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому Договори купівлі-продажу згідно ч.1ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України визнаються недійсними, оскільки суперечать положеннями ст.ст. 18, 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Прокурор вказує, що підставою для звернення з позовом до суду є порушення інтересів держави, у звязку із незаконним оформленням права власності на спірне майно, що порушує право власності на нього територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та право Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як органу охорони культурної спадщини.

За таких обставин, позовні вимоги заступника прокурора є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (25 500,00 грн. за вимоги про витребування майна та 170,00 грн. за вимоги про визнання недійсними договорів) покладаються на відповідачів в рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 30.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестіга", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 2345.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 30.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестіга", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 2346.

4. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" (01001, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 18; ідентифікаційний код 34936235) у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883131) житлові будинки № 12-Б, загальною площею 1018,00 кв.м., та №14-Б, загальною площею 130,70 кв.м., що розташовані в місті Києві по вул.Мала Житомирська. Видати наказ.

5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 4; ідентифікаційний код 36259733) у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883131) житлові будинки № 12-А, загальною площею 1 534,50 кв.м., та №14-А, загальною площею 1 896,30 кв.м., що розташовані в місті Києві по вул.Мала Житомирська. Видати наказ.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" (01001, м.Київ, вул. Шота Руставелі, 18; ідентифікаційний код 34936235) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 12 835 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 4; ідентифікаційний код 36259733) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 12 835 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 24.10.2011 р.