Рішення № 19021508, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/36117.10.11 За позовомКомунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 426152,06 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Рощахівська С.А.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (надалі "Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі "Підприємець") про стягнення 426152,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про передачу в оренду майна комунальної територіальної громади міста Києва від 14.12.2009 р. позивач передав у платне строкове користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобовязання по внесенню орендної плати не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 397233,46 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 28918,60 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 21.09.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 21.09.2011 р. оголошувалась перерва до 05.10.2011 р. у звязку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. розгляд справи відкладено до 17.10.2011 р. у звязку із заявленим позивачем клопотанням, неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Відповідач, повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, в судове засідання своїх повноважних представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, а пояснення його представника стосовно суті спору були заслухані у попередньому судовому засіданні, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 р. між Підприємством (орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) №27/06, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду за адресою: вул. Павла Усенка, 6 для розміщення кафе з реалізацією спиртних напоїв 346,85 кв.м, більярдного клубу 382,55 кв.м, складу 103,8 кв.м, а орендар за користування обєктом оренди сплачує орендодавцю орендну плату, яка на дату підписання договору становить 21 752,00 грн.

14.12.2009 р. між Підприємством (орендодавець) та Підприємцем (орендар) було укладено тимчасовий договір про передачу в оренду майна комунальної територіальної громади (надалі "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі рішення Київради від 21.05.2009 р. №473/1529 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення за адресою: вул. Павла Усенка, 6 для розміщення кафе з реалізацією спиртних напоїв 174,5 кв.м, виробництво харчових продуктів 258 кв.м, складу 103,8 кв.м, кафе без реалізації спиртних напоїв 296,9 кв.м.

Згідно з п. 3.1 Договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 р. №34/91, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною цього договору (додаток 1).

Пунктом 3.7 Договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 3.9 Договору вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання при будинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених рахунків орендодавця.

Згідно з п. 9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до винесення рішення Київради стосовно обєкта оренди, але не більш 6 місяців (до 14 червня 2010 року).

На виконання умов Договору 01.03.2006 р. та 15.12.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 833,2 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Павла Усенка, 6, що підтверджується актами прийому-передачі приміщення від 01.03.2006 р. 15.12.2009 р. відповідно.

Актом прийому-передачі від 30.06.2010 р., який скріплено підписами уповноважених сторін та печатками, Підприємство прийняло, а Підприємець повернув орендоване приміщення у задовільному технічному стані.

Спір у справі виник у звязку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобовязання за Договором, у звязку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за період з січня 2008 року по грудень 2009 року за договором №27/06 від 01.03.2006 р. та з грудня 2009 року червень 2010 року за Договором.

Договори є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду (2006 р. та 2009 р.), прийняття відповідачем, користування ним спірними приміщеннями за Договором та нарахування орендної плати у розмірі 1 121 787,43 грн. за весь період користування. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.7 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідачем частково сплачувалась орендна плата у розмірі 760 777,95 грн. за користування обєктом оренди згідно умов Договорів.

За таких обставин, заборгованість відповідача з орендної плати за період з січня 2008 року по червень 2010 року становить 397233,46 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 397233,46 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємець обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 397233,46 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 28918,60 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 01.10.2010 р. по 01.04.2011 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення.

З урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування пені (з 01.10.2010 р. по 01.04.2011 р.) та приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, правомірним є стягнення з відповідача пені за прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання у розмірі 1 375,92 грн. В іншій частині пеня обрахована невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Підприємства заборгованості у розмірі 397233,46, грн. та пені у розмірі 1 375,92 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (пеня у розмірі 27 542,68 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04136, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) заборгованість у розмірі 397233 (триста девяносто сім тисяч двісті тридцять три) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 375 (одна тисяча триста сімдесят пять) грн. 92 коп., державне мито у розмірі 3 986 (три тисячі девятсот вісімдесят шість)грн. 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220 (двісті двадцять) грн. 75 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 21.10.2011 р.