Рішення № 19021477, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/46724.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" в особі Київської філії "Сіті"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення заборгованості 5 880,27 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 12-2-4/15 від 26.09.11.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 314/1 від 09.08.11.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4749,81 грн., 284,99 грн. 3% річних, 845,47 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплативши страхове відшкодування у розмірі 5 880,27 грн. згідно зі ст. ст. 993, 1187, 1188 ЦК України страхова компанія набула право зворотної вимоги (регресу) до відповідача по справі в межах фактичних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 порушено провадження у справі № 53/467, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.10.2011.

В судове засідання 24.10.2011 позивач зявився та подав клопотання про розподіл судових витрат відповідно до якого просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з отриманням позивачем витягу з ЄДРПОУ про включення відповідача до ЄДРПОУ у розмірі 15,56 грн.

В судовому засіданні 24.10.2011 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спеціаліст у висновку оцінив пошкодження деталей автомобіля, які не були зазначені у первинній довідці ДАІ; заявлені до стягнення 3% річних та інфляційних не відповідають діючому законодавству. Відповідач визнав позов в сумы 4637,31 грн. (5259,81 грн. вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу 112,50 грн. захист низу кузова та пошкодження інших деталей 510,00 грн. франшиза)

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008 року об 06 год. 05 хв., ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Пежо»д/н НОМЕР_1 по вул. Мельникова, здійснюючи розворот не з крайнього лівого положення не пропустив автомобіль «Деу»д/н НОМЕР_2 який рухався в крайньому лівому ряду в результаті чого здійснив зіткнення з останнім автомобілем, що призвело до матеріальних збитків, чим порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 3-28730/08 від 18.07.2008, було вставлено, що водій ОСОБА_3 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_3 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_3 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Деу»д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0057781 від 27.07.2007.

Відповідно до Висновку спеціаліста № 2041 від 20.08.2008, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Деу»д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 5259,81 грн.

Як вбачається зі страхового акту № 33155 від 16.09.2008, позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 5850,79 грн.

За фактом пригоди позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5933,79 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 11956 від 19.09.2008.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем відповідно до полісу № ВВ/5061838 від 13.12.2007.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0057781 від 27.07.2007, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля «Деу»д/н НОМЕР_2 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обовязкового страхування.

За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки «Деу»д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 33155 від 09.07.2009 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.07.2009 з відміткою відповідача про отримання.

Відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування завданої шкоди в порядку регресу не здійснив.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5061838 від 13.12.2007 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 4749,81 грн. (5259,81 грн. (вартість матеріального збитку) 510,00 грн. (франшиза).

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 4749,81 грн. за розрахунком суду.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 284,99 грн. та збитків від інфляції в сумі 845,47 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач по справі заявив про стягнення з відповідача судових витрат повязаних з отриманням позивачем витягу з ЄДРПОУ про включення відповідача до ЄДРПОУ у розмірі 15,56 грн.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в розясненні Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», відповідно до розділу 6 Господарського процесуального судовими витратами є повязані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 33 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особами, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають підчас розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат повязаних з отриманням позивачем витягу з ЄДРПОУ про включення відповідача до ЄДРПОУ не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" (04053, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) 4749 (чотири тисячі сімсот сорок девять) грн. 81 коп. шкоди в порядку регресу, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 99 коп. 3% річних, 845 (вісімсот сорок пять) грн. 47 коп. збитків від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А. Дата підписання: 27.10.2011