Рішення № 19021423, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/24625.10.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до

Третя особаВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»

ОСОБА_1

провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 50 000, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 05.01.2011 року; Від відповідача:

Від третьої особи:ОСОБА_3 представник за довіреністю від 21.02.2011 року;

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 50 000, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.12.2010 року на дорозі М-19 Доманове-Ковель-Чернівці_Тереблече сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Форд, д.н. НОМЕР_1, під управлінням гр. ОСОБА_1, та автомобіля Пежо Боксер, д.н. НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4, який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією автотранспортних засобів від 23.02.2010 року

Позивачем було виплачено власнику автомобіля Пежо Боксер, д.н. НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 130 000, 00 грн.

Відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом № ВЕ/7048283.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі ліміту відповідальності, а саме 50 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.10.2011 року.

У судовому засіданні 25.10.2011 року представник позивача подав витребувані судом докази, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП покладається на винну особу. Так, відповідач не є особою винною у вчинені ДТП, а тому не повинна відшкодовувати збитки.

Представник третьої особи у судове засідання 25.10.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З довідки про відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди № 8745988 та вироку Глибочицького районного суду Чернівецької області від 01.04.2011 року у справі №1-63/11, вбачається, що 22.12.200 року о 18:45 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд-Ескорт» д.н. НОМЕР_1, рухався по обледенілій автодорозі сполучення «Доманове Ковель Чернівці - Тереблече», зі сторони м. Чернівці в напрямку смт. Глибока. Проїжджаючи населений пункт с. Коровія Глибоцького району на швидкості більше 60 км/год. по відрізку дороги, який має ухил, водій ОСОБА_1 допустив порушення та невиконання вимог дорожньої розмітки п.п. 1.3 та п.п. 1.5, 2.3 (6), 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, при цьому не правильно застосувавши прийоми керування автомобілем на слизькій дорозі, допустив занос керованого ним автомобіля з подальшим виїздом на смугу зустрічного руху, перетнувши при цьому подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, в результаті чого допустив зіткнення з мікроавтобусом марки «Пежо-Боксер»д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху.

Глибочицьким районним судом Чернівецької області від 01.04.2011 року у справі №1-63/11, ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та накладено на нього штраф у розмірі 8500, 00 грн..

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо-Боксер», д.н НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією автотранспортних засобів № А 0140722 від 23.02.2010 року, укладеного між Приватним товариством «Страхова група «ТАС»та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний звязок».

Згідно із проведеного автотоварознавчого дослідження, відповідно до висновку № 297 від 21.03.2011 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Пежо-Боксер», д.н НОМЕР_2 в результаті пошкодження в ДТП складає 148 614, 73 грн.

Як вбачається із розрахунку суми страхового відшкодування від 24.03.2011 року та страхового акту від 24.03.201 року позивачем було прийнято рішення про виплату вигодонабувачу 130000, 00 грн.

24.03.2011 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 11067 від 24.03.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль «Форд-Ескорт»д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Пежо-Боксер», д.н НОМЕР_2, належить ОСОБА_5.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» укладено поліс № ВЕ/7048283 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль «Форд Ескорт», д.н. НОМЕР_1. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., сума франшизи 0, 00 грн.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, згідно полісу № ВЕ/7048283 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.

Довідкою про відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди № 8745988 та вироком Глибочицького районного суду Чернівецької області від 01.04.2011 року у справі №1-63/11 не встановлено факту керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом «Форд Ескорт», д.н. НОМЕР_1 не на законних підставах.

Так, Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_1) є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну власнику автомобіля «Пежо-Боксер», д.н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відшкодувавши збитки завдані водієм ОСОБА_1 позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_4

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Отже, укладаючи з Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»договір обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВЕ/7048283 ОСОБА_5 поклав на відповідача обовязок у випадку настання ДТП спричиненого з вини будь-якої, яка на законних підставах керувала автомобілем «Форд Ескорт»д.н. НОМЕР_1, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта».

Враховуючи зазначене, суд визнає предявлення даного позову до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у звязку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування у розмірі 50 000, 00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 24175269) страхове відшкодування у розмірі 50 000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 500 (пятсот) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 27.10.2011 року