Рішення № 19021242, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/23617.10.11 За позовом Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області

до Громадської організації "Батьки проти наркотиків"

про визнання недійсним договору оренди приміщення

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 28.09.2011;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колонщинська сільська рада Макарівського району Київської області звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом Громадської організації "Батьки проти наркотиків"про визнання недійсним договору оренди приміщення від 06.05.2003 за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди приміщення від 06.05.2003 не містить істотних умов та суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є підставою визнання його недійсним.

Ухвалою від 07.09.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.09.2011.

29.09.2011 представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 17.10.2011.

В судове засідання 17.10.2011 представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 29.09.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.09.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2003 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено Договір оренди приміщення (далі-Договір), згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 13.

Відповідно до п. 4.1. Договору строк дії Договору десять років з 06.05.2003 по 06.05.2013.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає, що Договір суперечить положенням чинного законодавства України, що, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання його недійсним.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про власність" (в редакції чинній станом на день укладення Договору) до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Об'єкт оренди на момент укладання спірного договору оренди перебував у власності територіальної громади с.Колонщина, Макарівського району Київської області, тобто відносився до комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про власність" (в редакції чинній станом на день укладення Договору) суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про власність" управління державним майном від імені народу (населення адміністративно - територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Таким чином, суб'єктом права комунальної власності та особою, яка уповноважена здійснювати управління об'єктом оренди є Колонщинська сільська рада.

Відповідно до ч. 5. ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній станом на день укладення Договору) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у ї постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п.п.1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Однак, суду не надано доказів прийняття Колонщинською сільською радою рішення щодо передачі об'єкта оренди в оренду відповідачу та доказів прийняття рішення щодо надання повноважень підписанту цього договору на укладання від імені позивача спірного Договору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній станом на день укладення Договору) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Однак, в спірному Договорі відсутні такі істотні умови: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Таким чином, сторонами в належній формі не досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов визначених ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Судом встановлено, що при укладанні спірного договору не була здійснена оцінка об'єкта оренди.

Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, встановленню підлягають наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, Договір суперечить положенням чинного законодавства України, що, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди приміщення від 06.05.2003р., укладений між Колонщинською сільською радою Макарівського району Київської області (08032, Київська обл., Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 04362295) та Громадською організацією "Батьки проти наркотиків" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65, кв. 415, код ЄДРПОУ 26266876).

3. Стягнути з Громадської організації "Батьки проти наркотиків" (03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 65, кв. 415, код ЄДРПОУ 26266876) на користь Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області (08032, Київська обл., Макарівський район, с. Колонщина, вул. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 04362295) 85 (вісімдесят пять) грн. - витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 25.10.2011р.