Рішення № 19020885, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/12224.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ"

про стягнення заборгованості 1 710 728,11 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 1-132000/1880 від 17.03.2011

від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю № 09-04/11 від 04.04.2011

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ"суми заборгованості за Договором про невідновлювальну кредитну лінію № 55-01-07 від 02.11.2077 в розмірі 1 710 728,11 грн., в тому числі 945000,00 грн. заборгованість по кредиту, 485491,55 грн. заборгованість за відсотками, 18757,60 грн. поточна заборгованість за відсотками, 179962,79 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 81516,16 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків від комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 порушено провадження по справі № 53/122, розгляд справи призначено на 04.04.2011. Також ухвалою суду від 14.03.2011 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити в позові щодо стягнення пені у звязку з пропуском позивачем строків давності.

В судовому засіданні 04.04.2011 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.04.2011.

В судовому засіданні 18.04.2011у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.05.2011.

Ухвалою від 13.05.2011 судом прийнято до розгляду заяву позивача 20.03.2011 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1927 124,06 грн., в тому числі 945 000,00 грн. заборгованість по кредиту, 631086,27 грн. заборгованість за відсотками, 236 947,59 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 114 090,20 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

В судовому засіданні 13.05.2011 відповідач заявив про призначення судової економічної експертизи та надав суду перелік питань.

Ухвалою суду від 13.05.2011 зупинено провадження у справі № 53/122 до проведення економічної експертизи та отримання висновку експертів.

11.10.2011 на адресу Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 5362/11-19, в якому повідомлялося, що до Київського НДІ судових експертиз надійшла заява ТОВ “ЕССЕ” про відмову від проведення судово-економічної експертизи по справі № 53/122 у звязку з наміром укладання мирової угоди.

Матеріали справи № 53/122 було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.10.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2011 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 351037,79 грн. заперечив та зазначив, що вона розрахована з порушенням норм матеріального права, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2007 року між позивачем (далі по тексту Банк) та відповідачем (надалі Позичальник) (разом - сторони), було укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 55-01-07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Кредитний договір або Договір) відповідно до п. 1.1 якого Банк відкриває відновлювану кредитну лінію на загальну суму 810000,00 грн., а Позичальник зобовязується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку повернення кредиту з кінцевим строком погашення 30.09.2010 з оплатою по процентній ставці 17 % річних, а у випадку порушення умов договору - 38 % річних (п. 3.1 договору).

04 грудня 2007 року між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору якою було збільшено загальну суму кредитної лінії до 1029000,00 грн. та зменшено розмір річних до 34% у випадку порушення Позивальником строків погашення.

Сторонами затверджено графік погашення кредиту (Додаток №2 до Кредитного договору). Строк повернення кредитних ресурсів, згідно з п. 1.1. кредитного договору, - 30.09.2010.

18 квітня 2008 було укладено додаткову угоду до договору про невідновлювальну кредитну лінію № 55-01-07 від 02.11.2007 відповідно до якої було збільшено до 18% розмір відсотків за користування кредитом.

26 червня 2008 було укладено додаткову угоду до договору про невідновлювальну кредитну лінію №55-01-07 від 02.11.2007р. відповідно до якої було збільшено до 20% розмір відсотків за користування кредитом.

24 жовтня 2008 було укладено додаткову угоду до договору про невідновлювальну кредитну лінію №55-01-07 від 02.11.2007р. відповідно до якої було збільшено до 23% розмір відсотків за користування кредитом.

Своїми підписами відповідач засвідчив, що ознайомлений з умовами кредитного договору та всіма доповненнями до нього, графіком погашення заборгованості, розміром процентів за користування кредитними ресурсами, відповідальністю за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобовязання за Договором та надав Позичальнику грошові кошти в сумі 1029000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 5459511 від 12.11.2007 та № 5731326 від 04.12.2007 (копії в справі).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що починаючи з листопада 2007 року відповідач несвоєчасно сплачував проценти за користування кредитними коштами та внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобовязань за Кредитним договором у Позичальника, станом на 20.10.2011 утворилась заборгованість перед Кредитором, яка становить: 1927 124,06 грн., в тому числі 945 000,00 грн. заборгованість по кредиту, 631 086,27 грн. заборгованість за відсотками, 236 947,59 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 114 090,20 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Умовами Договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового повернення виданих кредитних коштів і сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного в п. 2.4 Договору, а Позичальник зобовязаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити проценти протягом 1-го дня з моменту отримання вимоги від Банка, у випадку, зокрема, не сплати процентів за користування кредитними коштами.

Листами № 6148, № 6448 від 09.06.2009 Банк вимагав від Позичальника дострокового повернення отриманих останнім кредитних коштів. Факт надсилання та отримання відповідних листів відповідачем 15.06.2009 та 11.08.2009 відповідно, підтверджується його підписом на зворотному боці поштових відправлень № 1081405, № 12677 (копіі в справі). Позивач зазначає, що відповідні повідомлення були проігноровані Позичальником, а відтак, внаслідок порушення та неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору, у останнього перед Банком утворилась заборгованість, яка станом на 13.04.2011 становить, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 945000,00 грн., прострочена заборгованість по процентах 631 086,27 грн. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 945000,00 грн. та простроченої заборгованості по процентах 631086,27 грн. (станом на 13.04.2011).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 7.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів з користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 даного договору, а також інших строків платежів, передбачених даним договором.

Відповідач у поданому до суду відзиві від 13.04.2011 на позовну заяву клопотав про застосування судом строку позовної давності стосовно вимог про стягнення пені.

Згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст. 256 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України ).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 ст.258 ЦК України).

Як встановлено вище судом листами № 6148, № 6448 від 09.06.2009 Банк вимагав від Позичальника дострокового повернення отриманих останнім кредитних коштів. Факт надсилання та отримання відповідних листів відповідачем 15.06.2009 та 11.08.2009 відповідно, підтверджується його підписом на зворотному боці поштових відправлень № 1081405, № 12677 (копії в справі). Відповідач отримавши вимоги Банку мав протягом 1 дня з моменту отримання вимоги Банку достроково повернути кредитні кошти в повному обсязі та сплатити всі проценти за весь період користування кредитом, а також штрафи та пеню.

Таким чином строк виконання відповідачем зобовязання перед Банком настав 17.06.2009, а враховуючи норми чинного законодавства строк позовної давності на звернення з позовом до суду щодо стягнення пені закінчився 16.12.2010.

З указаним позовом позивач звернувся 11.03.2011.

При дослідженні поданого позивачем розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту судом встановлено, що позивач здійснив таке нарахування поза межами строку давності, а відтак вимоги щодо стягнення пені в сумі 236947,59 грн. за несвоєчасне погашення кредиту є неправомірними.

Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне погашення відсотків, розмір якої позивачем визначено у сумі 114090,20 грн., а також беручи до уваги заяву відповідача про застосування строків давності, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в сумі 26278,77 грн. за розрахунком суду.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості на загальну суму 1602365,04 грн. з них прострочена заборгованість за кредитом 945000,00 грн., прострочена заборгованість по процентах 631086,27 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 26 278,77 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 16219,87 грн. (16023,65 грн. державного мита та 196,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕ»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, к. 1, код ЄДРПОУ 34001913, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, будинок, 60, ідентифікаційний код: 24609556) грошові кошти в сумі 1602365,04 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі триста шістдесят пять гривень 04 копійки) та судові витрати у сумі 16219,87 грн. (шістнадцять тисяч двісті девятнадцять гривень 87 копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 25.10.2011