Рішення № 19020360, 25.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/33925.10.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції

до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про стягнення заборгованості 5 288,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю №13/2011 від 20.04.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 29.09.11 р.

У судовому засіданні 25.10.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення заборгованості 5 288,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.08.10 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Європейський страховий альянс" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс") та Представництвом "Альпен Фарма ГМБХ" (Страхувальник) було укладено договір № 3-004150 страхування транспортного засобу Fiesta»д/н НОМЕР_1.

В результаті ДТП транспортному засобу Страхувальника було завдано шкоду на суму 5 288 грн, відповідно до страхового акту №40/11/03/ТР25/00/2 від 15.04.11 р., розрахунку суми страхового відшкодування, Звіту автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу №18.16/02, рахунок фактура № 59 від 16.02.11 р., акту виконаних робіт № 628 від 09.03.11 р.

03.02.11 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Fiesta»д/н НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Сума, що була виплачена Позивачем в якості страхового відшкодування Страхувальнику за договором, складає 5 288,00 грн.

Під час дослідження страхового випадку Позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. (винуватця ДТП) на момент ДТП була застрахована у Відповідача за полісом № ВE 1144729, тому відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України та ст.ст. 9, 27 Закону України "Про страхування" Відповідач несе відповідальність за матеріальну шкоду в межах ліміту 25 500 грн встановленого полісом № ВА/2762305. Внаслідок чого, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу суму в розмірі 5288,00 грн в порядку регресу.

Ухвалою суду від 29.09.11 порушено провадження у справі № 40/339 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.10.11.

У судовому засіданні 18.10.11 оголошено перерву до 25.10.11 у звязку з необхідністю витребування доказів у Відповідача.

Представник Відповідача зазначив, що відповідно до полісу № ВЕ/1144729, який був укладений між ним та ОСОБА_3., франшиза становить 510 грн, таким чином сума страхового відшкодування становить 4778 грн (5288 грн 510 грн), позовну вимогу в цій частині 4778,00 грн визнає.

У судове засідання, призначене на 25.10.11, представники зявилися, вимоги ухвали суду виконали.

Представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача визнав позов у частині відшкодування завданих збитків у розмірі 4778 грн .

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив.

12.08.10 р. між Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»в особі Київської дирекції (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції) та Представництвом «Альпен Фарма ГМБХ»було укладено договір страхування автотранспортних засобів №3-004150 (Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязується при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобовязується сплатити страховий платіж у встановленому цим договором розмірі та термін.

Об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Fiesta», д.н. НОМЕР_1 ( п.1.2 Договору та Додаток до договору №3-004150 від 12.08.10 р.)

Згідно з Додатком до договору страхування №3-004150 від 12.08.10 р. строк дії договору з 08.09.10 по 07.09.11.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки ДАІ №11/252 від 08.02.11 р., №7/13-2377 від 12.03.11 р. та постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.11 р. по справі №3-1769/11, 03.02.11 р. в м. Одеса на вул. Сегедській мала місце ДТП за участю автомобіля марки “Mitsubishi”, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3., автомобіля марки Fiesta», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3. вимог п.13.1 ПДР України. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль „Ford Fiesta”, д.н. НОМЕР_1 був пошкоджений.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно Звіту №18.16/02 автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 17.02.11 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Ford Fiesta”, д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 5 279,84 грн.

Відповідно до страхового акта № 40/11/03/ТР25/00/2 від 15.04.11 позивач визнав ДТП страховим випадком та виплатив страхувальнику 5288,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №209 від 20.04.11 р. на суму 5288,00 грн.

16.09.11 р. Позивач надіслав Відповідачу претензією №5/2-470 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 5288 грн, проте ця вимога, як зазначає Позивач, залишилась без належного реагування зі сторони Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль Mitsubishi, державний номер НОМЕР_2 забезпечений полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № BE 1144729, який на момент ДТП була застрахована Відповідачем.

Згідно вищезазначеного полісу встановлений сторонами ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 25 500,00 грн. Зважаючи на положення п. 2 ст. 12.1 Закону „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а саме (згідно розділу 2 Полісу) на 510,00 грн. За таких обставин, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля “Ford Fiesta”, державний номер НОМЕР_1, в порядку регресу в розмірі 4 778 грн (5288,00 грн - 510,00 грн).

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування в розмірі 4 778 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 79, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд.75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції (01004, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, буд.9, офіс 2, ідентифікаційний код 26052299) 4778 (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 00 коп. страхового відшкодування, 99 (девяносто девять) грн 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 26.10.2011 р.