Рішення № 19020091, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/249

06.10.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі

структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До

Комунального підприємства “ЖЕО-109 ” Голосіївської районної у м. Києві ради

Про

стягнення 47754,75 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Гаркавенко С.В.

Від відповідача

Бабич В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 45587,27 грн., інфляційних втрат в розмірі 1718,66 грн. та 3% річних в розмірі 448,82 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №540116 від 01.02.04р., відповідно до якого Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги енергопостачання, проте Відповідачем систематично порушувались договірні зобов’язання, внаслідок чого за період з 01.01.11 по 01.07.11 виникла заборгованість за використану теплову енергію на суму 45587,27 грн.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги Позивача визнав частково в сумі 23307,78 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 25.08.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані сторонами докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.04р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №540116, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.2.2.1. договору Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.2.3.1., 2.3.2 вказаного договору Відповідач зобов’язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої енергії в обсягах і терміни, зазначеними у додатку 4.

Відповідно до п.2 додатку №4 до вказаного договору Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Відповідно до п.4 додатку №4 до вказаного договору Відповідачу, який не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою Відповідачем тепловою енергією сплачується ним самостійно до 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Згідно з п.5 додатку №4 до вказаного договору Відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

На виконання умов вказаного договору Позивач надавав, а Відповідач приймав теплову енергію, проте Відповідач належним чином свої зобов’язання не виконував, у зв’язку з чим за період з 01.01.11р. по 01.07.11р. у нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 45587,27 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, довідкою про надходження коштів, поясненнями Відповідача щодо кількості спожитої енергії та іншими матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом 01.02.04р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №540116, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором. Згідно з п.2.2.1. договору Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору. Відповідно до п.2.3.1., 2.3.2 вказаного договору Відповідач зобов’язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої енергії в обсягах і терміни, зазначеними у додатку 4. Відповідно до п.2 додатку №4 до вказаного договору Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії. Відповідно до п.4 додатку №4 до вказаного договору Відповідачу, який не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою Відповідачем тепловою енергією сплачується ним самостійно до 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Згідно з п.5 додатку №4 до вказаного договору Відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору Позивач надавав, а Відповідач приймав теплову енергію, проте Відповідач належним чином свої зобов’язання не виконував, у зв’язку з чим за період з 01.01.11р. по 01.07.11р. у нього виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 45587,27 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, довідкою про надходження коштів, поясненнями Відповідача щодо кількості спожитої енергії та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 45587,27 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 47305,93 грн. та 3% річних в сумі 448,82 грн.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача про неправильні тарифи, застосовані Позивачем під час нарахування вартості спожитої Відповідачем теплової енергії, оскільки дані доводи не підтверджуються нормами постанови НКРЕ №1729 від 14.12.10р., на яку посилається Відповідач.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-109»Голосіївської районної у м. Києві ради (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 31-А; код 26385523) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5; код 00131305) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 47305 (сорок сім тисяч триста п’ять) грн. 93 коп., 3% річних в сумі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 82 коп., державне мито в сумі 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 55 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 24.10.2011р.