Рішення № 19020042, 13.09.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

13.09.2011

Справа №2-1405/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Гапон Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Світоч»Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного Договору про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 142000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,0 річних з строком кредитування до 22.07.2010року. Зобовязання за вказаним Договором забезпечено Договором поруки №2.10-04/07-ДП1 від 23 липня 2007 року, укладеним з поручителем ОСОБА_2 Також в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором у повному обсязі, у відповідності до укладеного Іпотечного договору №2.10-04/07-ДИ1 від 23 липня 2007 року, ОСОБА_1 передав позивачу у заставу нерухоме майно, а саме нежиле приміщення №130 по б. Шевченка в будинку №289 в м. Маріуполі, яке складається з кімнат №2,5,6,7,8,9,10,11,12,15,16,17, торгового залу 3 площею 235,6 кв.м, сходової клітини VI, вїзду XVIII, загальною площею 394,0 кв.м. Відповідно до Договору №1 від 12 листопада 2008 року про внесення змін до Договору про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 внесено зміни до пункту 1.1, згідно якого Банк надає ОСОБА_1 грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної валютної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 142000,00 доларів США та сплатою процентів за користування кредитними коштами 15,5 % річних строком по 22 липня 2010року. За управління зобовязаннями по кредиту позичальник ОСОБА_1 зобовязався сплачувати 1% річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії. На підставі Договору №2 від 10 квітня 2009 року про внесення змін до Договору про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, замінено номер рахунку Позичальника. У порушення норм діючого законодавства та умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеними порушеннями відповідача ОСОБА_1, станом на 14.01.2011 року має заборгованість 157 795,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 254 998,85 гривень. В подальшому представник позивача уточнював свої позовні вимоги, які в остаточній редакції зводяться до наступного: просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за Договором про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, станом на 22.03.2011 рік в розмірі 166 027,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 319 537,56 гривень, а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності до судового засідання не зявився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не зявилися, про день та час слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, приймаючи до уваги, те що відповідачі у попередніх судових засіданнях неодноразово заявляли клопотання про відкладення розгляду справи з підстав хвороби, тощо, однак жодного разу не надали суду доказів поважності своєї неявки до суду, та керуючись вимогами ст.27 ЦПК України, якою передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, у тому числі для підтвердження своїх заперечень подати усі наявні у них докази до початку розгляду справи по суті, розцінює причини їх неявки не поважними.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.169 ЦПК неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи та те, що відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів, представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що дана позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.

Судом встановлено, що 23 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»(в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») та відповідачем ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду №04 по якої банк зобовязався надати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах визначених в кредитних договорах, договорах про відкриття мультівалютних кредитних ліній, договорах про відкриття кредитних ліній, укладених в рамках генеральної угоди та які є її невідємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках генеральної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 250 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту. Строк дії генеральної угоди встановлений по 21 липня 2017 року включно.

В подальшому, 14 серпня 2007року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до генеральну угоду №04 від 23 липня 2007 року, по якої загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках генеральної угоди кредитами був збільшений та не повинен перевищувати суми, еквівалентної 300 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

В рамках вищевказаної генеральної угоди між банком та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 142000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,0 річних з строком кредитування до 22.07.2010року.

Зобовязання за вказаним Договором забезпечено Договором поруки №2.10-04/07-ДП1 від 23 липня 2007 року, укладеним з поручителем ОСОБА_2 Також в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором у повному обсязі, у відповідності до укладеного Іпотечного договору №2.10-04/07-ДИ1 від 23 липня 2007 року, ОСОБА_1 передав позивачу у заставу нерухоме майно, а саме нежиле приміщення №130 по б. Шевченка в будинку №289 в м. Маріуполі, яке складається з кімнат №2,5,6,7,8,9,10,11,12,15,16,17, торгового залу 3 площею 235,6 кв.м, сходової клітини VI, вїзду XVIII, загальною площею 394,0 кв.м.

12 листопада 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, згідно з яким внесено зміни до пункту 1.1, згідно якого Банк надає ОСОБА_1 грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної валютної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 142000,00 доларів США та сплатою процентів за користування кредитними коштами 15,5 % річних строком по 22 липня 2010року. За управління зобовязаннями по кредиту позичальник ОСОБА_1 зобовязався сплачувати 1% річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії.

10 квітня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір №2 про внесення змін до Договору про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, відповідно до якого замінено номер рахунку Позичальника.

У порушення норм діючого законодавства та умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна сума заборгованості станом на 22.03.2011 рік становить 166 027,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 319 537,56 гривень, в тому числі: 131925,00 доларів США сума простроченого боргу (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 1048500,32 гривень); 9753,30 доларів США - відсотки за користування кредитом за період з 01 лютого 2010 року по 28 люте 2011 року (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 77516,30 гривень); 1249,62 доларів США сума непрострочених відсотків за користування кредитом за період з 01 березня 2011року по 22 березня 2011року (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 9931,60 гривень); 19048,95 доларів США загальна сума пені за прострочення зобовязання по кредиту згідно з п.8.1 Кредитного договору станом на 22 березня 2011 року (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 151395,34 гривень); 503,18 доларів США загальна сума пені за прострочення відсотків по кредиту згідно з п.8.1 Кредитного договору станом на 22 березня 2011 року (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 3999,12 гривень); 3450,16 доларів США три проценти річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту станом на 22 березня 2011 року (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 27420,84 гривень); 97,39 доларів США три проценти річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення кредиту станом на 22 березня 2011 року (за курсом НБУ на дату розрахунку становить 774,03 гривень).

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк», перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк».

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином, згідно умов договору й вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася? на банківських рахунок позикодавця. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі Договору поруки та згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обємі, що й боржник, а також сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування шкоди, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що договір кредиту та поруки між сторонами підписаний повноважними особами, вони містять всі суттєві умови передбачені законом для договорів.

Враховуючи викладене, судом не встановлено жодного порушення закону з боку як позивача так і відповідачів при укладанні договорів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що дійсно відповідачі не виконали зобовязання по Кредитному договору, в звязку з чим повинні сплатити банку заборгованість за Кредитним договором.

Згідно вимогам ст.88 ГПК України, підлягають відшкодуванню з відповідачів витрати, понесені позивачем при зверненні до суду для сплати судового збору у розмірі 1700,00 гривень, витрати з інформаційно-технічного розгляду справ у розмірі 120,00 гривень, оскільки є їх документальне підтвердження.

На підставі вищевикладеного й керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 554, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 10, 60, 113, 197, 213 158, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Світоч»Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкаю в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, яка мешкає в АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за Договором про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, станом на 22.03.2011 рік в розмірі 166 027,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 319 537,56 гривень.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкаю в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, яка мешкає в АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(код ЄДРПОУ 14359319) судовий збір у розмірі 1700,00 гривень з кожного по 850,00 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень з кожного по 60,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Г.Шатілова