Рішення № 19020033, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/140

18.10.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк"

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром",

2) SWINDOM TRADING CO LIMITED (Свіндом Трейдінг Ко Лімітед),

3) Кримської митниці,

4) Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами"

про

звернення стягнення на заставлене майно та зобов’язання вчинити дії

Судді Смирнова Ю.М. –головуючий

Івченко А.М.

Любченко М.О.

Представники:

від позивача

Ромашко О.В. –представник

від відповідача-1

не з’явились

від відповідача-3

Удод В.І. –представник

від відповідачів-2,4

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (в редакції заяв про збільшення позовних вимог) про звернення стягнення на заставлене майно та просить:

- в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" перед Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04К-КЛ/141 (в режимі мультивалютності) від 21.11.2008 в сумі 52 982 307,07 грн. (у тому числі сума заборгованості за кредитом 52 826 000,00 грн., сума заборгованості по нарахованим та несплаченим у строк процентам 156 307,07 грн.) звернути стягнення на наступне заставлене майно: бензин автомобільний неетильований (виробник –Lukoil Neftochim Bourgas AD), марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", з направленням коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" Публічному акціонерному товариству "Фортуна-банк" за Кредитним договором № 04К-КЛ/141 від 21.11.2008.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження –заставу, здійснити із застосуванням способу реалізації предмета забезпечувального обтяження, передбаченого ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а саме –шляхом продажу позивачем предмета забезпечувального обтяження (бензину автомобільного неетильованого марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами"), шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем. Встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації в сумі 9 725 405,32 грн. без ПДВ. На період до реалізації позивачем бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг встановити наступні заходи забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження: Державному підприємству "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" забезпечити схоронність та збереження бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 та здійснити його передачу тільки покупцю за договором купівлі-продажу, який буде укладено між позивачем та покупцем.

- визнання за позивачем права застави на бензин Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який зберігається в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами";

- зобов’язання Кримської митниці та Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" не чинити перешкоди в зверненні стягнення позивачем на бензин марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг;

- зобов’язання Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" передати покупцю, який придбає у позивача бензин в кількості 1 555 000 кг з резервуару № 140 після його розмитнення;

- зобов’язання Кримської митниці після сплати всіх обов’язкових для розмитнення платежів, здійснити зміну митного режиму бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг з режиму транзит на режим імпорт, оформити митну декларацію та випустити бензин Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг у вільний обіг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в забезпечення виконання відповідачем-1 кредитних зобов’язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04К-КЛ/141 від 21.11.2008 укладено договір застави № 04ЗТ/141 від 12.03.2011, за яким відповідачем-2 передано в заставу позивачу бензин автомобільний неетильований (виробник –Lukoil Neftochim Bourgas AD), марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 5 346,970 метричних тон вартістю 42 730 417,32 грн. У зв’язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору, у нього утворилась заборгованість. Крім того, відповідачем-1 порушено інші умови кредитного договору, зокрема, не надано позивачу доказів на підтвердження страхування предмета застави, а також позивач не має можливості оглянути предмет застави. У зв’язку з цим та на підставі ст.ст. 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на заставлене майно шляхом його продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Також позивачу стало відомо, що спірний бензин було конфісковано на підставі рішення Залізничного районного суду міста Севастополя від 27.05.2011. Позивач вважає, що Кримська митниця заявляє вимоги на бензин, який знаходиться в заставі у позивача, а вказаний бензин знаходиться на зберіганні в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" за договором, укладеним між Кримською митницею та Державним підприємством "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами". Враховуючи знаходження товару під митним контролем Кримської митниці, останній, як стверджує позивач, необхідно здійснити розмитнення товару.

В судовому засіданні 12.09.2011 представник відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром") позов визнав.

Відповідач-3 (Кримська митниця) у поданому відзиві на позов вказує, що провадження у справі в частині вимог щодо дій чи бездіяльності Кримської митниці підлягає припиненню, оскільки вирішення таких спорів належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідачі-2,4 повноважних представників в судові засідання не направили, відзивів на позов не подали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

21.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк" (далі –позивач, кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" (далі –відповідач-1, позичальник) укладено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04К-КЛ/141 (далі - Кредитний договір).

До вказаного договору сторонами протягом 2008 –2011 років підписані додаткові угоди.

За умовами Кредитного договору та додаткових угод до нього кредитор зобов’язався надати грошові кошти позичальнику в межах максимального ліміту заборгованості в гривневому еквіваленті: з 02.06.2011 в сумі 55 825 000,00 грн.; з 05.07.2011 в сумі 55 675 000,00 грн.; з 29.07.2011 в сумі 55 525 000,00 грн., з 31.08.2011 в сумі 55 375 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення кредиту - 07.09.2011 зі сплатою процентів річних в гривнях та в доларах США за користування кредитом, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти та виконувати інші зобов’язання, передбачені цим договором.

На виконання Кредитного договору позивачем перераховано відповідачу-1 грошові кошти, що підтверджується витягом (роздруківкою) з позичкового рахунку відповідача-1. Отримання вказаних коштів відповідачем-1 не заперечується.

Відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Пунктом 2.18.1 Кредитного договору сторони визначили, що забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за цим договором є договори іпотеки та договори застави рухомого майна і майнових прав.

В подальшому в якості забезпечення зобов’язань за Кредитним договором 12.03.2011 між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" (заставодержатель) та SWINDOM TRADING CO LIMITED (Свіндом Трейдінг Ко Лімітед) (далі –відповідач-2, заставодавець) укладено договір застави №04ЗТ/141 (далі –Договір застави), за яким заставодавець передав в заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно бензин автомобільний неетильований (виробник –Lukoil Neftochim Bourgas AD), марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 5 346,970 метричних тон вартістю 42 730 417,69 грн. (далі –предмет застави).

Згідно з п. 2.4 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється шляхом перерахування позичальником коштів на позичкові рахунки. Днем повернення кредиту вважається дата зарахування коштів на зазначені позичкові рахунки. Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно до кінця кожного місяця, починаючи з лютого 2011 року в сумі не менше 50 000,00 грн., в червні в сумі не менше 100 000,00 грн., в липні в сумі 12 700 000,00 грн., в серпні в сумі 16 000 000,00 грн., 07.09.2011 в сумі 16 000 000,00 грн.

Сплата процентів проводиться позичальником у валюті траншу, щомісячно протягом двох останніх банківських днів поточного місяця та в останній день користування кредитом.

Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний надати у необхідному обсязі достовірну інформацію та документи для здійснення кредитором перевірки цільового використання кредитних коштів, аналізу фінансового стану позичальника, стану предмета застави та сприяти кредитору в здійсненні цих перевірок. У випадку запровадження позичальником режиму обмеженого доступу територію третіх осіб, забезпечити працівників кредитора, відповідальних за виконання цього говору відповідними документами (перепустками) для вільного пересування по території позичальника (території знаходження об'єкту застави, визначеного п.2.18 цього Договору) під час здійснення перевірок і реалізації прав кредитора, передбачених цим Договором; здійснювати повернення кредиту та сплату процентів в порядку, визначеному в п. 2.4 та п. 2.7 цього Договору; безумовно надавати кредитору інформацію про фінансово-господарську діяльність позичальника, у тому числі: щоквартально до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом –бухгалтерську та статистичну звітність, баланс (Ф №1), звіт про фінансові результати (Ф №2), декларацію з податку на прибуток підприємства, розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості, а також договори, контракти, рахунки-фактури та інші документи, що стосуються предмету Договору, розшифровку основних засобів, документів, що підтверджують їх наявність, довідки з банків, в яких відкрито поточні рахунки позичальника, про рух коштів за попередній місяць по рахункам; інформацію про стан та рух заставного майна, а також іншу інформацію, що буде необхідна для з'ясування фінансово-господарського стану; протягом двох робочих днів від йти отримання відповідної вимоги кредитора, надати представникам останнього можливість знайомитися з будь-якими фінансово-бухгалтерськими документами; під час дії цього Договору, без попереднього письмового повідомлення кредитора: не відкривати нові рахунки, не переводити обороти та не отримувати кредити в будь-яких інших банківських (фінансових) установах та не передавати у заставу свої активи для забезпечення виконання інших зобов'язань, іншим чином не проводити відчуження майна (основних засобів) та не обтяжувати його; протягом дії цього Договору письмово повідомляти кредитора: про намір отримати кредит у іншого Кредитора, про надання поручительства, гарантії, авалю по зобов'язаннях третіх осіб. Одночасно з цим, відповідно до умов вказаного пункту Кредитного договору, позичальник зобов'язаний повідомити кредитора про настання перерахованих у цьому пункті обставин протягом 10 днів з дня коли йому стало відомо про їх виникнення та надати копії підтверджуючих документів

Згідно з п. 4.3.12 Кредитного договору позичальник зобов'язаний за власний рахунок і на весь строк дії Договору забезпечити страхування предметів застави/іпотеки, які виступають забезпеченням за Договором, на користь кредитора, в сумі, не меншій ніж сума кредиту, при цьому перелік страхових випадків визначається кредитором. В підтвердження цього позичальник зобов'язується надати кредитору оригінал договору страхування (полісу) та копію платіжного документа про сплату страхового платежу. Протягом всього строку дії цього Договору позичальник/поручитель зобов'язаний підтримувати чинність зазначених договорів страхування (полісів) та/або укладати нові договори страхування (поліси) в сумі, не меншій, ніж залишок фактичної заборгованості за кредитом позичальника на момент страхування, та дотримуватися взятих на себе зобов'язань за ними. Позичальник/поручитель зобов'язаний щорічно, до закінчення періоду, за який сплачено попередній страховий платіж, надавати кредитору договори страхування (поліси) та документи, що підтверджують сплату страхових платежів.

Відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором кредитор має право вимагати дострокового повного повернення кредиту та сплати процентів, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього Договору, зокрема, кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за цим Договором у таких випадках, зокрема як, порушення позичальником обов'язків, встановлених п. 4.3 цього Договору.

Судом встановлено, що відповідачем-1 було допущено порушення зобов'язань, визначених п. 4.3 Кредитного договору, у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою № 735/07 від 21.03.2011 про усунення порушень кредитного договору. Цією вимогою позивач повідомив про порушення відповідачем-1 зобов’язань, визначених п. 4.3 Кредитного договору, зокрема, не надання у необхідному обсязі достовірної інформації та документів для здійснення кредитором перевірки цільового використання кредитних коштів, аналізу фінансового стану позичальника, стану предмета застави, а також не забезпечення належного доступу працівників позивача для здійснення перевірок і реалізації прав кредитора, передбачених Кредитним договором для перевірки наявності предмету застави, порушення безумовного права позивача на отримання інформації про фінансово-господарську діяльність відповідача-1 (не надаються щоквартально до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за звітним кварталом - бухгалтерська та статистична звітність, баланс (Ф №1), звіт про фінансові результати (Ф №2), декларація з податку на прибуток підприємства, розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості, довідки з банків, в яких відкрито поточні рахунки позичальника, про рух коштів за попередній місяць по рахункам; інформацію стан та рух заставного майна, а також іншу інформацію, що необхідна для з'ясування фінансово-господарського стану відповідача-1. Також позивач зазначив про відсутність у нього будь-яких документів щодо страхування предмета застави.

Вказана вимога отримана відповідачем-1 21.03.2011, що підтверджується підписом директора та печаткою відповідача-1 на вимозі. Однак, як свідчать матеріали справи, вимога про усунення порушень Кредитного договору залишена відповідачем-1 без відповіді та без виконання. На час розгляду справи відповідач-1 доказів на підтвердження надання позивачу вищевказаної інформації та документів також не надав.

Пунктом 1.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 32 від 27.01.2011 встановлено кінцевий термін повернення кредиту –12.10.2011.

У зв’язку з порушенням відповідачем-1 Кредитного договору, позивач, на підставі п. 3.2.1 Кредитного договору, звернувся до відповідача-1 з вимогою № 802/07 від 11.04.2011 про дострокове повернення суми кредиту, в якій вимагав достроково (протягом не більше ніж 30 днів з моменту отримання даної вимоги) повернути кредит та сплатити проценти. Зазначена вимога отримана відповідачем 11.04.2011.

Проте, відповідач-1 ні на вимогу позивача про дострокове повернення кредиту, ні у встановлений Кредитним договором строк свого зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав.

Згідно наданої позивачем роздруківки з рахунку боржника станом на 27.09.2011 заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором становить: 52 826 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 156 307,07 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам.

А відповідно до наданої в судовому засіданні 18.10.2011 роздруківки з рахунку боржника заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором станом на 18.10.2011 становить: 52 726 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 993 409,76 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 у порушення зазначених норм законодавства та умов Кредитного договору на вимогу позивача свого зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та процентів не виконав. Крім того, відповідач-1 не погасив заборгованість і у кінцевий строк повернення кредитних коштів, який встановлено Кредитним договором.

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 52 726 000,00 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 156 307,07 грн., позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-1 не спростований.

Вище судом встановлено, що в якості забезпечення зобов’язань за Кредитним договором, 12.03.2011 між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" (заставодержатель) та SWINDOM TRADING CO LIMITED (Свіндом Трейдінг Ко Лімітед) (заставодавець) укладено договір застави № 04ЗТ/141, за яким банку на забезпечення зобов’язань відповідача-1 за Кредитним договором передано в заставу бензин автомобільний неетильований (виробник –Lukoil Neftochim Bourgas AD), марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 5 346,970 метричних тон вартістю 42 730 417,69 грн.

Позивач направив на адресу відповідача-2 - SWINDOM TRADING CO LIMITED (Свіндом Трейдінг Ко Лімітед) повідомлення № 605/07 від 16.05.2011, в якому, у зв’язку з порушенням відповідачем-1 умов Кредитного договору, вимагав достроково передати предмет застави у володіння банку, як заставодержателя.

Вказане повідомлення отримано відповідачем-2, що підтверджується його листом №93/2011 від 14.07.2011.

Згідно з зі статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У відповідності зі статтею 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності з п. 3.2.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим Договором протягом не більш 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за Договором іпотеки/застави/поруки, передбачених п. 2.18 цього Договору, (або пред'явити вимогу поручителю) або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим Договором, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п. 2.2 Договору застави заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо сума наданого кредиту не буде повернена у встановлені Кредитним договором та додатковими угодами до нього строки, в тому числі і при достроковому поверненні кредиту, якщо проценти за користування кредитом не будуть сплачені у встановлені Кредитним договором строки, невиконання (неналежне виконання) позичальником зобов’язань за Кредитним договором.

Отже, з огляду на факт неналежного виконання відповідачем-1 зобов’язань за Кредитним договором та враховуючи положення укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору застави, банк набув право звернення стягнення на предмет застави та задоволення за рахунок предмета застави своїх майнових вимог.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Відповідно до статті 14 названого Закону якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 16.06.2011 внесено відповідний запис про заставу рухомого майна згідно Договору застави № 04ЗТ/141 від 12.03.2011, а також 04.07.2011 запис про звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого станом на 04.08.2011 інших обтяжувачів предмета застави в реєстрі не зареєстровано.

Судом враховано, що постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 залишено без змін постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 27.05.2011, якою Каланадзе Марину Олегівну визнано винною у порушенні митних правил та піддано адміністративному стягненню у вигляді конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил –бензин автомобільний Unleaded Gasoline RON 95 загальною кількістю 1 555 000 кг та загальною вартістю 9 725 405,35 грн., вилучений та переданий ГЕВ КМ за договором зберігання від 28.04.2011 до ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", який зберігається у резервуарі № 140 ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами".

Однак, обставини, встановлені в ході розгляду вказаної справи, не спростовують факту наявності у позивача права застави, яке виникло на підставі Договору застави від 12.03.2011 та зареєстровано в реєстрі обтяжень 16.06.2011. Станом на час розгляду справи Договір застави від 12.03.2011 недійсним не визнавався та є чинним. Жодна із передбачених чинним законодавством України (стаття 593 Цивільного кодексу України, стаття 28 Закону України "Про заставу") підстава для припинення права застави, зокрема припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрата або загибель предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави та примусовий продаж заставленого майна; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; закінчення терміну дії права, що складає предмет застави, згідно Договору застави від 12.03.2011 не настала. Відповідно до закону позивач зареєстрував обтяження предмету застави, а інші обтяжувачі не зареєстровані, позивач має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 неналежним чином виконані покладені на нього зобов’язання за Кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 589 Цивільного кодексу України, п. 3.2.2 Договору застави від 12.03.2011 отримав право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору застави у випадках, передбачених п. 2.2 цього Договору, заставодавець надає право заставодержателю на його власний розсуд здійснити звернення стягнення на предмет застави одним із наступних способів, але не обмежуючись наведеним: в порядку позасудового врегулювання з метою задоволення вимог заставодержателя; на підставі рішення суду.

У відповідності зі ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що одним із способів звернення стягнення є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, вимоги позивача в частині визнання за ним права застави на предмет застави та звернення стягнення на заставлене майно - бензин автомобільний неетильований (виробник –Lukoil Neftochim Bourgas AD), марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" за Кредитним договором № 04К-КЛ/141 від 21.11.2011 у розмірі 52 882 307,07 грн. (заборгованість по кредиту - 52 726 000,00 грн. (станом на день винесення рішення сума заборгованості по кредиту зменшилась), заборгованість по сплаті процентів –156 307,07 грн. (відповідно до ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог, визначеним позивачем), шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою, визнаються судом правомірними такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судом встановлено право позивача на звернення стягнення на предмет застави та знаходження бензину автомобільного марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", вимоги позивача про зобов’язання відповідача-3 - Кримської митниці та відповідача-4 - Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" не чинити перешкод у зверненні стягнення позивачем на бензин марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг також підлягають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про зобов’язання ДП "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" забезпечити схоронність та збереження бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 та здійснити його передачу тільки покупцю за договором купівлі-продажу, який буде укладено між позивачем та покупцем, та зобов’язання відповідвідача-4 передати покупцю, який придбає у позивача бензин в кількості 1 555 000 кг з резервуару № 140 після його розмитнення, суд відзначає, що такі вимоги не можуть бути задоволені з огляду на приписи п.4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України щодо заборони прийняття судом умовного рішення.

Відносно позовних вимог позивача про зобов’язання Кримської митниці після сплати всіх обов’язкових для розмитнення платежів, здійснити зміну митного режиму бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг з режиму транзит на режим імпорт, оформити митну декларацію та випустити бензин Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг у вільний обіг, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зокрема ними є:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам ” від 27.06.2007 № 04-5/120 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Суб'єкт владних повноважень згідно зі ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Митного кодексу України митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Згідно з положеннями розділу 2 Положення про Кримську митницю основними завданнями Кримської митниці є безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, виявлення, припинення, розкриття контрабанди та порушень митних правил.

Суд враховує, що спірний бензин є об’єктом цивільних прав та обов’язків на підставі Договору застави та те, що позивач має право на звернення стягнення на це майно як на предмет застави, однак в даному випадку між позивачем та відповідачем-3 відсутні договірні/господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. У спірних правовідносинах відповідач-3 виступає суб’єктом владних повноважень по відношенню до позивача. Спір у частині вимог до відповідача-3 стосується реалізації відповідачем визначеної законом компетенції у сфері здійснення митної справи щодо митного контролю та митного оформлення товарів.

Тому заявлені позивачем вимоги до Кримської митниці у вищевказаній частині не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи, що спір в частині вимог до Кримської митниці щодо зобов’язання Кримської митниці після сплати всіх обов’язкових для розмитнення платежів, здійснити зміну митного режиму бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг з режиму транзит на режим імпорт, оформити митну декларацію та випустити бензин Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг у вільний обіг не належить до підвідомчості господарських судів та має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, провадження у справі № 11/140 в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги про звернення стягнення на заставлене майно пред’явлені до відповідача-2, як заставодавця, судові витрати в цій частині (25 500,00 грн. державне мито та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

У зв’язку з тим, що при поданні заяв про збільшення позовних вимог позивачем не було сплачено державне мито за три вимоги немайнового характеру (визнання за позивачем права застави, зобов’язання відповідча-3 та відповідача-4 не чинити перешкод при зверненні стягнення позивачем на бензин, зобов’язання відповідача-4 забезпечити схоронність бензину та здійснити його передачу покупцю, який придбає бензин), державне мито підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача –в сумі 170,00 грн., з відповідача-2 в сумі 85,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, ідентифікаційний код 26254732) право застави на бензин Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який зберігається в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами".

3. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б, ідентифікаційний код 32163042) перед Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, ідентифікаційний код 26254732) за Договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04К-КЛ/141 (в режимі мультивалютності) від 21.11.2008 в сумі 52 882 307,07 грн. (у тому числі сума заборгованості за кредитом 52 726 000,00 грн., сума заборгованості по нарахованим та несплаченим у строк процентам 156 307,07 грн.) звернути стягнення на заставлене майно: бензин автомобільний неетильований (виробник –Lukoil Neftochim Bourgas AD), марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", з направленням коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічна компанія "Укрхімпром" Публічному акціонерному товариству "Фортуна-банк" за Кредитним договором № 04К-КЛ/141 від 21.11.2008.

Відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу обтяжувачем - Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" предмета забезпечувального обтяження (бензину автомобільного неетильованого марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг, який знаходиться в резервуарі № 140 Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами"), шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою –покупцем. Встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації в сумі 9 725 405,32 грн. без ПДВ.

4. Зобов’язати Кримську митницю (95491, м. Сімферополь, вул. Мальченка, 22, ідентифікаційний код 35814509) та Державне підприємство "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" (98107, м. Феодосія, вул. Геологічна, 2, ідентифікаційний код 03482347) не чинити перешкоди в зверненні стягнення Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, ідентифікаційний код 26254732) на бензин марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг.

5. Провадження у справі № 11/140 в частині позовних вимог щодо зобов’язання Кримської митниці після сплати всіх обов’язкових для розмитнення платежів, здійснити зміну митного режиму бензину марки Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг з режиму транзит на режим імпорт, оформити митну декларацію та випустити бензин Unleaded Gasoline RON 95 у кількості 1 555 000 кг у вільний обіг припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Стягнути з SWINDOM TRADING CO LIMITED (Свіндом Трейдінг Ко Лімітед) (105 G.Griva Digeni Avenue, Steidis Court, of. 202, Limassol 3101, Cyprus, Reg № 68211), (3101, Кіпр, Лімасол, Стейдж Корт, Г.Грива Дайджени, буд. 105, 2 поверх, оф. 202) на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, ідентифікаційний код 26254732) державне мито у розмірі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, ідентифікаційний код 26254732, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України 170 (сто сімдесят) грн. державного мита.

9. Стягнути з SWINDOM TRADING CO LIMITED (Свіндом Трейдінг Ко Лімітед) (105 G.Griva Digeni Avenue, Steidis Court, of. 202, Limassol 3101, Cyprus, Reg № 68211), (3101, Кіпр, Лімасол, Стейдж Корт, Г.Грива Дайджени, буд. 105, 2 поверх, оф. 202) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Ю.М. Смирнова –головуючий

А.М. Івченко

М.О. Любченко

Дата підписання рішення: 24.10.2011