Рішення № 19020015, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/16324.10.11 За позовом: Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан"

про: стягнення 19 355,19 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

від позивача: Козачук М.П.

від відповідача: Чернюшок Ю.І.

Суть спору: стягнення 19.355,19 грн. заборгованості, з яких 17.019,10 грн. основного боргу, 917,87 грн. пені, 425,48 грн. збитки від інфляції, 992,74 грн. 10% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 51.628,85 грн., проте відповідач оплатив її лише частково в сумі 34.609,80 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 17.019,10 грн. основного боргу. На думку позивача, відповідач порушив права позивача, а тому позивач просить стягнути суму основного боргу та штрафні санкції.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач зобов'язувався поставляти товар разом з паспортами постачальника, натомість бетон поставлений за накладною №ЗК-0017065 від 26.12.2010 поставлений без такого паспорту. Також відповідач зазначив, що на накладних № ЗК-0017075 від 26.12.2010, № ЗК00000115 від 11.02.2011, № ЗК 000000186 від 28.02.2011 відсутні посилання на відповідну довіреність, підписи осіб уповноважених на приймання відповідачу не відомі, а продукція за вказаними накладними не поставлялась.

В письмових поясненнях на відзив позивач зазначив, що продукція поставлялася відповідачеві за допомогою перевізника і за спірними накладними товар поставлений відповідачеві, що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи та довіреності на отримання товару.

В письмових поясненнях відповідач зазначив, що 1) видаткові накладні № ЗК-00000115 від 11.02.2011 та № ЗК-000000186 від 28.02.2011 не містять посилання на довіреність відповідача і підписані невідомою особою; 2) видаткова накладна № ЗК-1200047 від 11.02.2011 над підписом отримувача вказано "ОСОБА_1 за довіреністю ЯПС №994885 від 19.12.2010", проте сама видаткова накладна підписана не ОСОБА_1, а іншою особою; 3) позивач не надав відповідачеві документів, що посвідчують якість бетону за ТТН № ЗК-0017065 від 26.12.2010.

Ухвалою від 15.08.2011 року порушено провадження у справі суддею Балац С.В., розгляд справи призначено на 05.09.2011.

Ухвалою від 05.09.2011 розгляд справи відкладено на 26.09.2011.

В судових засіданнях 26.09.2011 та 03.10.2011 судом оголошено перерви до 03.10.2011 та до 10.10.2011 відповідно.

Ухвалою від 26.09.2011 задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою від 10.10.2011 розгляд справи відкладався на 24.10.2011. цією ж ухвалою суд визнав за доцільне, в порядку ст. 30 ГПК України, викликати посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю “Вакан”, а саме виконробів Росохацького І.М. та ОСОБА_2., для дачі пояснень, щодо приймання товару вказаними посадовими особами.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проте відповідачем не забезпечено явку викликаних посадових осіб відповідача для дачі пояснень, доказів поважності неявки до суду згаданих посадових осіб суду не надано.

У судовому засіданні 24.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір постачання продукції № 68/10 (далі - Договір). За умовами Договору позивач зобов'язався виготовляти та систематично поставляти, в тому числі за вимогою відповідача поставляти продукцію за допомогою представників покупця на об'єкти вказані відповідачем, і передавати у власність відповідача залізобетонні вироби, бетони та розчини та інші вироби, а відповідач зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати продукцію та доставку (п. 1.1., 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1., 2.2. Договору ціна договору складає загальну вартість всіх партій поставок продукції, а вартість кожної партії зазначається у відповідній накладній. Відповідач зобов'язувався здійснювати повну партію поставленої продукції протягом 20 банківських днів (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору датою виконання обов'язків позивача вважається дата відпуску продукції представнику відповідача, або у разі поставки продукції на об'єкти за вимогою відповідача дата доставки продукції на об'єкт.

Вироблена позивачем продукція повинна відповідати ДСТУ і ТУ. Якість виробленої продукції засвідчується паспортом позивача, який передається відповідачеві (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 6.3. Договору за прострочення терміну оплати продукції, поставленої відповідачеві згідно з п. 2.3. цього Договору, відповідач сплачує позивачеві пеню за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати. Крім того, відповідач у вказаному вище випадку прострочення оплати продукції повинен сплатити позивачеві проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 10%.

Позивач поставив продукцію відповідно до наступних документів ЗК-11Б0130 від 30.11.2010, №ЗК-12Б0012 від 15.12.2010, № ЗК-12О0047 від 27.12.2010, № ЗК-000000020 від 25.01.2011, № ЗК-000000115 від 11.02.2011, № ЗК-000000186 від 28.02.2011 на загальну суму 51.628,85 грн.

За твердженням позивача, відповідач частково розрахувався в сумі 34.609,80 грн., що відповідач не заперечив.

Спір між сторонами виник в наслідок того, що поставка продукції за товарно-транспортною накладною №ЗК-0017065 від 26.12.2010 відбулася без паспорту на вказану продукцію постачальника. Також відповідач стверджує, що окремі з документів про передачу продукції містять недоліки, що унеможливлює встановлення за ними факту поставки продукції, такими документами є товарно-транспортна накладна № ЗК-0017075 від 26.12.2010, видаткові накладні № ЗК-000000115 від 11.02.2011, №ЗК-000000186 від 28.02.2011.

Щодо передачі відповідачеві паспорту постачальника на продукцію, що поставлена за товарно-транспортною накладною №ЗК-0017065 від 26.12.2010, то такий обов'язок позивача встановлений в п. 4.1. Договору.

З листа позивача від 30.09.2011 № 291 вбачається, що позивач надіслав відповідачеві паспорти якості, в тому числі і за спірною товарно-транспортною накладною. Отже, позивачем виконано обов'язок, що передачі відповідачеві паспорту якості на продукцію доставлену за товарно-транспортною накладною №ЗК-0017065 від 26.12.2010.

Відповідно, заперечення відповідача проти свого обов'язку по оплаті вказаної продукції судом відхиляються.

Щодо неотримання відповідачем продукції за товарно-транспортною накладною № ЗК-0017075 від 26.12.2010, видатковими накладними № ЗК-000000115 від 11.02.2011, №ЗК-000000186 від 28.02.2011.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна опосередковує надання транспортних послуг та є підставою для взаємних розрахунків між позивачем та перевізником (ТОВ "СКС Холдинг").

Безпосередньо товарно-транспортна накладна № ЗК-0017075 від 26.12.2010 складена на доставку частини продукції, яка визначена у видатковій накладній № ЗК-12О0047 від 27.12.2010. Зазначена видаткова накладна складена за наслідком декількох поставок продукції. Вказана продукція (бетон) був доставлений на об'єкт в м. Бориспіль водієм Шабатіним згідно подорожнього листа 285689, отримав бетон Губін в кількості 1.000 м. куб. Інші поставки продукції за вказаною видатковою накладною, як і відповідність самої видаткової накладної № ЗК-12О0047 від 27.12.2010 дійсним відносинам сторін спору, відповідачем під сумнів не ставиться.

Відповідно, продукція поставлена відповідачеві за видатковою накладною № ЗК-12О0047 від 27.12.2010, частина з якої передана перевізником відповідачеві за товарно-транспортною накладною № ЗК-0017075 від 26.12.2010, відповідачем прийнята та підлягає оплаті.

Щодо заперечення відповідача відносно отримання продукції за видатковими накладними № ЗК-000000115 від 11.02.2011 та № ЗК-000000186 від 28.02.2011, то відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткові накладні № ЗК-000000115 від 11.02.2011 та № ЗК-000000186 від 28.02.2011 не містять вказівки на особу, яка розписалася за отримання продукції.

Натомість поставка продукції за кожною з цих накладних опосередкована доставкою продукції згідно товарно-транспортних накладних.

Так, за видатковою накладною № ЗК-000000115 від 11.02.2011, позивач через перевізника доставив продукцію по товарно-транспортній накладній № ЗК-0002031 від 09.02.2011, яка передана перевізником прорабу ОСОБА_2. Бетон доставив на об'єкт в м. Бориспіль водій Терещенко згідно маршрутного листа 475602 в кількості 5.000 м. куб.

За видатковою накладною № ЗК-000000186 від 28.02.2011, позивач через перевізника доставив продукцію по товарно-транспортній накладній № ЗК-0002420 від 18.02.2011, яка передана перевізником прорабу ОСОБА_2. Бетон доставив на об'єкт в м. Бориспіль водій Качка згідно подорожнього листа 475646, отримав бетон прораб ОСОБА_2 в кількості 6.000 м.куб. Та, позивач через перевізника доставив продукцію по товарно-транспортній накладній № ЗК-0002392 від 18.02.2011, яка також передана перевізником прорабу ОСОБА_2. Бетон доставив на об'єкт в м. Бориспіль водій Котвицький згідно подорожнього листа 475716, в кількості 4.000 м.куб.

Ухвалою суду посадова особа відповідача (прораб ОСОБА_2) викликався в судове засідання для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи. Очевидно, що для підтвердження правової позиції відповідача, останній має зацікавленість у явці зазначеної посадової особи до суду і дачі ним своїх пояснень. Натомість відповідачем без пояснення причин не забезпечено явку прораба ОСОБА_2 до суду для дачі пояснень відносно приймання продукції від перевізника.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору ( ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

З матеріалів справи, в їх сукупності, вбачається що відповідач за кожною окремою видатковою накладною отримував товар від перевізника за товарно-транспортними накладними. Отже, відповідач отримав товар як за накладними, щодо яких у нього заперечень немає, так і за тими щодо яких він має заперечення. Всього відповідачем отримано та не оплачено товар на загальну суму 17.019,10 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем прострочено строк для оплати отримано від позивача товару, який встановлено в п. 2.3. Договору.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобовязання, то відповідач вважається таким, що порушив зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17.019,10 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобовязання, то відповідач вважається таким, що порушив зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 917,87 грн. пені, підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором в п. 6.3. встановлено інший розмір процентів в розмірі 10%, тому підлягає застосуванню ставка відсотків, вказана в Договорі.

Вимоги позивача про стягнення 10% річних в сумі 992,74 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 425,48 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 22, код 19249966) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код 04012276) - 17.019 (сімнадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 10 коп. основного боргу, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 87 коп. пені, 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 48 коп. збитки від інфляції, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 74 коп. 10% річних, 193 (сто дев'яносто три) грн. 55 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя:С. Балац

Дата підписання рішення: 26.10.2011