Ухвала суду № 1901958, 24.04.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів вул.Чоловського 2 тел. 261-38-59

Головуючий у 1-й інстанції суддя –Морзюк А.Я.                                                                                               ряд.ст.зв. №39

Господарський суд Львівської області,  № 28/295 А                     

Доповідач у 2-й інстанції суддя – Яворський І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2008 року        Справа № 22а –2517/08(5994/07)              м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді-доповідача                              Яворського І.О.

Суддів:                                                                        Любашевського В.П.

                                                                                     Довгополова О.М.

при секретарі:                                                             Федунів Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2007 року в справі за позовом Державного територіального-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», в особі відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинними і протиправними податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2007 року № 00013815/0, від 03 липня 2007 року № 00013815/1, від 24 липня 2007 року № 00013815/2,  -

                                           В С Т А Н О В И Л А :

13 серпня 2007 року Державне територіального-галузеве об’єднання «Львівська залізниця», в особі відокремленого підрозділу «Рівненської дирекції залізничних перевезень» звернулось до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області з позовом про визнання нечинними і протиправними податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2007 року № 00013815/0, від 03 липня 2007 року № 00013815/1, від 24 липня 2007 року № 00013815/2, зобов’язання Ковельської МДПІ в подальшому припинити численні надсилання податкових повідомлень-рішень, пов’язаних з актом №435/15-2589455 від 15 травня 2007 року.

Представником позивача в судовому засіданні 25 жовтня 2007 року подане письмове клопотання про заміну позовних вимог від 10 жовтня 2007 року, в якому позивач змінив позовні вимоги у справі і просить не розглядати п.3 резолютивної частини позовної заяви, в якому міститься клопотання про  зобов’язання Ковельської МДПІ Волинської області в подальшому припинити численні надсилання податкових повідомлень-рішень, пов’язаних з актом №435/15-2589455 від 15 травня 2007 року.

З адміністративного позову вбачається, що позивач просив суд першої інстанції визнати нечинними і протиправними, з моменту прийняття, податкові повідомлення-рішення від 01.06.2007 року № 00013815/0, від 03.07.2007 року № 00013815/1, від 24.07.2007 року № 00013815/2, якими визначено податкове зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 170 грн. – штрафних (фінансових) санкцій, свої вимоги позивач обґрунтовує наступним: 29.01.2007 року ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» поштовим зв’язком надіслала до Ковельської МДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2007 рік, який надійшов в інспекцію 01.02.2007 року. Відповідач вважає строк подачі розрахунку пропущеним, на підставі цього складено акт від 15.05.2007 року та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, яким дирекцію зобов’язано сплатити штраф в сумі 170 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2007 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано нечинними і протиправними податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ від 01.06.2007 року № 00013815/0, від 03.07.2007 року № 00013815/1, від 24.07.2007 року № 00013815/2.

Згадана постанова оскаржена  в апеляційному порядку Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно   яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено і доведено в судовому засіданні, що Ковельською МДПІ Волинської області проведено невиїзну документальну перевірку Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіального-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», за результатами якої було складено Акт від 15.05.2007 року № 435/15-25894955 «Про результати невиїзної документальної перевірки Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіального-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» (ЄДРПОУ 25894955) по питанню своєчасності подання податкового розрахунку земельного податку на 2007 рік».

На підставі Акту перевірки Ковельською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2007 року № 00013815/0, яким ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» визначено податкове зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 170 грн. – штрафних (фінансових) санкцій на підставі абз.1 п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами оскарження даного податкового повідомлення-рішення до податкових органів воно було залишено без змін, а Ковельською МДПІ Волинської області було прийнято ще два повідомлення-рішення від 03.07.2007 року № 00013815/1 та від 24.07.2007 року № 00013815/2, ідентичні за змістом первинному (з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, відповідно до абз.3 п.5.3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, із змінами).

Податковий розрахунок земельного податку на 2007 рік ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» надійшов в податкову інспекцію поштовим зв’язком 01.02.2007 року, даний розрахунок зданий платником в поштове відділення зв’язку 29.01.2007 року.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату на землю» від 03.07.1992 року №2535-ІІІ, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

         Суд першої інстанції дослідивши всі обставини справи, дійшов вірного висновку про те, що відповідачем при визначенні граничного строку подання декларації (розрахунку земельного податку) не дотримані норми п.п.4.1.4, п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ. Відповідно до преамбули Закону №2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Саме цим Законом і затверджені визначення податкової декларації, базових податкових (звітних) періодів, граничні строки їх подання та відповідальність за неподання податкової декларації у визначені строки (п.п.1.11 ст.1, п.п.4.1.4, п.п.4.1.7 ст.4, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону).

         У зв’язку з тим, що Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області 01.02.2007 року отримала податковий розрахунок земельного податку на 2007 рік, то граничний строк подання декларації, що визначається в даному випадку календарним роком, відповідно до абзацу «в» п.п.4.1.4, п.п.4.1.7 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, слід вважати дотриманим.

         Тому відсутні підстави для застосування податковим органом штрафних санкцій , передбачених абз.1 п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1, 206 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

                                                   У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення. 

Постанову  господарського суду Львівської області від 25 жовтня 2007 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий  суддя                                                            І.О.Яворський

Суддя                                                                                    О.М.Довгополов

Суддя                                                                                    В.П. Любашевського