Ухвала суду № 1901902, 21.04.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст.Скрипчук О.С. Справа № 22-а-846/08

Господарський суд Тернопільської обл. (№ 12/137-2973) Рядок статзвіту № 71

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі Кучер Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» на постанову господарського суду Тернопільської області від 18.07.2007р. у справі за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ до Приватного підприємства /ПП/ «Торговий дім Тернопіль» про зупинення видаткових операцій на рахунках до повного погашення податкового боргу, -

в с т а н о в и л а:o:p>/o:p>

26.06.2007р. позивач Тернопільська ОДПІ звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить зупинити видаткові операції на банківських рахунках ПП «Торговий дім «Тернопіль» (а.с.1-4).

Постановою господарського суду Тернопільської обл. від 18.07.2007р. заявлений позов задоволено; зупинені до повного погашення податкового боргу видаткові операції на рахунках ПП «Торговий дім «Тернопіль», що відкриті у банківських установах (а.с.85-89).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ПП “Торговий дім “Тернопіль”, який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та закрити провадження у справі.

Апелянт вказує, що господарським судом прийнято за основу, без належного дослідження, докази позивача; натомість відчуження активів відповідача мало місце до дати виникнення податкової застави.

Крім цього, апелянтом заперечувалось наявність податкового боргу в розмірі 142223 грн. 89 коп., оскільки питання правомірності нарахування вказаної заборгованості вирішується в судовому порядку.

Також вирішення вказаного спору не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки ст.17 КАС України не передбачено компетенції адміністративних судів щодо вирішення спорів за зверненням субєкта владних повноважень до юридичних осіб, що не встановлені цим законом (а.с.93).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно пп.9.3.9 п.9.3 ст.9 цього ж Закону арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.05.2007р. працівниками Тернопільської ОДПІ проведено перевірку діяльності відповідача, за результатами якої складено Акт перевірки № 4887/23-422/14035686 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ПП «Торговий дім «Тернопіль» з питань дотримання вимог податкового та іншого валютного законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р.» (а.с.6-18).

Вказаною перевіркою встановлено та зафіксовано порушення відповідачем пп.8.6.1 (а) п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки підприємство без попереднього узгодження з податковим органом здійснило відчуження основних засобів, на які поширюється право податкової застави згідно Акту опису № 64848/7/24-0143 від 09.10.2006р. на загальну суму 97798 грн.

Також згідно Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 9483801 від 10.10.2006р. активи боржника ПП «Торговий дім «Тернопіль» згідно Акта опису активів № 64848/7/24-0143 від 09.10.2006р. перебувають у податковій заставі, обтяжувач Тернопільська ОДПІ (а.с.26).

Актом від 30.05.2007р., складеним працівниками податкового органу, зафіксовано відмову посадових осіб ПП «Торговий дім «Тернопіль» від підписання Акта перевірки № 4887/23-422/14035686 від 27.05.2007р. (зворот а.с.18).

На підставі подання начальника ВПМ першого заступника начальника Тернопільської ОДПІ від 26.06.2007р. про застосування адміністративного арешту активів на підставі пп.9.1.2 п.9.1. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в.о.керівника Тернопільської ОДПІ прийняте рішення № 44381 «Про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку», про звернення до суду із заявою про застосування до відповідача арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках до повного погашення податкового боргу (а.с.19, 22). Також прийнято рішення № 4438 від 26.06.2007р. про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків (а.с.23).

Відповідно до довідки позивача від 26.06.2007р. заборгованість ПП «Торговий дім «Тернопіль» перед бюджетом складає 142223 грн. 89 коп. (а.с.21), також податковий борг підтверджується постановами господарського суду Тернопільської обл. від 16.11.2006р. у справі № 3/302-3762 (а.с.52-54) та від 03.07.2007р. по справі № 12/136-2967 (а.с.113-115).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно покликався в підтвердження порушення ПП «Торговий дім «Тернопіль» вимог ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо відчуження активів, які перебувають в податковій заставі, на договори купівлі-продажу від 05.02.2007р., які зареєстровані в Західно-Українській товарній біржі, та укладені між відповідачем (продавець) та ЗАТ «Агрокомбінат» (покупець) на реалізацію транспортних засобів, а також на попередній договір від 30.08.2006р., обєктом якого обєкт нерухомості, що знаходиться у м.Тернополі по вул.Сагайдачного, 3, який рішенням господарського суду Тернопільської обл. від 02.11.2006р. по справі № 3/352-4121 визнаний укладеним, а також визнано право власності на дане приміщення за ЗАТ «Агрокомбінат» (а.с.27-37, 47-50, 105-112).

Вищевказаними документами, а також згідно вимог ст.334 ЦК України, перехід права власності на майно, що перебувало в податковій заставі, відбувся під час перебування вказаного майна в податковій заставі.

Також постановою господарським судом Тернопільської обл. від 03.07.2007р. у справі № 12/136-2967 за поданням Тернопільської ОДПІ про продовження терміну застосування адміністративного умовного арешту активів ПП «Торговий дім «Тернопіль» встановлений факт реалізації активів підприємства в період дії податкової застави та порушення вимог ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.113-115).

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про непідвідомчість розглядуваного спору судам адміністративною юрисдикції як безпідставні, з наступних причин.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як слідує з пп.7 ч.1 ст.3 КАС України, субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, повязаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) обєднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Із аналізу зазначених норм слідує, що спір є публічно-правовим, коли такий виникає з публічно-правових відносин за участю субєкта владних повноважень, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Таким чином, спір за участю органу державної податкової служби, який є органом виконавчої влади, що виникає при виконанні ним у спірних правовідносинах наданих чинним законодавством владних управлінських функцій, підлягає розгляду за правилами КАС України.

Системний аналіз змісту зазначених норм права та функцій, покладених на органи державної податкової служби, свідчить про те, що спір про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків є публічно-правовим.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» на постанову господарського суду Тернопільської області від 18.07.2007р. - залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Олендер І.Я.

Пліш М.А.