Рішення № 19018982, 01.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 листопада 2011 р. Справа 11/110/2011/5003

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту

населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької

облдержадміністрації

про стягнення 72 032,82 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання ОСОБА_1, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю № 304 від 13.04.2011р.;

від відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю № 01-01-18-30 від 06.01.2011р..

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації борг в сумі 69 197,94 грн., пеню в сумі 1904,91 грн., інфляційних збитків в сумі 561,27 грн. та трьох відсотків річних в сумі 368,70 грн..

В процесі розгляду справи позивач збільшував позовні вимоги, про що подавав відповідні заяви.

Так, 03.10.2011р. представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 86 932,22 грн., де: 83150,39 грн. - борг, 2698,31 грн. - пеня, 561,27 грн. - інфляційні збитки та 522,25 грн. - 3% річних.

27.10.2011 р. представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 101656,07 грн., з яких: основний борг 97116,77 грн., пеня 3263, 28 грн., інфляційні нарахування - 644, 42 грн. та 631,60грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору оренди майна № 63/820-28 від 01.10.2010р. відповідачу надано в оренду спеціалізовані технологічні приміщення, загальною площею 56,0 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за орендоване приміщення повинна вноситись не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками. Однак, відповідач починаючи з 01.03.2011р. свої зобовязання не виконує, платежі по орендній платі та витратам не вносить. Порушення строків та порядку сплати орендних платежів призвело до виникнення та зростання заборгованості, яка станом на 01.10.2011р. становить 97116,77 грн..

Відповідач в поясненнях за № 01-01-18-1316 від 30.09.2011р. заперечує проти позову посилаючись на положення Бюджетного кодексу України та вказуючи, що розрахунки за договором не проводились у звязку з відсутністю бюджетних коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Вінницької філії ВАТ «Укртелеком» (позивач, за договором Орендодавець) та Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації (відповідач, за договором Орендар) укладено договір №63/820-28 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування спеціалізовані технологічні приміщення, визначені у даному пункті договору.

В розділі 3 договору сторони визначили порядок, умови та строки розрахунків за оренду спеціалізованих технологічних приміщень, а саме:

- орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим рахунком, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1;

- орендна плата за базовий (серпень 2010р.) місяць оренди майна, згідно з розрахунком плати за базовий місяць оренди нерухомого майна (додаток 3) у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати визначена у п.3.2. договору.

В силу п. 6.1.3. договору Орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв спеціалізовані технологічні приміщення, про що між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна від 01.10.2010р..

Відповідно до Статуту публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в редакції 2011 року, останнє є правонаступником усіх прав та обовязків відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

В ході розгляду справи судом зясовано, що відповідач в порушення вказаних умов договору своїх обовязків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати і господарських витрат не виконав, незважаючи на рахунки, що предявлялись позивачем. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період березень вересень 2011 р. включно заборгував позивачу 97116,77 грн.

Наведене підтверджується:

- договором № 63/820-28 від 01.10.2010р. оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП;

- актом приймання-передачі майна від 01.10.2010р.;

- рахунками № 293 від 31.03.2011р., № 390 від 30.04.2011р., № 487 від 31.05.2011р., № 579 від 30.06.2011р., № 674 від 31.07.2011р., № 770 від 31.08.2011р., № 881 від 30.09.2011р.;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи.

Також суд зважає на пояснення представника відповідача № 01-01-18-1440 від 31.10.2011р., згідно з якими розрахунки по договору за період з 01.12.2010р. по даний час не проводились.

За таких обставин, станом на день слухання справи, сума боргу за договором становить 97116,77 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До договору оренди № 63/820-28 від 01.10.2010р. оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 63/820-28 від 01.10.2010р. оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП підлягають задоволенню в сумі 97116,77 грн..

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 3263,28 пені за період з 28.04.2011р. по 13.10.2011р., 631,60 грн. 3% річних за період з 28.04.2011р. по 13.10.2011р., та 644, 42 грн. індексу інфляції за квітень-вересень 2011 року.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У п.8.2. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги та інших витрат за договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за допомогою бази даних «Законодавство України», судом встановлено, що заявлені до стягнення суми є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних асигнувань не звільняє останнього від виконання зобовязання за господарським договором.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлено, що збільшуючи розмір позовних вимог заявами № 20-6227 від 16.09.2011р. та № 20-6772 від 14.10.2011р. позивачем сплачувалось мито лише зі збільшеної суми основного боргу, в результаті чого останнім не доплачено 45,39 грн. державного мита. За таких обставин, з позивача слід достягнути недоплачену суму державного мита, про що видати відповідний наказ.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації (21050, м. Вінниця, вул. Володарського, 26, код 20098691) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код 01182204) 97116 (девяносто сім тисяч сто шістнадцять) грн. 77 коп. боргу; 644 (шістсот сорок чотири) грн. 42 коп. інфляційних нарахувань; 631 (шістсот тридцять одну) грн. 60 коп. 3% річних; 3263 (три тисячі двісті шістдесят три) грн. 28 коп. пені; 1016 (одну тисячу шістнадцять) грн. 56 коп. витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код 01182204) в дохід Державного бюджету 45 (сорок пять) грн. 39 коп. державного мита.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

<Дата >