Рішення № 19018981, 01.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 листопада 2011 р. Справа 11/123/2011/5003

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ СР»,

смт. Новий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, м. Вінниця

про стягнення 96213,60 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Ульяненковій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 01.09.2011р.;

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 2150 від 28.07.2011р.;

ОСОБА_3 за довіреністю № 3271 від 31.10.2011р..

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці заборгованість за поставлене вугілля камяне в сумі 96213,60 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.12.2010р. позивачем поставлено на адресу відповідача 69 (шістдесят девять) тон вугілля камяного марки АС 6-13 на загальну суму 96213,60 грн..

З метою проведення розрахунків за поставлене вугілля позивачем направлено відповідачу претензію за № 2308/6 від 23.08.2011р., яка останнім залишена без відповіді та задоволення. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 96213,60 грн..

Відповідач в поясненнях вказує, що на даний час заборгованість КЕВ м. Вінниці перед ТОВ «Світ СР»існує в розмірі 96213,60 грн.. Заборгованість виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням з державного бюджету. Керівництво КЕВ м. Вінниці неодноразово зверталось до Західно-територіального КЕУ щодо виділення коштів для погашення заборгованості. Сума боргу КЕВ м. Вінниці перед позивачем буде сплачена добровільно при виділенні коштів з державного бюджету.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ СР» (позивач) поставив, а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці (відповідач) отримав 69 (шістдесят девять) тон вугілля камяного марки АС 6-13 на загальну суму 96213,60 грн., що підтверджується наступними документами:

-актом прийому-передачі вугілля від 31.12.2010р.;

-листом № 25/12/1 від 25.12.2010р.;

-листом № 31-12/8 вів 31.12.2010р.;

-посвідченням якості рядового вугілля 2010р.;

-квитанцією про приймання вантажу від 02.01.2011р..

Як свідчать матеріали справи та пояснення учасників процесу, станом на день звернення позивача з позовом до суду, відповідачем не проведено розрахунків за поставлене вугілля.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобовязання сторонами не визначено, позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України 25.08.2011р. надіслав відповідачу претензію № 2308/6 від 23.08.2011р. про сплату заборгованості в розмірі 96213,60 грн.. Однак, останнім вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи, що матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків за поставлене вугілля в розмірі 96213,60 грн., і вказана сума підтверджується відповідачем, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене вище, позов підлягає задоволенню, з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді справи судом зясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 837 від 27.09.2011р. зайво сплачено 0 грн. 86 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код 08320218) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свір РС»(80465, Львівська область, Камянка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29, код 35217411) 96213 (девяносто шість тисяч двісті тринадцять) грн. 60 коп. боргу за поставлене вугілля; 962 (девятсот шістдесят дві) грн. 14 коп. - витрат повязаних зі сплатою державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Свір РС»(80465, Львівська область, Камянка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29, код 35217411) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 86 коп. перерахованого платіжним дорученням № 837 від 27.09.2011р. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 11/123/2011/5003).

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Один примірник рішення з печаткою суду направити позивачу.

Повне рішення складено 03.11.2011р.

Суддя В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (80465, смт Новий Яричів Кам"янка-Бузького району Львівської області, вул. Шашкевича, 29)

<Дата >