Ухвала суду № 19005412, 01.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 р.Справа № 2а-10623/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від11.04.2011р. по справі№2а-10623/10/2070

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛЕНС"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Приватна виробничо-комерційна фірма "ЛЕНС" (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі за текстом-відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000301800/0 від 31.12.2009 року, № 0000311800/0 від 31.12.2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від11.04.2011р. позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000301800/0 від 31.12.2009 року. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000311800/0 від 31.12.2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПВКФ «Ленс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Атлант Сервіс Груп», код ЄДРПОУ 35379944 за період з 01.06.2008 року по 30.09.2008 року, про що складено акт № 6973/18-007/25184679 від 29.12.2009року.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлені наступні порушення: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за період що перевірявся, в сумі 12500 грн., у т. ч.: 3 квартал 2008 р. 12500 грн., п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 10000 грн., відповідно по періодам: червень 2008 р.- 10000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з необґрунтованості прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2008 року між ПВКФ «Ленс»(Замовник) та ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»(Підрядчик) укладено з договір підряду № 11/06-08, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору власними силами, механізмами та засобами, з використанням власних матеріалів виконання робіт на будівництві обєкту: «Торгівельно-складське приміщення»по вул. Булаховського, 4-б у м. Києві, а саме: влаштування з/б сходових маршів в осях А-Б, рядах 1-2,11-12.

ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»(Підрядчиком) було повністю виконано свої зобовязання за договором підряду, що підтверджується підписаними сторонами договору на підставі цього договору актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року, прийомо-здаточним актом № 4 на передачу основних матеріалів, конструкцій, деталей та податковими накладними № 62 від 18.06.2006 р. та № 63 від 25.06.2008 року на загальну суму 60000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 10000 грн. ( а.с. 22, 23).

Відповідно до платіжних доручень № 18 від 13.06.2008 р., № 26 від 25.06.2008 року ПВКФ «Ленс»(Замовник) також в свою чергу повністю виконав свої зобовязання за договором № 11/06-08 від 11.06.2008 року ТОВ «Атлант-Сервіс Груп» здійснивши оплату будівельних робіт згідно з зазначеним договором на загальну суму 60000 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 10000 грн..

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що підрядні роботи отримані позивачем у ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»були попередньо замовлені ВАТ Укрндіпроектстальконстукція ім.. В.М. Шимановаського у ПВКФ «ЛЕНС»відповідно до договору підряду № 09-06-08/24090 від 09.06.2008 року та додаткової угоди до нього (а.с. 26, 112), який був виконаний його сторонами, що підтверджується атами приймання виконаних підрядних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, виписками банку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору підряду, укладеного з ТОВ «Атлант-Сервіс Груп», а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійсненої господарської операції та нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»договору підряду, не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо нікчемності договору підряду № 11/06-08 від 11.06.2008 року, з підстав визнання ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»29.12.2008 року банкрутом та порушення 25.09.2009 року СВ ПМ ДПІ Голосіївського району у м. Києві кримінальної справи № 71-00158 за фактом підроблення документів, оскільки правовідносини між позивачем та ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»мали місце в червні-липні 2008 року, тобто до визнання останнього банкрутом.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу нікчемності правочину на те, що відповідно до матеріалів кримінальної справи № 24-1 за обвинуваченням засновника та директора ТОВ «Атлант-Сервіс Груп» ОСОБА_1 за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до яких досудовим слідством встановлено, що останнім за попередньою змовою з невстановленими особами у грудні 2007 року, з метою покриття незаконної діяльності, створено ряд субєктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Атлант-Сервіс Груп», оскільки відповідачем не надано суду належних доказів по справі на підтвердження факту наявності зазначених відомостей досудового слідства та щодо вирішення справи (вироку суду, тощо), які б могли бути доказами в даній адміністративній справі та підтверджували б нікчемність спірного правочину.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження нікчемності угоди укладеної позивачем з ТОВ«Атлант-Сервіс Груп».

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні підрядних робіт, на підставі виданих ТОВ«Атлант-Сервіс Груп»були включені до складу податкового кредиту в перевіряємий період, а також віднесено до валових витрат витрати сплачені за придбання зазначених робіт.

За змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Отже, позивач виконавши вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та сплативши податок на додану вартість в ціні підрядних робіт ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видав замовнику, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені суму податку, правомірно сформував податковий кредит на підставі цих накладних.

При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що одним із видів діяльності ПВКФ «ЛЕНС»є будівництво будівель. Таким чином придбані позивачем у ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»роботи з будівництва безпосередньо повязані з його господарською діяльністю.

Крім того, як вже зазначалось, усі витрати позивача з оплати виконаних підрядних робіт ТОВ «Атлант-Сервіс Груп» були необхідні позивачу для виконання своїх зобовязань перед ВАТ Укрндіпроектстальконстукція ім.. В.М. Шимановаського відповідно до договору підряду № 09-06-08/24090 від 09.06.2008 року, які відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, були виконані позивачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що усі витрати позивача з оплати виконаних підрядних робіт ТОВ «Атлант-Сервіс Груп» були використані в його господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, позивач здійснивши оплату підрядних робіт ТОВ «Атлант-Сервіс Груп» для їх використання у власній господарській діяльності правомірно включив суми витрат по оплаті цих робіт до валових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо їх скасування.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від11.04.2011р. по справі№2а-10623/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 05.07.2011 р.