Ухвала суду № 19002641, 07.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року справа №2а-5663/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Діденко О.С., за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5663/11/1270 за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.03.2011 №№ 0000491740, 0000501740,-

ВСТАНОВИЛА:

5 липня 2011 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 звернулась з адміністративним позовом до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.03.2011 №№ 0000491740, 0000501740.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5663/11/1270 позовні вимоги задоволено.

Визнанопротиправним та скасованоподаткове повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 21.03.2011 року за №0000491740. Визнанопротиправним та скасованоподаткове повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 21.03.2011 року за №0000501740.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Краснодонська обєднана державна податкова інспекція Луганської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просила прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області, знаходиться на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ та зареєстрована платником податку на додану вартість.

Між позивачем та ТОВ «БК «Укр-Буд-Комлект» .06.2010 року було укладено угоду без номера про поставку та приймання і оплату товару, найменування та кількість якого визначається накладними.

В період липеньгрудень2010 року ТОВ «БК «Укр-Буд-Комлект» було виписано позивачу накладні та податкові накладні про постачання нафтопродуктів на загальну суму 674840,00 грн.,у тому числі ПДВ 112473,33 грн.:

-платіжне доручення від 23.06.2010 року № 15 на загальну суму 60610,00 грн., у т.ч. ПДВ 10101,67 грн.;

-платіжне доручення від 07.07.2010 року № 12 на загальну суму 60000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10000,00 грн.;

-платіжне доручення від 15.07.2010 року № 14 на загальну суму 59000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9833,33 грн.;

-платіжне доручення від 28.07.2010 року за № 20 на загальну суму 50700,грн., у т.ч. ПДВ 8450,грн.;

-платіжне доручення від 05.08.2010 року за № 18 на загальну суму 25000,грн., у т.ч. ПДВ 4,67 грн.;

-платіжне доручення від 11.08.2010 року за № 17 на загальну суму 50300,грн., у т.ч. ПДВ 8383,33 грн.;

-платіжне доручення від 20.08.2010 року № 18 на загальну суму 45600,00 грн., у т.ч. ПДВ 7600,00 грн.;

-платіжне доручення від 31.08.2010 року № 20 на загальну суму 38400,грн., у т.ч. ПДВ 6400,грн.;

-платіжне доручення від 14.09.2010 року № 11 на загальну суму 71300,грн., у т.ч. ПДВ 11883,33 грн.;

-платіжне доручення від 23.09.2010 року № 15 на загальну суму 61300,00 грн., у т.ч. ПДВ 10,67 грн.;

-платіжне доручення від 30.09.2010 року за № 16 на загальну суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3,грн.;

-платіжне доручення від 07.10.2010 року № 12 на загальну суму 31800,грн., у т.ч. ПДВ 5,грн.;

-платіжне доручення від 21.10.2010 року № 14 на загальну суму 96700,грн. у т.ч. ПДВ 16116,67 грн.;

-платіжне доручення від .26.10.2010 року № 15 на загальну суму 6130,00 грн. у т.ч. ПДВ 1021,67 грн.

Постановою господарського суду Луганської області від 27.12.2010 року у справі №22/88бвизнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укр-Буд- Комплект» та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ленінською МДПІ у м. Луганську до Краснодонської ОДПІ листом від 15.02.2011 рокуза № 6164/7/16-106 надано інформацію стосовно результатів автоматизованого співставлення по ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект» та передано акт документальної позапланової перевірки від 27.01.2011 року за № 32/23/36991345 про визначення нікчемноюугоди згідно ч.ч.1,5 ст. 203,п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, з вищезазначеним підприємством.

Краснодонською ОДПІ на підставі отриманого повідомлення в період з 28.02.2011 року по 04.03.2011 року проведено перевірку позивача, результати якої оформлені актом за № 221/17/НОМЕР_3 від 10.03.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків по взаємовідносинахіз ТОВ БК «Укр-Буд-Комплект» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

У зазначеному вище акті вказано, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 впорушення ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року за № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» занижений податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2010 рік на суму 80515,00 грн.; впорушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму ПДВ 111089.99 грн. в тому числі:

- за червень 2010 року в сумі ПДВ 28991,67 грн.;

- за липень 2010 року в сумі ПДВ 31549,грн.;

- за серпень 2010 року в сумі ПДВ 14762,грн.;

- за вересень 2010 року в сумі ПДВ 26566,грн.;

- за жовтень 2010 року в сумі ПДВ 9220,00 грн.

Такий висновок відповідачем здійснено з посиланням на обставини встановлені результатами невиїзної перевірки ТОВ БК «Укр-Буд-Комплект». В акті перевірки відповідач зазначає, що укладання угоди між позивачем та ТОВ БК «Укр-Буд-Комплект» відбулось без мети настання реальних наслідків, та вважає, що зазначений договір відповідно до п.1., п.2 ст.215, п.1 ст.203 ЦКУ є нікчемним, і в силу ст.216 ЦКУ не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. За період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року ТОВ БК «Укр-Буд- Комплект» фактичної поставки фізичної особи - підприємцю ОСОБА_4 товару не відбулося, що свідчить про здійснення операції без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки за № 221/17/НОМЕР_3 від 10.03.2011 року відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0000491740,№ 0000501740 від 21.03.2011 року.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому до них застосовуються положення законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно доп.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Системним аналізом вищевказаних положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для. не включення у валові витрати та податковий кредит відповідних сум. розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

З огляду на викладене, колегія суддівприходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обгрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності СПД ОСОБА_4 з ТОВ «БК «Укр-Буд-Комлект», а відповідно здійснення певних витрат, є податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

Згідно ч.2 ст.3Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні",бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2. З статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності цих документів, їх оформлення у відповідача при здійсненні перевірки не виникло. Разом з тим. ці документи відповідачем не взяті до уваги через наявність акта перевірки ТОВ «БК «Укр-Буд-Комлект» від 27.01.2011 року за № 32/23/36991345,складеного Ленінською МДПІ у м. Луганську.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи відповідача про те,що акт перевірки ТОВ «БК «Укр- Буд-Комлект» від 27.01.2011 року за № 32/23/36991345 та висновки зроблені у ньому Ленінською МДПІ свідчать про нікчемність правочину, з огляду на наступне.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Сам по собі акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути податкове рішення-повідомлення прийняте на підставі такого акту перевірки.

Крім того, колегія суддівзазначає, що з огляду на вимоги ст. 72 КАС України, якою встановлено підстави для звільнення від доказування, акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 27.01.2011 року за № 32/23/36991345 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «БК «Укр-Буд-Комлект» при проведенні перевірки Краснодонською ОДПІ в Луганської області ФОП ОСОБА_4 не має преюдиційного значення та не звільняє відповідача від обов'язку проводити перевірку на підставі первинних документів податкового, бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання, та нікчемність правочину доводити належними та допустимими доказами.

Про нікчемність правочину та відсутність реального характеру відповідних операцій, на думку колегії суддів свідчатьдоводи відповідача, що підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; - відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Будь-яких доказів нікчемності правочину, крім акту Ленінської МДПІ у м. Луганську за № 32/23/36991345 від 27.01.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «БК «Укр-Буд-Комлект». в акті проведеної перевірки ФОП ОСОБА_4 не зазначено.

На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем податкові повідомлення-рішення від 21.03.2011 №№ 0000491740, 0000501740 винесено не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а-5663/11/1270 за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.03.2011 №№ 0000491740, 0000501740 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текс ухвали складено 09.09.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко