Постанова № 19000098, 25.10.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.

11 год.10 хв.Справа № 2-а-3916/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представників позивача - Ошовського С.В., Гніденка М.Ю.,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання дій незаконними та недійсними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" (далі ТОВ, позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі ДПІ, відповідач) про визнання незаконними дій по проведенню перевірки та нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.02.2011р. № 0000302301/0, № 0000312301/0 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень, березень 2009р. у розмірі 1003517,00 грн. та збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009р. у розмірі 650252,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю обґрунтовуючи їх тим, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 23.12.2010р. Як вбачається з акта, підставою для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість (далі ПДВ) є відсутність можливості ДПІ у м. Херсоні у ході проведення зустрічної перевірки, підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету ТОВ “Арс-Юг”, яке було постачальником позивача, що в свою чергу, позбавляє позивача права на податковий кредит по такій операції.

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цією податковою накладною товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Висновки відповідача про неможливість підтвердження сплати до бюджету сум ПДВ постачальником товарів (робіт, послуг) не можуть бути підставою для зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оскільки у платника податку відсутній механізм та не передбачений обовязок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальником товарів (робіт, послуг). Крім цього представник позивача зазначив, що податковим органом неправильно проведені розрахунки суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Також позивач вважає незаконною позапланову виїзну перевірку, що стала підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки період перевірки охоплює більше, ніж 1095 днів, крім того взаємовідносини між позивачем та ТОВ “Арс-Юг” за вказаний період уже були предметом інших камеральних перевірок та планової виїзної перевірки, за таких обставин податковий орган не мав права повторно перевіряти той самий період діяльності позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету по постачальнику позивача, а тому відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У січні 2011 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Меблеві технології" з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ “Арс-Юг” за період з 01.01.2007р. по 01.12.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 20.01.2011р. №90/23-4/34458354.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 3.1.1. ст. 3, п.п. 7.7.1., п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168 97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168 97-ВР). Позивачем, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009р. на 592850,00 грн. та за березень 2009р. на 416667,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009р. у розмірі 650252,00 грн.

Відповідно до виявлених в ході перевірки порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.02.2011р. № 0000302301/0, № 0000312301/0.

При перевірці податковим органом достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень, березень 2009р., встановлено, що основним постачальником будівельних матеріалів у грудні 2008, січні, лютому 2009 року по І ланцюгу постачання є ТОВ “Арс-Юг”.

Постановою Господарського суду Миколаївської області ТОВ “Арс-Юг” 17.07.2009 визнано банкрутом та розпочата процедура ліквідації підприємства.

Товариству 28.08.2009 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100151111. Причина анулювання: інші випадки, передбачені законодавством.

Відповідно до акту невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Арс-Юг" з питань правових відносин з платниками податків (правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту) за період листопад-грудень 2008 року, січень-травень 2009 року від 14 грудня 2009р.№ 5988/231-18/36201149, складеного ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва встановлено наступне.

Від ліквідатора ТОВ "Арс-Юг" Цуріки М.В. отримано лист без номеру та без дати з інформацією про відсутність можливості надання підтверджуючих документів щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) та щодо операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з контрагентами.

Згідно наявних за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжностей податковим органом встановлено завищення податкового кредиту ТОВ „Арс-Юг" у листопаді-грудні 2008 року, січні-травні 2009 року на загальну суму 18773802,07грн.

Також податковим органом не виявлено власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність, у підприємства відсутні основні засоби та нематеріальні активи. Відсутня інформація про орендовані, одержані по договору лізингу, закріплені за підприємством на праві господарського відання основні засоби.

Досліджуючи правовідносини позивача із ТОВ “Арс-Юг” судом встановлено наступне.

Позивачем грудні 2008р. придбано у ТОВ “Арс-Юг” будівельні матеріали згідно договору №5 від 01.12.2008р. у кількості відповідно до видаткової накладної на загальну суму 3557100,00 грн., в т.ч. ПДВ 592850,00 грн., фактично сплачений ПДВ - 592850,00 грн., що підтверджується податковою накладною № 2 від 01.12.2008р. Оплата за вказаною господарською операцією здійснена у безготівковому порядку згідно банківської виписки Херсонської філії Акціонерного банку «Південний».

Позивачем у січні, лютому 2009р. придбано у ТОВ “Арс-Юг” будівельні матеріали згідно договору б/н від 05.01.2009р. у кількості відповідно до видаткових накладних на загальну суму у січні 2009р. 6500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1083333,33 грн., фактично сплачений ПДВ - 1083333,33 грн., що підтверджується податковою накладною № 1 від 01.01.2009р.; у лютому 2009р. на загальну суму 2500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 416666,67 грн., фактично сплачений ПДВ - 416666,67 грн., що підтверджується податковою накладною №29 від 01.02.2009р., Оплата за вказаною господарською операцією здійснена у безготівковому порядку згідно банківської виписки Херсонської обласної дирекції “АТ Райффайзен Банк Аваль”.

Відповідачем зроблено висновки про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачем у січні, березні 2009р. на підставі того, що його контрагент ТОВ “Арс-Юг” визнаний банкрутом після складення податкових накладних і податковий орган не міг провести зустрічну перевірку.

У акті перевірки зафіксовано, що податковий орган не може підтвердити факт здійснення фінансово-господарської операції поставки будівельних матеріалів ТОВ “Меблеві технології” від ТОВ “Арс-Юг”, отже встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість ТОВ “Меблеві технології” по постачальнику ТОВ “Арс-Юг”.

Зазначена позиція податкового органу спростовується дослідженими у судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ “Арс-Юг” у грудні 2008р. та січні, лютому 2009р. р. поставило позивачу будівельні матеріали.

Оплата за товар здійснена у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою Херсонської філії Акціонерного банку «Південний».

Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Поставка товару підтверджена видатковими та податковими накладними.

Перевезення вантажу проводилось автотранспортом постачальника, а саме:

на підставі товарно-транспортної накладної № 451 від 02.12.2008р. водієм ОСОБА_6, автомобілем МАЗ держ. номер НОМЕР_1. Замовник та Вантажовідправник ТОВ “Арс-Юг”, Вантажоодержувач - ТОВ “Меблеві технології”, автопідприємство ТОВ «Строительний Бум»;

на підставі товарно-транспортної накладної № 3 від 01.01.2009р. водієм ОСОБА_7, автомобілем МАЗ держ. номер НОМЕР_2. Замовник та Вантажовідправник ТОВ “Арс-Юг”, Вантажоодержувач - ТОВ “Меблеві технології”, автопідприємство ТОВ «Строительний Бум»;

на підставі товарно-транспортної накладної № 42 від 01.02.2009р. водієм ОСОБА_6, автомобілем МАЗ держ. номер НОМЕР_1. Замовник та Вантажовідправник ТОВ “Арс-Юг”, Вантажоодержувач - ТОВ “Меблеві технології”, автопідприємство ТОВ «Строительний Бум»;

Товарно-транспортні накладні по доставці товару оформлені належним чином.

Придбаний товар зберігався на складі позивача.

У судовому засіданні досліджені договори оренди нежитлових приміщень (складів), укладені позивачем із ТОВ «Пересувна механізована колона № 19», їх копії долучені до матеріалів справи.

Придбаний товар був використаний у господарській діяльності позивача реалізований ТОВ «ТД «Новий Стиль» та ТОВ «Фіма «Пронто-Юг ЛТД».

Зазначені операції підтверджуються договорами та видатковими накладними.

Таким чином судом досліджено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт поставки повару позивачу та факт використання ним поставленого товару у власній господарській діяльності.

Для надання правової оцінки правомірності заявлення позивачем до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість необхідно застосовувати положення Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування), якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення відємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. “а”п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

У судовому засіданні досліджені первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачу його контрагентом був поставлений товар, поставка підтверджується договорами, видатковими та товарно-транспортними накладними, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавець виписав позивачу податкові накладні, що за своїм змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства. Товар використано позивачем у його господарській діяльності реалізовано подальшому покупцю, що підтверджується договорами на поставку товару, видатковими накладними.

Представник податкового органу у судовому засіданні підтвердив, що фактично підставою для зменшення бюджетного відшкодування стало те, що ТОВ «Арс-Юг» припинило своє існування, тому податковий орган не може встановити факт надмірної сплати податку на додану вартість даним контрагеном.

Суд вважає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України “Про податок на додану вартість” не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальником у своїх податкових зобовязань зі сплати ним сум податку.

Чинним законодавством України на покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Зокрема, суд не погоджується із позицією податкової інспекції про те, що визнанням банкрутом та припинення у подальшому юридичної особи ТОВ «Арс-Юг» після складання ним податкової накладної може бути причиною для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування.

Із дослідженої у судовому засіданні довідки із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій вбачається, що ТОВ «Арс-Юг» зареєстроване юридичною особою 21.10.2008р., справу про банкрутство порушено 17.07.2009р., судове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство винесено 13.04.2010р., припинено юридичну особу 05.01.2011р.

Визнання банкрутом та припинення юридичної особи ТОВ «Арс-Юг» не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій данного підприємства з іншими субєктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач не спростував факт постачання товарів і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до бюджетного відшкодування спірних сум.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобовязань з ПДВ постачальником товару позивачу і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ спірної суми.

Пунктом 10. 2 статті 10 Закону №168/97-ВР встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ПП позивача права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства його постачальником товару (послуг). Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ТОВ «Меблеві технології» суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

Також у судовому засіданні встановлено, що податковим органом допущено помилку у проведенні розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Так, на сторінках 17 - 20 акту перевірки наведені зведені дані щодо повноти декларування та сплати позивачем ПДВ.

Аналіз зазначених показників з листопада 2008р. по вересень 2009р. показує, що у позивача залишається залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду та залишається залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядки 24, 26 Декларацій).

Суд погоджується із позивачем, що розрахунки (арифметичні) проведені Відповідачем із значними похибками. Наприклад, Відповідач на сторінці 19 Акту зазначає показники грудня 2008 року (рядок 18 таблиці) наступним чином:

позитивне (від'ємне значення) ряд. 18.1 або 18.2 декларації - -18478 грн.; позитивне (від'ємне значення) ряд. 20 або 21 декларації - -18478 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню ряд. 25 декларації - 824138 грн.; залишок від'ємного значення ПДВ, ряд 26 декларації - 19920 грн. Але при цьому показник рядку 23 декларації за грудень 2008 р. має складати 1315006 грн., оскільки у попередньому рядку цієї таблиці (за листопад 2008р.) від'ємне значення звітної декларації (рядок 18) складає 1115986 грн. та залишок від'ємного значенню попередніх періодів (рядок 26) складає 199202 грн. Отже, якщо із залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 23 декларації за грудень 2008р.) дорівнює 1315006 грн. вирахувати визначену Відповідачем суму, що підлягає відшкодуванню - 824138 грн. (ряд. 25), тоді залишок від'ємного значення по рядку 26 декларації повинен дорівнювати 490868 грн. (1315006 - 824138 = 490868), а не 19920 грн., як зазначив Відповідач у зведених даних. Ця помилка була перенесена у наступні періоди.

Суд погоджується із позивачем, що при визначенні бази оподаткування податковий орган неправомірно врахував наслідки попередніх перевірок. Так, при визначенні показників за березень, квітень 2009 року Відповідачем враховано податкове повідомлення-рішення № 0002992301/0 від 01.07.2009р. про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2009 рок на 651662 грн., яке було оскаржене підприємством до суду. Сума зменшення бюджетного відшкодування на сьогодні є неузгодженою, що підтверджується постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.10.2009р. по справі № 2-а- 12184/09/2170, яка не набрала законної сили. Зазначене податкове повідомлення- рішення № 0002992301/0 часткового судом скасовано.

Проте, задовольняючи позовні вимоги щодо скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо визнання неправомірними дій податкового органу під час проведення перевірки.

Так позивач наголошує, що період перевірки охоплює більше, ніж 1095 днів, та наполягає, що взаємовідносини із ТОВ «Арс-Юг» за відповідні періоди вже були предметами інших перевірок і податковий орган не має права проводити перевірку повторно. Суд не погоджується із такою позицією, оскільки довідки та акти попередніх перевірок взаємовідносин позивача із ТОВ «Арс-Юг» містили застереження, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевірявся, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки, що не суперечить положенням Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки охоплюють період 1095 днів. Також суд звертає увагу, що позивачу було відомо про проведення перевірки, і, вважаючи її неправомірною, він мав право не допустити ревізорів до перевірки, проте, таких дій вчинено не було, тобто позивач погодився із проведенням перевірки та надав усі необхідні документи.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання дій незаконними та недійсними податкових повідомлень - рішень.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 03.02.2011р. № 0000302301/0, № 0000312301/0.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 жовтня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1